«Ми різні – в цьому наше багатство, ми разом – в цьому наша сила»

Робота з дітьми з ООП. Інклюзивна освіта

 Порушення розвитку головного мозку, дефіцит соціальної взаємодії і спілкування, обмежені інтереси і повторювані дії - так виражається хвороба аутизм. І вона виявляється у віці до трьох років Як стверджують фахівці, аутизм не вирок. У випадку раннього виявлення захворювання і постійних занять з дитиною, аутисти можуть вести порівняно нормальний спосіб життя в соціумі. Статистика говорить про те, що аутизм стрімко поширюється. Сьогодні це 1 з 59 дітей. Але люди, з діагнозом чи без, - це перш за все люди. При своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці. Люди з аутизмом точно так можуть вчитися, працювати, дружити, любити і жити повноцінним життям, як і всі інші. Малюк з аутизмом може з'явитися в будь-якій сім'ї, незалежно від достатку, соціального стану або місця проживання сім'ї. Це не вина батьків, це біологічна особливість, але чим раніше мама і тато звернуть увагу на особливі потреби своєї дитини, тим краще. Аутизм впливає на кожну людину по-різному, і може варіюватися від дуже легкої до дуже важкої форми прояву. Люди з аутизмом хочуть спілкуватися, проте часто не знають як.

Навчання дітей з особливими освітніми потребами

У школі навчаються діти з особливими освітніми потребами. З учнями проводяться корекційні заняття, для чого створено спеціальний кабінет.

ДЛЯ ЗАРАХУВАННЯ НА ІНКЛЮЗИВНУ ФОРМУ НАВЧАННЯ УЧНЯ ПОДАЮТЬ:

заяву одного з батьків (законних представників) або особисту заяву (для учнів, які на дату подання заяви є повнолітніми);

документ про наявний рівень освіти (копія свідоцтва про базову загальну середню освіту, табель або виписку оцінок із класного журналу за останній рік навчання);

комплексну оцінку розвитку дитини інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ) (для осіб з особливими освітніми потребами).

Метою проєкту є збiльшення обiзнаностi ycix верств населення щодо проблем аутизму, особливостей соцiалiзацii людей з розладами аутистичного спектра, формування толерантного ставлення до таких людей. 

В Україні розпочалася інформаційна кампанія #різніоднакові від громадської організації Happy Today, яка розповідає про аутизм. У рамках кампанії запустили сайт про аутизм, а також українські зірки розвінчали у соцмережах найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектру. 

Сайт на якому зібрана актуальна та науково-доведена інформація про розлади аутистичного спектру. Сайт буде корисний для батьків, педагогів та фахівців психологічної служби...

Перейти за посиланням https://www.happytoday.social




Зіни в режимі дня

Дітям тяжко сприймати їх, тому що вони звикли й були адаптовані до певного режиму дня. Постійний і сталий режим дня - для них це є безпека.

  • Перехід до нової форми навчання

Змінилася форма навчання. Для багатьох дітей з ООП ця форма навчання є новою й незнайомою, незрозумілою. Вони не розуміють, що потрібно на онлайн-уроках сидіти і слухати вчителя або дивитися в екран монітора.

  • Неможливість виходу на вулицю/ігровий майданчик

Через те, що не можна виходити на вулицю, пограти на ігровому майданчику, відвідувати басейн - а часто це було заспокоєнням для дитини з ООП - у неї змінюється й поведінка.

  • Родина перебуває в одному просторі 24/7

Інколи дитина не може бачитися з близькими і значущими людьми. Це все теж змінює її поведінку.

  • Перебування в емоційно-напруженій ситуації

Інколи дитина перебуває в емоційно-напруженій ситуації навіть удома, тому що дорослі хвилюються, бояться і змін у житті дитини, і карантину, бояться, щоби їхня дитина не заразилася. А діти з ООП дуже чітко відслідковують емоції й почуття від дорослих. Звісно, діти теж будуть тривожитися, будуть боятися, панікувати й емоційно вибухати.

  • Буденність та однаковість днів. Нерозуміння причин залишатися вдома

Здебільшого діти з ООП не розуміють причин залишатися вдома, чому не можна йти в школу, чому не можна зустрітися з друзями, побачити однолітків.

ПРИНЦИПИ І ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП

Дистанційне навчання можна застосовувати для дітей з ООП, спираючись на чотири головні принципи дистанційного навчання, а саме:

  • Принцип інтерактивності. Усі діти мають навчатися разом, але з допомогою комп'ютерно-інформаційного середовища. Тобто дитина з ООП має продовжити контактувати з друзями, однокласниками, учителем, асистентом вчителя.
  • Принцип диференціації. Дистанційне навчання передбачає навчання за можливостями кожного з учасників навчального процесу, тут застосовуються технології різнорівневого навчання.
  • Принцип індивідуального підходу. Обов'язково треба враховувати форму порушення дитини з ООП і можливості її комунікації для того, щоби вона ефективніше продовжила навчання.
  • Принцип пластичності. Навчання має відбуватися в необхідному темпі учня. Якщо один учень з ООП швидко адаптувався до онлайн-уроків, може висидіти їх, то іншому учню буде складно адаптуватися, і він може не зрозуміти, що відбувається подальше навчання, і що на моніторі - це все живі люди, які його раніше бачили, яких він добре знає. Тож треба враховувати темп учня.

Особливості дистанційного навчання:

  • Перехід із прямої моделі навчання на тренерську. Адже вчитель уже не стоїть і навчає в класі, а став тренером-консультантом. Він переважно консультує батьків дитини з ООП, як правильно її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою. Учитель безпосередньо не має контакту з учнем з ООП, але через батьків може продовжити навчання.
  • Синхронне й асинхронне навчання. Синхронне навчання - коли відбувається онлайн-урок. Асинхронне - коли вчитель записує відеоуроки або записує, наприклад, мотиваційне відео для учнів з ООП і передає його батькам для самостійного опрацювання учнем; або якщо учень не може самостійно опрацьовувати, то для того, щоби батьки разом із дитиною опрацювали наданий матеріал.
  • Наочний матеріал - це всі речі, які є вдома. Часто наочний матеріал залишається в школі. У цьому випадку наочним матеріалом стають усі предмети, які можна знайти вдома.
  • Сталість навчання. Уроки мають відбуватися зранку онлайн або офлайн, а домашні завдання мають бути ввечері. Тобто має залишитися звичний для дитини з ООП режим.
  • Насамперед безпека та здоров'я дитини з ООП. Діти з порушеннями зору, не можуть довго сидіти за онлайн-уроками й навчатися за комп'ютером. На це потрібно звертати увагу. Якщо дитина тривожиться, емоційно вибухає або агресує й не може впоратися із собою, не може проконтролювати свої емоції й почуття, то ми не можемо її змусити продовжити навчання. Ми будемо підбирати інші способи, як будемо її навчати.

ОКРЕМІ ЧИ СПІЛЬНІ УРОКИ

Інклюзивне навчання - це навчання для всіх дітей, про це потрібно пам'ятати. А також про те, що онлайн-уроки забезпечують дітям з ООП контакти і спілкування з іншими дітьми. Тобто онлайн-уроки є тою соціалізацією, яка була закладена в інклюзивне навчання.

У дистанційному навчанні батьки мають стати нашими партнерами. Тобто перша робота має відбутися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми з ООП. Адже інколи батьки стають каналом комунікації між учителем і учнем з ООП.

Також не забуваймо, що для дітей з інвалідність часто був "вічний карантин", коли вони сиділи вдома й не навчалися в школах (або навчалися за індивідуальною формою навчання). Тому зараз, коли настав справжній карантин, ми можемо говорити, що все ж таки діти з ООП мають навчатися разом з усіма. Їхнє право на освіту має забезпечуватись.

Здебільшого заняття проводять разом в одному інформаційному просторі, тому що кожній людині потрібна людина.

ЯК ВИЗНАЧИТИ НАВАНТАЖЕННЯ

Пропоную починати дистанційне навчання з того, що батьки спостерігають за своєю дитиною з ООП, аналізують ці спостереження разом з учителем та асистентом вчителя й командою визначають рекомендоване навантаження. Спостерігають батьки цілий тиждень за дитиною з ООП і записують собі в блокнот те, що бачать. Наприклад:

  • Адаптація до нового режиму дня/ тижня/ місяця. Чи швидко дитина адаптувалася до нового режиму дня? Чи вона повільно адаптується, чи вона кожного ранку одягається й показує мамі, що треба йти в школу, тому що вона звикла ходити в школу?
  • Рівень тривожності та емоційних спалахів. Чи тривожиться дитина, чи стала більш або менш тривожною? Який у неї рівень тривожності: високий чи низький? Чи бувають спалахи в дитини?
  • Який емоційний стан за тиждень переважає: чи дитина спокійна, чи сонлива, агресивна, чи особливо обережна?
  • Чи бере участь у дистанційному навчанні
  • Поведінка дитини.
  • Улюблена діяльність удома.

Якщо командою, батьки разом з учителем і асистентом вчителя, проаналізували все це, можна визначити рекомендоване навчання:

  • Як вчити дитину (дистанційно, відправляти завдання та консультувати батьків, телефонувати батькам дітей з ООП). Чи будемо вчити дитину дистанційно, якщо є інтернет, ґаджети, якщо дитина може навчатися і вона не тривожиться. Якщо інтернету або ґаджетів немає, ми домовляємось командою про те, що будемо відправляти певні завдання батькам, обов'язково консультувати їх, як потрібно виконувати завдання, і залишатися з ними на зв'язку для того, щоби розуміти, чи виконують батьки наші рекомендації і як саме виконують. Можливо, інколи ми будемо телефонувати самій дитині якщо вона може з нами поспілкуватися. Або телефонувати батькам, щоби підтримувати їх, казати, що їм усе вдасться.
  • Обов'язково потрібно визначити навантаження для дитини й розробити новий режим дня на тиждень. Цей режим дня потрібно разом із батьками візуалізувати із дитиною, тому що дитині легше сприймати саме візуальну інформацію. Так вона буде розуміти, що буде в понеділок, які будуть уроки у вівторок.
  • Програма та теми, за якими мають працювати діти. Відправити індивідуальну програму розвитку й переглянуті теми, які будуть опрацьовані. Визначити ті теми, які будуть засвоюватися дітьми в період карантину.
  • Консультації з батьками дитини з ООП. Треба визначити розклад консультацій, прописати його на тиждень.
  • Як задавати домашнє завдання. Чи будемо його задавати? Усе це вирішує команда, адже діти різні й індивідуальний підхід до дітей теж різний.

Напишіть труднощі, з якими стикається дитина, чого вона не може зробити, а також сильні сторони - що вона може зробити. Наприклад, у нас є учень, який не може сидіти біля комп'ютера, але може стоячи займатися 15 хвилин і ми йому дозволяємо стояти. Ви такожу своїй роботі спирайтеся на сильні сторони.

Навантаження дитини з ООП визначається індивідуально, з огляду на можливості кожної дитини, і підбирається командою. Навантаження можна скласти на тиждень і після провести аналіз, що все вдалося зробити, від чого дитина сильно втомлювалося, що потрібно змінити.

Приблизне навантаження для дітей з ООП:

1-2 класи - 1-2 онлайн-уроки на день;

3-4 класи - 2-3 онлайн-уроки на день;

5-9 класи - 4-5 уроків на день;

+ відеозаняття та домашні завдання з батьками.

ВИДИ ПІДТРИМКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Підтримати й допомогти можуть ті дорослі, які поруч із дитиною, тобто батьки. Потрібно визначити вчителю або асистенту вчителя:

1. Які завдання дитина може зробити самостійно і виписати ці завдання.

2. Що дитина може зробити з підтримкою дорослого, разом із дорослим.

3. З чим дитина не може впоратися навіть із підтримкою.

Коли ви сформуєте три списки, ви будете знати, які завдання вам треба давати на онлайн-уроках, а які не потрібно давати в жодному разі, тому що дитина з ними впоратися не зможе.

Підтримка дитини може бути різною:

  • Фізична підтримка - повна чи часткова. Наприклад, якщо дитина може самостійно малювати, то підтримка від дорослого не потрібна. Якщо в дитини порушення опорно-рухового апарату і взяти ручку або фломастер вона сама не може, їй потрібна допомога, - це буде часткова допомога, бо малювати вона може. Повна підтримка - якщо дитина з порушенням опорно-рухового апарату не рухає руками, то батьки мають сідати поруч, брати фломастер у її руку й починати малювати разом із нею.
  • Вербальна підтримка - повна чи часткова. Може бути похвала від батьків, інших дорослих. Або, можливо, батьки сидітимуть на онлайн-уроці разом із дитиною: вчитель задає завдання, батьки його повністю дублюють дитині й та його може виконати. Або батьки ставлять додаткові запитання, щоби дитина зрозуміла.
  • Підказки - жести, рухи тіла, вказівки, використання міміки, які були сформовані ще до карантину.
  • Візуальний стимул - картинки, фотографії, піктограми, символи, письмові слова.
  • Моделювання - демонстрація виконання завдання. Те, що вербально озвучує дорослий, його треба моделювати візуально - або намалювати, або представити у вигляді схеми.
  • Маніпуляція символами - розташування об'єктів у визначеному порядку. Можна маніпулювати розташовуючи в порядку, що буде зараз, що буде потім, а що буде після.

Приклади маніпуляції символами:

  • Мені дуже подобається п'ятирівнева шкала про завдання: наприклад, зелена одиничка - "я легко справляюся з цим завданням", а червона п'ятірка - "це завдання для мене дуже складне".
  • "Рівень моєї тривожності" - це дуже важливо на онлайн-уроках.
  • Картки можна просто намалювати, і на початку уроку вчитель обов'язково проговорює, що потрібно зараз показати, який у вас емоційний стан: і діти показують, чи вони зараз спокійні й можуть навчатися далі, чи вони сердяться. Тоді вчителю потрібно застосувати техніку для заспокоєння, підвести всіх учнів у спокійний стан.
  • Треба формувати розуміння "голосових рівнів" у дітей: 0 - мовчу, 1 - шепчу, 2 - говорю тихо й так далі. Для дітей, які дуже тихо говорять, а на онлайн-уроці можуть бути ще й технічні збої, батьки можуть показати їй на картку, або сказати, щоби та говорила зараз голосовим рівнем - 4, тобто так гучно, як вона говорить на вулиці.
  • "Перерва" - обов'язково має бути така візуальна картка, тому що часто діти з ООП швидко виснажуються, а за комп'ютером удвічі швидше, тому коли дитина покаже цю картку, батьки будуть розуміти, що потрібно кілька хвилин відпочити.
  • Розклад, який показує, що з початку буде математика, потім робота в групі, а після цього буде свято. Така підтримка ефективно впливає на те, щоби дитина змогла засвоїти навчальний матеріал, який дає вчитель.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.