Поради педагогічним працівникам щодо протидії булінгу:
- допоможіть дітям вивчити правильну
термінологію. Поясніть, що люди, які змушені були покинути свої домівки, - не
біженці, вони – вимушено переміщені особи;
- поясніть учням, що люди приїхали до
більш безпечних регіонів країни тому, що були змушені рятувати дітей та себе.
За інших умов вони залишилися б удома, де в них були гідні умови для життя
тощо;
- говоріть з учнями відверто. Варто
пояснити, що війна завжди була ґрунтом для дискримінації за будь-якими
ознаками. Ті, хто опинився у вразливій ситуації, сприймаються як слабші, або
навіть як винні у тому, що сталося. А від цього до булінгу та дискримінації
лишається лише крок!
Так, теперішня ситуація неймовірно
складна, але в будь-якому разі потрібно підтримувати одне одного, а не
пригнічувати чи ображати;
- поясніть дітям основні принципи
недискримінації, толерантного ставлення до інших людей. Розкажіть про
дискримінацію, якою вона буває та чому виникає;
- аналізуйте ситуацію: приділяйте особливу
увагу особам, які можуть стати потенційними жертвами булінгу, якщо побачите
перші ознаки цькування – неодмінно втручайтеся;
- завжди враховуйте лише факти, а не
припущення або побоювання однієї зі сторін (або власні);
- розробіть план дій та варіанти
розв’язання проблем (навіть гіпотетичних). Так ви будете готові та не
витрачатимете час дарма;
- об’єднайтеся із колегами. Дискримінація
– глобальне явище, із яким складно впоратися самотужки. Тож найкраще рішення – діяти разом;
- оберіть стратегію дій. Є різні алгоритми
дій учителя, який бачить дискримінацію чи булінг. Але просто неприпустимо залишатися
осторонь. Явище не зникне саме по собі;
- встановіть правила, створіть разом із
дітьми статут для протидії дискримінації, булінгу. Учні мають розуміти, чому та
чи інша поведінка буде неприйнятною та знати, що порушення правил обов'язково
призведе до негативних наслідків.
- проводьте тематичні виховні години, не
бійтеся говорити про війну, її причини та наслідки.
Важливо знати, що навіть в умовах
проведення воєнних дій, держава гарантує кожному громадянину право на отримання
безоплатної правової допомоги за номером Єдиного контакт-центру: 0 800 213 103
(цілодобово та безплатно у межах України зі стаціонарних та мобільних
телефонів).
За правовою консультацією можна також
звернутися, написавши повідомлення у месенджер Facebook-сторінки системи БПД
(безоплатної правової допомоги), у публічний чат Telegram-каналу «Безоплатна
правова допомога», у приватний чат системи БПД у Telegram або Viber, а також
через мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога».
Сьогодні до учнів 4-их класів ліцею завітали спеціалісти комунальної установи "Центр надання соціальних послуг Кам'янської міської ради" Соболь Т.В. і Попова А.О. та обговорили актуальну тему "Безпека в Інтернеті".
Години спілкування "Безпечна вебкраїна" провела соціальний педагог Шкворець Л.Д. для учнів 2-А та 2-Б класів.
Здобувачі освіти пригадали правила безпечного Інтернету, виконали інтерактивні вправи та пройшли тематичне тестування.
Для учнів 4-Б та 4-В класів соціальним педагогом було проведено години спілкуванння "Безпека дітей в Інтернеті". Соціальний педагог Шкворець Л.Д. підготувала і презентувала вебквест "День безпечного Інтернету 2024". Діти виконавши успішно завдання вебквесту отримали грамоти.
В Міжнародний день безпечного Інтернету для учнів 6-В класу соціальним педагогом Шкворець Л.Д. було проведено годину спілкування “Правила платіжної безпеки. Види шахрайства”. Учні ознайомилися з правилами платіжної безпеки, з видами онлайн-шахрайств.
Соціальний педагог Шкворець Л.Д. взяла участь у вебінару від ГО #stop_sexтинг "Тенденції розвитку цифрового середовища у 2024 році".
Діймо разом заради безпечнішого та найкращого Інтернету!
Іноді найпростіше рішення - дати дитині гаджет. Тоді батьки можуть займатися своїми справами або перепочити. Фахівці відзначають, що дітям до трьох років батьки мають максимально обмежити час, який ті проводять з гаджетами. У цьому віці у малюка ще немає потреби у спілкуванні через інтернет. Про рекомендації для більш дорослих вікових категорій читайте у посібнику.
Важливо не давати дитині власний гаджет та не дозволяти переглядати контент соціальних мереж. Для системи – це гаджет повнолітньої людини, отже, дитина буде бачити контент для дорослих.
У посібнику “Батьківські контролі для захисту дитини від онлайн-ризиків” представлені рекомендації з налаштування першого смартфона дитини та розглянуто операційні системи IOS та Windows, браузери Safari та Google Chrome, і налаштування безпеки на відеоплатформах та ігрових консолях.
Інтернет – це окремий всесвіт. Не тільки діти, а й дорослі проводять там більше часу, ніж цього хотілось би. У посібнику ми підіймаємо тему індустрії онлайн-ігор та розглядаємо основні моменти, на які варто звернути увагу батькам, перш ніж надавати дітям доступ до ігор.
Крім того, ми розкриваємо основний термін: онлайн-ігри – вид відеоігор, у які можна грати через інтернет, взаємодіючи з іншими гравцями з різних частин світу в режимі реального часу. Головною відмінністю онлайн-ігор є можливість грати в режимі онлайн, спілкуватися з іншими гравцями, які можуть знаходитись у будь-якій точці світу та бути різного віку, статі тощо.
Щоб дізнатись більше – завантажуйте посібник “Онлайн-ігри”, і ми спробуємо разом розібратись, у що грають діти та про що треба домовитись з дитиною перед тим, як дати їй доступ до нової гри.
З повагою, команда громадської організації #stop_sexтинг
Громадська організація #stop_sexтинг, що активно працює для захисту дітей в інтернеті, представляє для дітей та підлітків - тематичний комікс #Не_ведись. Комікс було створено з ініціативи волонтерки організації художниці-ілюстраторки Поліни Соколової. Головна героїня - школярка Кіра - розпочинає стосунки з однокласником, та відправляє на його прохання відверті фото. Пізніше хлопець губить телефон, і інші хлопці поширюють ці фото серед однокласників. Як дівчина пережила цю ситуацію, і хто їй допоміг - читайте в коміксі #Не_ведись.
За словами авторки коміксу Поліни Соколової, головна мета створення коміксу - застерегти дітей від можливих наслідків необережного користування соціальними мережами: “Працювати над сценарієм та ілюстраціями було вкрай важливою для мене справою, адже я бачила, що серед підлітків є попит на цей контент у тій формі, що буде зрозумілою та близькою для них. Історія Кіри не є унікальним випадком, кожен з нас може так чи інакше опинитися на її місці. Важливо розуміти, що навіть коли ситуація здається безвихідною, ви завжди можете розраховувати або на допомогу близьких людей, або на допомогу за телефоном 1545 (3)”.
3 лютого відзначають Всесвітній день боротьби з ненормативною лексикою. Цей день нагадує про культурні орієнтири, а також про те, що способи дорослих виражати свої емоції є прикладом для молоді.
Психологи вважають, що ненормативна лексика обмежує можливість ясно і грамотно висловлювати свої думки. Особливо неприємно звучать подібні «ненормативні» слова і фрази з дитячих вуст. На сьогоднішній день це, на жаль, дуже поширене явище. Безсумнівно, винні в цьому дорослі, які дозволяють звучати цих слів звідусіль: з екранів телевізора, в Інтернеті, у пресі, у «дорослих» розмовах. Найчастіше діти вчаться ненормативну лексику у своїх батьків, причому, з самого раннього дитинства.
Норвезька письменниця придумала оригінальний спосіб боротьби зі цькуванням, що став справжнім освітнім трендом та захоплює серця тисяч дітлахів по усьому світу. Як цей тренд запобігає розвитку булінгу, читайте у нашому матеріалі.
Боротьба з насильством потрібна, однак найважливіше — це позбутися його вже у молодших класах. У скандинавських країнах вирішили боротися з цим явищем саме профілактикою, яку назвали гледінг.
Авторство методу належить Сірі Абрахамсен, норвезькій тренерці з емпатії та авторці бестселерів, переможниці у номінаціях «Молодий лідер року» у 2019 році, «Соціальний підприємець року» та «Найкращий спікер» у 2021 та 2022 роках.
Як колись Астрід Лінгрен на казки надихнула її донька, так й Сірі вирішила провести експеримент, спостерігаючи за поведінкою власних синів. Дивлячись на їхні сварки, письменниця вигадала нову суперсилу — відтепер діти вміли покращувати один одному настрій. Згодом експеримент оселився на сторінках книжки про Вілмера та Люсі, які вміли покращувати настрій собі та іншим.
Книжка припала до душі маленьким читачам та згодом по усій Норвегії почали утворюватися «патрулі радості». Спостерігаючи, як широкому загалу відгукнулася ідея про гледінг, у 2014 письменниця заснувала некомерційну організацію Childhood for life, яка займається поширенням ідеї гледінгу та надає цифрові інструменти для сімей, дитячих садків, шкіл та усіх охочих. Замість того, щоб зосереджуватись на негативі, вчителям, батькам та учням пропонують здійснювати чужі бажання, щоб стати Санта Клаусами, а також розвивати емпатію та комунікацію між дітьми.
За цей час вийшло близько 60 тисяч примірників історій про Вілмера та Люсі, а також посібників з гледінгу та мультфільми. Тренінги та курси охопили близько тисячі шкіл та дитячих садків.
Прихильниками тренду стали 200 тисяч дітей по усій Північній Європі, а 80 тисяч з них утворили патрулі радості, девіз яких: «Зроби когось щасливішим вже сьогодні».
Як працює гледінг?
Найголовніше правило: усвідомити, що добро — це суперсила, за допомогою якої можна робити добрі вчинки та концентруватися на позитиві.
Якщо у класі новачок, який почуває себе самотньо або невпевнено, патруль гледінгу зможе розпитати його інтереси, вподобання, хобі. Також можна влаштувати екскурсію школою та познайомити нового однокласника з усіма.
А ще гледінг це:
Робити компліменти, зосереджуючись на гарних рисах людини та бути ввічливим.
Розробляти проєкти, які покращать клімат у класі, школі та навіть громаді. Серед прихильників гледінгу були й історії, коли діти створювали бібліотечний клуб або шкільний театр, навіть притулок для тварин.
Одним з завдань гледінгу також є й популяризація благодійності: деякі школярі допомагають малозабезпеченим родинам однокласників, опікуються дитячими лікарнями та притулками.
Рух гледінгу впевнено крокує Європою — за останні кілька років він вже перейшов до Великої Британії, Фінляндії, Швеції, а влітку 2023 року цю концепцію презентували на конференції у Південній Кореї. А у 2022 ініціатива потрапила до списку сотні найкращих освітніх ідей світу.
Як створити спільноту гледінгу в школі?
В Україні цей тренд поки існує у вигляді мультфільмів та методичок (Матеріал: Що таке «гледінг» і навіщо дітей у школах вчать «комфортити» одне одного?) або окремих статей. Проте, дороги до цього тренду відкриті й спробувати запровадити цю ініціативу можна в будь-якій школі. Головне — знати головні принципи організації.
Доброзичливість та увага до всіх. У гледінга немає лідера, адже головне правило тренду: кожен має відчувати себе комфортно. Таким чином, обмін енергією має бути рівноцінним. Найзручнішим здається варіант класного часу. Створіть максимально комфортну атмосферу — можна організувати чаювання або пограти у щось цікаве.
Естафета добра. Варто лише спробувати запалити вогник добра в учнях. Іноді для цього достатньо зробити щирий комплімент, але можливо, потрібно щось більше: наприклад, допомога тваринкам. Можна організувати похід до притулку, щоб провідати братів наших менших, або ж взяти участь у якійсь волонтерській акції. Головне — відчути себе одним цілим та силу доброї справи всередині.
Від слів до діла. Після того, як основні позиції гледінгу вже увійдуть у життя класу, можна трансформувати цю енергію в дію. Влаштуйте благодійний ярмарок або поличку буккросингу, збору іграшок (чи будь-яких інших речей) для переселенців, театральний гурток. Також можна використати близькість сучасних дітей з гаджетами та організувати, наприклад, турнір з компʼютерних ігор.
Чому в Україні потрібен новий тренд на добро?
У січні 2024 року Опендатбот оприлюднив результати дослідження щодо підліткової агресії та ситуації з цькування у школах. Експерти зауважують, що з початком повномасштабної війни кількість випадків булінгу знизилася майже удвічі. Так, з 2019 до 2021 року результати були стабільними: 146 справ на рік.
Коротко про результати дослідження:
Найчастіше у справах про булінг фігурують підлітки від 14 до 16 років — у 2023 році зареєстровано 51 рішення з усієї кількості. Це вже тенденція, адже з 2019 року суттєвих змін у віці учасників чи жертв булінгу не відбувалося.
Повторний булінг, вчинений однією людиною або ж групою неповнолітніх осіб (14—16 років), став найпоширенішою тенденцією у 2023 році — 18,8%
У цілому, тенденція булінгу знижується: у 2023 році 67% підлітків у віці від 11 до 17 років зазнавали булінгу в школах. У 2019 році цей показник був на рівні 75%.
За даними ЮНІСЕФ, кожен пʼятий підліток стикається з цькуванням, а кожен четвертий постійно чи час від часу виступає у ролі агресора.
Види булінгу:
Фізичний булінг.
Вербальний булінг.
Булінг через стосунки.
Кібербулінг.
Сексуальний булінг.
Упереджений булінг.
Закон про булінг: як карають за цькування в школі?
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
Прийняття цього закону дозволило ефективно протидіяти булінгу. Протягом наступних років спостерігалося зниження рівня булінгу в українських школах і надало дієвих механізмів для його досліджень. Покарання за булінг стали дієвим механізмом у боротьбі з ним.
Покарання
Вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.
Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Важливо зазначити, що до 16 років за винуватця адміністративну відповідальність несуть батьки, однак при досягненні цього віку, він вже може самостійно відбути покарання.
.jpg)
