«Ми різні – в цьому наше багатство, ми разом – в цьому наша сила»

Психологічна допомога та підтримка під час війни

  Шановні учні, батьки, педагоги! У цей складний  воєнний час поруч з вами психолог, соціальний педагог, вчителі, які готові прийти на допомогу. Я підібрала для вас актуальні матеріали і сподіваюсь, що вони стануть для вас у нагоді…

Для педагогів:

Для учнів:

Для батьків:

Гарячі лінії

  • Цілодобова лінія психологічної підтримки  «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб –
    0 800 307 305. Дзвінки з будь-яких операторів – безкоштовні.
  • Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid –
    0 800 213 103. Консультування з правових питань.
  • Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00):
    096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
  • Гаряча лінія НУО «Людина в біді». Безкоштовні психологічні консультації (24/7)
    0 800 210 160.
  • Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00
    тел у Польщі +4 873 311 52 96.
    Вайбер, телеграм: 067 718 99 66; 063 721 04 63; 066 219 09 73

Громадська правозахисна організація «Ла Страда-Україна» працює для забезпечення ґендерної рівності, запобігання ґендерно зумовленому насильству, зокрема домашньому насильству та протидії торгівлі людьми. Допомога надається в цілодобовому режимі за принципами анонімності і конфіденційності. Підтримку можна отримати за Національною гарячою лінією за номерами 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного). Національна гаряча лінія для дітей та молоді працює за номерами 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).

      Національна психологічна асоціація — професійне об’єднання, фахівці якого надають безкоштовні психологічні консультації для осіб, яким потрібна допомога внаслідок ситуації, що склалась навколо. Платформа працює у форматі первинної психологічної допомоги (кризові та консультації з травмотерапії), що надається дорослим і підліткам. Консультації надаються в телефонному форматі чи через відеозв’язок для мешканців з усієї України. Телефон гарячої лінії — 0 800 100 102.

Також інформацію про безкоштовну психологічну допомогу можна отримати за посиланнями: 
👉https://telemetr.io/uk/channels/1314228286-helpme_blog/posts

👉 https://tellme.com.ua/

👉https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf2W6NYhQZSu_pYUdx95dqCS3NCmV-Tqljc6GFlpDGLOXn-cg/viewform

👉https://t.me/psyintouch

👉https://t.me/CHL116111

👉https://www.instagram.com/childhotline_ua/


Корисні поради для сімей з дітьми в Україні, які зазнали впливу війни

 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПСИХОЛОГІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ
ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВОГО СТАНУ

   Громадяни України стикнулися з сильними почуттями, з дуже складними та неприємними. Це людський біль, агресія, безсилля, безпомічність тощо.

Кожен переживає стрес по-різному: у когось виходить впоратися з емоціями, а хтось відразу піддається паніці. 

  Що відбувається з людиною в ситуації стресу?

   Реакція на стрес починається зі збудження декількох систем в організмі.  

   Перша - соматична нервова система (відповідає за рухи нашого тіла і швидку мобілізацію сил при небезпечних ситуаціях).

   Друга - вегетативна нервова система, що складається з двох частин - симпатичної та парасимпатичної,  які працюють у взаємовиключенні, коли активується одна, дія іншої гальмується.

   Симпатична нервова  система (реакція бий, біжи або завмри) готує тіло до реакції (з’являються підвищення серцебиття і дихання, розширення зіниць або навпаки) та блокує функції інших органів (нирки, травлення, органи репродуктивності), які не є важливими під час небезпечних ситуацій, адже організм мобілізується для втечі чи захисту.

   Інша частина вегетативної системи - парасимпатична реагує на стрес, і відповідає за відпочинок, відновлення і травлення. Дія її розпочинається тоді, коли людина розслаблена і допомагає відновити організм після напружених ситуацій, уповільнюючи серцебиття та дихання.

   Третя – нейроендокринна (гормональна) відповідає за гормони стресу – кортизол, який виробляють надниркові залози, і який пригнічує імунну систему та стимулює вироблення глюкози, та адреналін, який теж виробляють надниркові залози і який підвищує серцебиття, кров’яний тиск, розширює дихання і зіниці. Ця система реакції на стрес ідеально рятує нас в надзвичайних ситуаціях, або дає енергію для короткострокових завдань.

   При появі емоції на ту чи іншу подію відбуваються зміни у вегетативній нервовій системі (підвищене серцебиття, високий тиск, зміна дихання, напруження м’язів у тілі тощо), що призводять до:

           - позитивного стресу (еустресу), якщо стимулюють людину до розвитку,

  - негативного стресу (дистресу), якщо  навпаки знижують ефективність людини та впливають на якість здоров’я, породжуючи хронічні хвороби.

   Реакція людини на стрес супроводжується трьома фазами: 

  1 фаза – фаза тривоги (організм стикається з подразниками і фактором середовища, що викликає певні відчуття та намагається до нього пристосуватися).

   2 фаза – фаза відновлення (резистентності - адаптація до нових умов).

 3 фаза – фаза виснаження (якщо стресор діє довгий час, відбувається виснаження внутрішніх ресурсів і нездатність організму адаптуватися, в результаті процес переходить в патологічний стан і може завершитись хворобою чи летальним випадком).

   Найбільший стрес людина отримує, коли потрапляє в ситуацію, яку не може контролювати або впливати на неї. Тоді вона має вибір зосередитися на проблемі або на власних емоціях, реакції і спробі їх контролювати.

   Виділяють такі стресори як:

   - відчуття відсутності контролю над ситуацією, її непередбачуваність,

   -  відсутність достатньої інформації для прогнозування майбутнього,

   -  обмежені соціальні зв’язки, їх часткова чи повна втрата,

           -  негативні думки про те, що ситуація лише погіршується.

           Емоції під час стресу

           - Страх

           - Тривога

           - Злість

           - Агресія

           - Паніка

           - Відчай

           - Провина

           - Сором

           - Сум

           - Горе

           - Збудження

           - Швидка зміна/різка контрастність емоцій

           - Алекситимія (нездатність словесно виражати власні почуття)

           Як реагує тіло на стрес

·        Пришвидшене серцебиття

·        Сухість у роті

·        Потовиділення

·        Тремтіння, холодні кінцівки

·        Нудота/блювота

·        Неконтрольовані виділення

·        Запаморочення/втрата свідомості

·        Зниження/підвищення тонусу м’язів

·        Різка зміна артеріального тиску або температури

·        Біль (головний, в тілі тощо)

·        «Ком» у горлі, «перехоплює» дихання

·        Інші реакції

           Некорисні думки  в ситуації стресу

           - «все пропало»

           - «нічого немає сенсу»

           - «чому це я?»

           - «це не правда!»

           - «мені ніхто не зможе допомогти»

           - «ніхто не розуміє»

           - «цього не може бути»

           - «я сам винен/сама винна»

           - «мене зрадили»

           - «це все підлаштували»

           - «так мені й треба»

           - «я нічого не вартий/не варта»

           -«я не маю права жити» (думки про самогубство)

           - «я цього не витримаю»

        

   САМОДОПОМОГА ПРИ ПАНІЧНИХ АТАКАХ
           (рекомендації лабораторії психології навчання ім. І.О.Синиці
           Інституту психології ім. Г.С.Костюка НАПН України)

            

   1. Як тільки з’являється специфічний стан тривоги, страху і паніки, починаємо глибоко дихати. Можна робити глибокий вдих 4 секунди, потім затримати дихання на 4 секунди, глибокий видих ( на рівні грудей і живота - 8 секунд).

 

   2. Зробивши 5-6 таких вдихів і видихів, пробуємо подумки встановити: де відчуття тепла більше- на вдиху чи видиху. Прислухатися до своїх відчуттів упродовж хвилини.

   3. Добре допомагає напруження м’язів тіла або обличчя. Широко відкрити очі і рота, ніби кричиш, потримати в напруженні 30 секунд, потім розслабитися. Повторити декілька разів. Так само можна стискати кулаки і потім їх розтискати.

   4. Пити воду, вмиватися.

 5. Для долання панічних думок  вголос називати предмети, які бачиш навколо, або читати вірші, молитви.

   ЯКЩО У ТЕБЕ ПАНІЧНИЙ НАСТРІЙ (ТРИВОГА) ВИКОРИСТОВУЙ ТЕХНІКУ «ГРАУНДІНГ» (заземлення)

   В ситуації, коли втрачаєш контроль над собою, треба зосередитися на зовнішньому, а не на внутрішніх відчуттях, відволіктися від фіксації неприємних думок та переживань.

   Уважно подивись навкруги та назови:

   5 речей, що ти можеш побачити

   4 речі, до яких ти можеш доторкнутися

   3 речі, що ти можеш почути

   2 речі, що ти можеш понюхати

   1 річ, що ти можеш спробувати на смак

   Бажано, щоб цей текст був надрукований/ написаний на аркуші, і у відповідні моменти брати аркуш до рук і виконувати по пунктах.

 

  РЕКОМЕНДАЦІЇ В СИТУАЦІЇ  ПАНІЧНОЇ АТАКИ
    (ПОРАДИ  СВЕТЛАНА РОЙЗ UNICEF UKRAINE)

   *Покладіть руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукайте по цьому місцю.

   *Потріть кінчик носу.

   *Надавіть не сильно на очні яблука з двох боків.

   *Якщо є, де лягти, ляжте на спину і зробіть рухи ногами - як велосипедні.

   *Сконцентруйтеся на диханні – одну руку складіть як човник і накрийте нею губи, іншу руку покладіть на живіт. Видих - рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота.

   *Допомагає ще вода із содою - гаряча вода й одна чайна ложка соди. Зробіть один-два ковтки - більше не треба.

   *Змащуйте губи, сполощіть рот водою.

   *Витягуйте якомога далі язика - ніби намагаючись торкнутися грудної клітини.

   *Подивіться вправо, не повертаючи голови, - якомога далі на 15-20 секунд, потім переведіть погляд прямо, потім подивіться вліво - якомога далі, потім знову прямо.

   *Розітріть тіло.

   *Точка паніки знаходиться між підмізинним пальцем та мізинцем – розітріть цю точку.

   Покладіть руки на ребра, відчуйте, як вони при диханні розширюються, підіймаються.

   *Розітріть руки, прикладіть до нирок.

   Необов’язково робити всі ці дії – достатньо вибрати ті, що найбільше підходять для вас.

         

  ПСИХОЛОГІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ (САМОДОПОМОГА)
           У СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ

Тривожитися – абсолютно нормально.

Подумайте, що може вас відволікти.

Знайдіть нові способи підтримувати зв’язок з друзями.

Зосередьтеся на собі.

Проживайте свої емоції.

Будьте добрими до себе та інших.

У ситуаціях які ви не можете контролювати в цілому, можете з’ясувати на які елементи ви маєте вплив, і тоді відчуєте сили та спокій.

Доцільно розширити сфери, які приносять вам задоволення: регулярно займайтеся улюбленою справою, виходьте на прогулянки, займайтеся спортом, дихальними й медитативними вправами.

У ситуаціях, де у вас бракує повної інформації чи даних, для прогнозування майбутніх подій - намагайтеся ставити більше запитань.

Намагайтеся знайти можливість поспілкуватися, задати більше питань та перевірити власні гіпотези чи спростувати їх.

Коли ви можете контролювати не все, а лише невелику частину ситуації, це допомагає знизити рівень психологічного стресу.

ВПРАВИ І ПОРАДИ  ЩОДО ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВОГО СТАНУ

Швидка допомога:

-         не приймайте жодних поспішних рішень;

-         порахуйте до 10;

-         займіться своїм диханням: глибокий вдих — видих протягом 8-10 хвилин з поступовим уповільненням темпу дихання.

Вправа 1. Що мені допомагає заспокоїтися у складних ситуаціях?

Перелічіть та пронумеруйте  від 1-10 за значенням.

1. Дзвінок близькій людині

2. Випити склянку води

3. Подихати повітрям

4. Поговорити з кимось

5. Послухати музику

6. Біг

7. Співи

8. Медитація

9. Сісти і розслабитися

10. Малюю коло

Вправа 2. Моя аптечка ресурсів (5 кроків під час стресової  ситуації)

Запишіть  5 кроків (справ), які допомагають Вам зосередитися та подолати стрес, використовуючи попередню вправу?

Спитайте у себе, що я можу зараз зробити, щоб попіклуватися про себе?

Вправа 3. Моя інструкція до дії

Вибрати з переліку ті дії, що допомагають Вам під час стресу:

- дихати

- перейти в безпечне місце

- вмитися холодною водою

- відкрити вікно зі свіжим повітрям

- спробувати переключити увагу (вийти в іншу кімнату)

- техніка сили думки, подумати про щось хороше

- масажувати голову

- тепле пиття, чай

- випити склянку води

- обійнятися з приємною людиною

- фізичні вправи

- клацати ручку

- за можливості побити грушу

- з’їсти цукерку або щось смачне для Вас

- побачитися (поспілкуватися) з приємною людиною

- медитація і рахування слонів подумки

- відпочити

-          слухати афірмації (формули самонавіювання, які допомагають людині налаштувати свою свідомість на позитивну хвилю)

-          подивитися на квіти

-          звільнитися від незручного одягу

-          бити посуд

-          аутотренінг в навушниках або музика

-          навести порядок, поприбиратись

-          заспівати

-          покричати

-          затанцювати

-          поплакати

-          посміхнутися до себе в дзеркалі

-           пройтися навколо будинку, прогулятися

-          приготувати щось смачненьке (піцу) тощо.

Вправа 4. Вправи-поради, які допоможуть відволіктися

Пустіть прохолодну або теплу воду собі на руки. Бажано, щоб вода стікала по руках від ліктів донизу.

Умийтеся холодною або прохолодною водою.

Вимийте руки з милом.

Візьміться руками за крісло/стілець, на якому ви сидите, настільки міцно, наскільки зможете. Коли відчуєте болісну напругу в руках, різко послабте їх.

Стисніть кулаки настільки міцно, наскільки зможете. Тримайте 5-6 секунд, потім різко розтисніть і розслабте пальці. Повторіть вправу до 10 разів.

Втисніть п’яти в підлогу, буквально «заземливши» їх. Зверніть увагу на напруження, зосереджене у ваших п’ятах, коли ви це робите. Через 5-6 секунд розслабте ноги. Повторіть вправу до 10 разів.

Пострибайте вгору-вниз.

Поворушіть великими пальцями на ногах.

Зверніть увагу на ваше тіло: вага вашого тіла на стільці.

Відчуйте стілець/крісло на якому ви сидите – де і як він тисне на ваше тіло.

Потягніться. Покрутіть головою. Випростуйте пальці на руках і ногах.

Пройдіться повільно, концентруючись на кожному кроці, кажучи «ліва» або «права»

З’їжте щось, детально описуючи самому (самій) собі смаки.

Торкніться різних предметів навколо: ручка, ключі, ваш одяг, стіни. Концентруйтеся на різниці відчуттів при дотику до цих предметів.

Психо-м՚язові вправи

«Гора з плечей» (Необхідний час: 3 секунди)

Інструкція. Виконується стоячи, можна на ходу. Максимально різко підняти плечі, широко розвести їх назад і опустити. Повторити не менше 6 разів. Такою повинна бути постійно ваша постава. Зменшиться напруга та підвищиться впевненість у собі.

«Долоні»

Інструкція. Потріть долоні одну об одну, поки з'явиться тепло. Це енергія сили. Далі «вмийтеся» долонями, потеребіть пальцями мочки вух, потріть вуха. Відразу відчуєте приплив сил.

Проєктивні вправи










Довідник Надзвичайні ситуації або війна  Завантажити

  

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

сім'ям з дітьми, дітям, які перебувають у зоні збройного конфлікту

Надзвичайний стан  – це стан на певній території, що склався в результаті військових дій, катастрофи, аварії, небезпечного природного явища, іншого лиха.

ЩО ТАКЕ ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА (далі ППД)

ППД включає:

• ненав'язливе надання практичної допомоги та підтримки;

• оцінку потреб і проблем;

• надання допомоги у задоволенні нагальних потреб (наприклад, таких як їжа, вода, інформація);

• вміння вислуховувати людей, але не примушуючи їх говорити;

• вміння втішити і допомогти людині заспокоїтися;

• надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв'язку з відповідними службами і структурами соціальної підтримки;

• захист від подальшої шкоди.

 Завдання ППД:

• формувати відчуття безпеки, зв'язку з іншими людьми, спокою і надії;

• сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;

• зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

• Хто потребує ППД?

Як  і коли надавати ППД?

Хоча люди можуть потребувати допомоги та підтримки протягом тривалого часу після кризової події, ППД призначена для підтримки тих, хто щойно від неї постраждав. Можна надати ППД, коли вперше встановлюєш контакт з людьми, які перебувають у стані дистресу. Зазвичай це відбувається під час або відразу після події, але іноді – через кілька днів або тижнів, в залежності від того, як довго тривала подія і на скільки травмуючою вона була.

  Де надавати ППД?

ППД можна надавати у будь-якому порівняно безпечному місці – безпосередньо на місці події, якщо мова йде про окремий нещасний випадок, або в місцях надання допомоги постраждалим, наприклад, в медичних установах, притулках і таборах переселенців, школах, пунктах розподілу гуманітарної допомоги. Бажано намагатися надавати ППД там, де є можливість поговорити з людиною без перешкод з боку оточуючих.

  Принципи надання ППД

Взявши на себе функцію допомоги людям, що переживають трагічну подію, важливо поважати їх гідність та захищати їх безпеку. Усі працівники та установи, які беруть участь у наданні гуманітарної допомоги, в тому числі ППД, повинні дотримуватися наступних принципів:

1. Уникати дій, які можуть поставити людей під загрозу подальших травмуючих впливів.

2. Робити все можливе для того щоб забезпечити безпеку дорослих і дітей, яким надається допомога, захистити їх від фізичної та психологічної травми.

3. Ставитися до людей з повагою, згідно загальноприйнятих культурних і соціальних норм.

4.Переконатися, що допомога надається справедливо, без дискримінації.

5. Допомагати людям відстоювати свої права і отримувати необхідну підтримку.

6. Діяти в інтересах кожного потерпілого, який потребує допомоги. 

 Етичні правила надання ППД

Пропонуються наступні етичні правила «потрібно» і «не потрібно», які допоможуть уникнути заподіяння людям подальшої шкоди, надати максимально можливу допомогу.

ПОТРІБНО

1. Бути чесним і гідним довіри

2. Поважати право людини самостійно  приймати рішення

3. Усвідомити і відкинути власні упередження і забобони

4. Чітко дати людині зрозуміти, що, навіть, якщо вона відмовляться від допомоги зараз, вона може звернутися за нею згодом

5. Дотримуватися конфіденційності і не допускати необгрунтованого поширення отриманих від людини анкетних даних

6.Враховувати особливості культури, віку та статі особи

7.Поширювати отримані відомості особистого характеру

НЕ ПОТРІБНО

1.   Зловживати своїм становищем при наданні  допомоги людини, яка постраждала

2. Просити у людини гроші або послуги за надання допомоги

3.  Давати неправдиві обіцянки чи повідомляти недостовірні відомості

4. Перебільшувати свої знання та навички

5. Нав'язувати свою допомогу, вести себе настирливо і  нахабно

6. Примушувати людину розповідати  про те, що з нею сталося

7. Давати оцінки вчинків і переживань людини

 Взаємодія та координація в ході надання ППД ППД є одним із низки заходів у відповідь на надзвичайні події. Коли постраждалих сотні і тисячі, застосовуються різні заходи реагування: пошуково-рятувальні операції, надання екстренної медичної допомоги, забезпечення притулку, роздача харчів, заходи щодо розшуку членів сімей і захисту дітей. Часто співробітникам гуманітарних організацій і волонтерам нелегко дізнатися, яка допомога надається і де саме. Це стосується і випадків масових лих і подій в місцях, де відсутня інфраструктура медико-санітарних та інших служб. Необхідно дізнатися, які послуги і допомога надаються постраждалим, повідомити ці відомості людям, яким допомагають і порадити їм, куди звертатися.

Надаючи допомогу в кризовій ситуації, бажано:

• слідувати вказівкам відповідних органів, керуватися відомими заходами з ліквідації кризової ситуації;

• знати які заходи реагування приймаються і які є ресурси для надання допомоги нужденним;

• не заважати проведенню пошуково-рятувальних операцій і роботі медичного персоналу;

• чітко уявляти власні функції та їх межі.

 При наданні ППД  психолог або фахівець з соціальних діє професійно й ефективно. Однак при наданні допомоги людям в кризових ситуаціях, рекомендується працювати через відповідні компетентні організації або громадські групи. Діючи самостійно, можна піддати себе ризику, дії можуть негативно вплинути на координацію заходів, а переміщені особи можуть не отримати належної допомоги.

  Рекомендації тим, хто надає ППД

Хоча допомога надається іншим, пережите в кризовій ситуації може негативно вплинути і на того, хто надає цю допомогу. Відповідальне надання допомоги також означає турботу про власне здоров'я і благополуччя.  Необхідно перш за все берегти себе, щоб краще піклуватися про інших. Якщо працює команда, важливо знати й поцікавтися самопочуттям усіх членів команди, запевнитися що той, хто надає допомогу, фізично і емоційно взмозі допомогти іншим.

 Ефективне спілкування

Важливо знати як і вміти спілкуватися з людиною, яка знаходиться в стані дистресу. Люди, які пережили кризову подію, можуть перебувати в пригніченому стані, відчувати тривогу або сум'яття. Деякі звинувачують себе у тому, що сталося. Зберігаючи спокій і проявляючи розуміння, треба допомагати людині пережити стресс, відчути себе в безпеці, відчути, що її захищають, розуміють, поважають і піклуються про неї належним чином.

Люди, що переживають стресову ситуацію, можливо, захочуть розповісти, що з ними відбувається. Вислухати чиюсь розповідь – це вже велика підтримка. Однак важливо не примушувати людей розповідати про пережите. Деякі люди не хочуть говорити про те, що сталося, або про свої особисті обставини. При цьому для них може бути важливо, щоб хтось просто був поруч, нехай і мовчки.

Треба сказати їм, що підтримка буде поблизу, якщо вони захочуть поговорити, або запропонувати їм практичну допомогу, наприклад, їжу або склянку води. Не можна казати занадто багато, треба надати людині побути в тиші. Можливість трохи помовчати дасть людині перепочинок і може підштовхнути її поділитися з кимось своїми переживаннями, якщо вона того забажає.

Важливо вміти слухати людей, щоб зрозуміти становище, в яке вони потрапили, їхні потреби, щоб допомогти їм заспокоїтися і надати необхідну допомогу. Коли розмовляєте з людиною, важливо слухати: очима, демонструючи пильну увагу; вухами, щоб дійсно почути, що саме турбує людину; серцем, із співчуттям і повагою.

Звертаючись до людей, які, можливо, потребують підтримки:

1.  Звертайтеся з повагою і відповідно до їх культури.

2.  Представтеся: скажіть своє ім'я та організацію.

3. Запитайте, чи потребують вони допомоги, якої саме.

4.  По можливості, знайдіть безпечне і тихе місце для розмови.

5. Створіть елементарні комфортні умови (наприклад, дайте води).

6. Намагайтеся забезпечити безпеку потерпілого: виведіть людину з місця, де їй загрожує безпосередня небезпека, якщо це можна зробити без ризику; спробуйте захистити людину від зайвої уваги, захищаючи її право на приватне життя і гідність; якщо людина пригнічена, спробуйте не залишати її наодинці.

7.  Вислуховуйте людей і спробуйте їх заспокоїти.

8. Будьте поруч.

9.Не змушуйте людей розповідати про пережите.

10. Уважно вислухайте, якщо люди все ж захочуть поговорити про те, що сталося.

11. Якщо людина пережила сильний стрес спробуйте її заспокоїти і переконайтеся, що вона не буде перебувати на самоті.

12. Підтримуйте зоровий контакт з людиною під час розмови.

 ПОТРІБНО робити і говорити

1.  Знайти для розмови тихе місце, де  ніщо не буде відволікати

2. Поважати конфіденційність і по можливості не розголошувати повідомлені  особисті відомості про людину

3. Бути поруч з людиною, але дотримуватися необхідної  дистанції з урахуванням її віку, статі та культури

4.   Торкатися людини, якщо немає впевненості, чи це є прийнятним для неї

5.   Бути терплячим і спокійним

6.  Надавати фактичну інформацію, якщо вона існує. Чесно казати, про що знаєте, а чого не знаєте: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися»

7. Показувати, що уважно слухаєте співрозмовника, наприклад, киваючи головою або вимовляючи короткі підтверджуючі репліки

8.  Надавати інформацію так, щоб її легко було зрозуміти простими словами

9. Висловлювати співчуття, коли люди говорять про свої почуття, перенесену втрату або важливі події (втрата будинку, смерть близької людини та т.ін.): «Яке нещастя! Я розумію, як вам важко»

10.Відзначити зусилля людини, спрямовані на самостійний вихід із важкої ситуації

11. Дати людині можливість помовчати у разі необхідності

 НЕ ПОТРІБНО робити і говорити

Змушувати людину розповідати, що з нею відбулося і відбувається

1.Перебивати, квапити співрозмовника (наприклад,  не треба дивитися на годинник чи  говорити занадто швидко)

2.Давати оцінку діям людини

3. Казати «Ви не повинні себе так відчувати» або «Ви повинні радіти, що вижили»

4.   Вигадувати того, чого не знаєте

5. Використовувати спеціальні терміни

6.  Давати обіцянки чи запевнення, у виконання яких Ви невпевнені

7. Переказувати співрозмовнику розповіді, почуті від інших

8.  Казати про власні труднощі

9. Думати і діяти так, немов зобов'язані розв’язати за іншого всі його проблеми

10. Позбавляти людину віри у власні сили і  здатність самостійно подбати про себе

11. Казати про людей, використовуючи негативні епітети (приміром, називати їх  «божевільними»)

 Якщо у людини виникає відчуття нереальності того, що відбувається, відірваності від оточення, тоді для відновлення контакту з навколишнім середовищем і самовладання, попросіть її: впертися ногами в підлогу; допоможіть їй поплескати пальцями або руками по своїх колінах; зверніть її увагу на будь-які нейтральні предмети, які оточують її навколо, і вона може побачити, почути чи помацати; попросіть розповісти, що вона бачить і чує; попросіть її зосередитися на своєму диханні і дихати повільно.

Оперативні правила ППД: дивитися, слухати, направляти

Три основних оперативних правила надання першої психологічної допомоги – дивитися, слухати і направляти. Ці правила допомагають оцінити кризову ситуацію, забезпечити власну безпеку на місці події, знайти підхід до переміщеного населення, зрозуміти його потреби і спрямувати туди, де можна отримати практичну допомогу та інформацію.

ДИВИТИСЯ: необхідно перевіряти умоВи безпеки, з’ясовувати, чи є навколо люди, які дійсно потребують задоволення основних життєвих потреб; перевірити, чи є навколо люди в стані важкого дистресу.

СЛУХАТИ: необхідно звертатися до людей, які можуть потребувати підтримки; з’ясовувати, у чому саме вони мають потребу і що їх турбує; вислухати їх і намагатися заспокоїти.

НАПРАВЛЯТИ: люди, що пережили травмуючу подію, нерідко відчувають себе незахищеними, відрізаними від світу або безпорадними. Їх повсякденне життя руйнується, вони більше не отримують звичної підтримки або раптово опиняються в стресових умовах. Направити людей туди, де їм нададуть практичну допомогу, - одна з основних цілей ППД. ППД – найчастіше одноразове втручання, і Ви можете знаходитися поряд з людиною лише короткий час. Для подальшого відновлення слід спонукати людей застосувати власні вміння справлятися з життєвою ситуацією. Допоможіть людям надати раду собі самостійно і відновити контроль над ситуацією.

ЗАВЕРШЕННЯ НАДАННЯ ДОПОМОГИ

Те, коли і як  припиняється надання допомоги, залежатиме від умов кризи, від ролі та функцій того, хто таку допомогу надає, і від потреб людей, яким Ви допомагаєте. Треба покладатися на свою оцінку ситуації, потреб людей, якими Ви опікуєтесь і власних потреб. При необхідності треба говорити людям, що Ви завершуєте надання допомоги, а якщо хтось інший буде допомагати їм з цього моменту, познайомити їх з новою людиною. Якщо Ви направили людей до інших служб, треба пояснити, чого слід чекати, і переконатися, що у нього є необхідна інформація для підтримки подальшого зв'язку. Незалежно від того, яким був Ваш досвід спілкування з людиною, важливо попрощатися на позитивній ноті, побажавши їй благополуччя.


МЕТОДИЧКА З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ

Багато колег, які зараз мають ресурс для того, щоб допомагати, працюють з людьми. Психологи з різною мірою підготовки створюють проєкти для підтримки різних категорій українців. Втім, важливо пам’ятати, що допомога, повинна бути розумною, аби не завдати шкоди. Досвід, з яким ми зараз зіткнулися – виходить за межі звичних терапевтичних інтервенцій і кожен наш вплив потребує особливої пильності та підготовки. Тому ми хочемо поділитися з вами методичкою, розробленою нашої членкинею Світланою Ройз Светлана Ройз.
1. Зараз ще не час дебрифінгу, чи групової роботи з емоціями. Особливо, якщо ви не фахівець у роботі із травмою. Якщо ви вирішуєте проводити таку роботу, будь ласка, переконайтеся, що ви зможете надати підтримку і стабілізувати кожного.
2. Якщо ви пропонуєте візуальний контент – будь-які відео, будь ласка, самі багато разів їх перегляньте, щоб там не було образів, звуків, які можуть стати тригерними та неоднозначно сприйнятими.
3. При використанні технік з візуалізацією – важливо враховувати, що чим вищий рівень травматизації, тим складніше з уявою і тим складніше працювати із заплющеними очима. Закрити очі – це втрата контролю. Якщо в цей час пролунає звук сирени – це посилить напруження.
4. Багато хто проводить зараз групові медитації. Важливо пам'ятати, що всі медитативні та навколо медитативні практики можна робити лише після практик заземлення, контакту з реальністю, відчуттям тілесності. Важливо пам'ятати, що у клієнтів із межовими розладами буде більший запит на духовні практики, але саме зараз медитації можуть спровокувати психотичну реакцію. Будь ласка, будьте уважні. Можливо, правильніше розпочинати з коротких практик майндфулнес.
5. Зараз особливо терапевтичні відносини й контакти. У груповій роботі зараз буде багато відреагування, багато емоцій. Важливо, щоб ведучий, фасилітатор групи, особливо якщо у групі є представники з різних країн, мав сили і можливості модерувати та створювати безпечний простір, підтримувати правила, витримувати сильні емоції. Якщо цього не буде, то це буде лише розбалансовувати групу.
6. Не час здаватись розумником і розмовляти термінами, чим більше простих зрозумілих слів, тим стабільніше
7. У груповій роботі важлива надійність та регулярність. Дуже важливо, щоб виходи в ефір були, наскільки це можливо, стабільні, в один і той же час.
8. Зараз не час просити людей розповідати історії, будь ласка, не потрібно працювати з травмами минулого та ділитися досвідом травми. Кожен, хто слухає та читає – отримує досвід вторинної травматизації. А ось розповідати про силу, вдячність, про те, що допомагає впоратись – дуже доречно.
9. Не всі люди, особливо зараз, переносять дотики. Пам'ятайте про це.
10. Використання дихальних вправ вимагає вашої уваги. Коли ми пропонуємо глибоке дихання – це має бути під нашим наглядом – глибоке дихання надає глибини проживанням, може провокувати контакт з глибокими почуттями. Для того, щоб стабілізуватися в них – мають бути супровід та сили.
11. Всі емоції важливо легалізувати. З їхніми проявами ми можемо обережно працювати
12. Всі висловлювання на кшталт – «час лікує», «у всьому є позитивне», «подивися на все оптимістично», «ти маєш бути вдячним», «як можна так казати, ти ж вихована людина», «я б на твоєму місці» – неекологічні.
У РОБОТІ З ДІТЬМИ ТА ДОРОСЛИМИ
1. Важливий стан дорослого, важливо, щоб дорослий міг витримати навантаження горем дитини.
2. Темп. Чим повільніша робота, тим краще.
3. Насиченість. Краще менше, ніж перевантаження.
4. Дотики. Не всі діти дають до себе торкатися і в мирний час, не всі, особливо підлітки, потребують обіймів.
5. Дітям може бути складно фантазувати, підтримувати концентрацію уваги. Активності повинні частіше чергуватись.
6. Якщо дитина ставить запитання – важливо відповідати чесно, якщо не знаємо відповіді, так і говоримо – «мені потрібно подумати».
7. Якщо слова або розповідь дитини та дорослих викликають сльози – це нормально. Ми можемо це привнести до розмови – «мені так шкода, що це відбувається», «якби я могла/міг, я зробила/зробив б…», «мені так хочеться тебе обійняти», «я зараз дивлюся на тебе і бачу таку силу», «ти пройшов через такі складні випробування, і ти справляєшся».
8. За будь-якої можливості ми робимо акцент на силі дитини та дорослих.
9. Якщо ставимо завдання – розбиваємо його на малесенькі частини, і намагаємось не робити дії за когось.
10. Дітям, які зараз розпочали навчання – пропонуємо завдання, з якими вони справлялися задовго до війни. Зараз когнітивна сфера пригнічена, думати та зосереджуватися складно. Віри у свої сили мало. Будь ласка, підтримуйте будь-який, найменший успіх.
11. Важливо часто робити паузи, просити дитину пити воду, ходити до туалету, відпочивати.
12. Зараз діти гратимуть в одну й ту саму гру, гру з одним і тим самим сюжетом, будуть задавати ті самі питання. Це нормально.
13. Дітям важливо чути що те, що вони часто плачуть, вередливі, злі, завмирають, бояться – це нормально, і важливо відразу давати інструменти, як заспокоїтися. Наразі не у всіх групах робота з емоціями буде коректною. Якщо дитина їх виявляє – працюємо. Самим стимулювати таку роботу може бути небезпечно, йдемо за процесом дитини.
14. Важливо пропонувати те, що допоможе впоратися з напругою – простіше за все - це тілесні ігри. Стрес має тілесну природу.
15. Важливо пам'ятати, що травматичний досвід провокує регрес. Нехай нас не обманює зріст та вік дитини, ми можемо сміливо віднімати кілька років.
ПОРЯДОК РОБОТИ ДЛЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ
Стабілізація:
1. Будь-які методи роботи, у будь-якій парадигмі – про безпечний, захищений простір.
Створювати його з подушок, матраців, ковдр, коробок, паперу, олівців, склянок, одягу.
2. Контакт із землею (якщо зараз можна садити рослини, робити щось із природних матеріалів – чудово).
3. Тілесні практики – м'язова релаксація, будь-які тілесні ігри, мімічна гімнастика.
4. Своя власна сила. У чому твоя супер-сила? Що тобі зараз допомагає?
5. Контакти з іншими.
6. Робота з емоціями.
ВАЖЛИВІ ІДЕЇ ДЛЯ РОБОТИ
Якщо дитина сама не розповідає про те, що відбувалося – будьте дуже дбайливими, не потрібно її провокувати. Якщо сама починає розмову – підтримуйте.
Для тих, хто був змушений залишити будинок - важливо малювати, робити тварин – які мають будиночок – панцир (равлики, крабики, рачки), робити будиночки з кубиків, лего, оригамі.
Можливо, залишати іграшки – де б була сім'я. Або робити з паличок для морозива або ложках іграшки (малювати на них), оригамі.
Образи стійкості – земля, гори, будинок, робота з камінням
Робота з матеріалами, які можна проконтролювати – каміння, фломастери, крейда, ручки, воскова пастель, глина, пластилін, який не розтікається, а має форму. Каміння. Нитки, тканини, якими можна обмотувати щось.
Вода (річки, рідина) – не для всіх зараз терапевтичні. Але образ води, що все змиває, для вірян – святої води, яка всередині й зовні змиває напругу, страхи та біль – будуть чудовими
Будь ласка, будьте дуже обережні у роботі з аквареллю – це матеріал, що пробуджує, посилює емоції. Вона буде потрібна, але, можливо, згодом.
Якщо ви використовуєте картинки, вирізки з журналів – бажано, щоб малюнки мали відчуття кордонів – щоб було обведення або чіткий контур. Ідеально – якщо ви надаєте дітям та дорослим вибір.
Ми мали досвід, коли психолог запропонувала в роботі з дітьми образ літака, і це спровокувало панічну атаку у дівчинки з Харкова. А одяг у камуфляжному забарвленні спровокував істерику у хлопчика – переселенця. Усе, що стосується теми війни, якщо не сама дитина обирає – може стати тригером для найсильніших реакцій.
Зараз чудово – вчити дітей в'язати, готувати, долучати до приготування їжі. Будуть помічними будь-які ремесла.
Всім, хто стає опорою для інших – дорослих та дітей – дуже – дуже – дуже важливо дбати про себе.

ПАМ'ЯТКА

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ВИНИКНЕНІ РАДІАЦІЙНОЇ/ЯДЕРНОЇ АВАРІЇ

Радіаційна аварія - це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища.

Основними вражаючими факторами таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами.

Радіаційний вплив на людину полягає у порушенні життєвих функцій різних органів (головним чином органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту) та розвитку променевої хвороби під впливом іонізуючих випромінювань).

Радіоактивне забруднення викликається впливом альфа-, бета- та гамма-іонізуючих випромінювань і обумовлюється виділенням при аварії непрореагованих елементів та продуктів поділу ядерної реакції (радіоактивний шлак, пил, уламки ядерного продукту), а також утворенням різних радіоактивних матеріалів та предметів (наприклад, ґрунту) внаслідок їхнього опромінення.

 ЯК ДІЯТИ ПРИ ОПОВІЩЕННІ ПРО РАДІАЦІЙНУ АВАРІЮ

 Перебуваючи на вулиці, негайно захистіть органи дихання хусткою (шарфом). Прийшовши додому, помістіть верхній одяг та взуття у пластиковий пакет, прийміть душ. Закрийте вікна та двері. Увімкніть телевізор та радіоприймач для отримання додаткової інформації про аварію.

Загерметизуйте вентиляційні отвори, щілини на вікнах (дверях) і не підходьте до них без потреби. Зробіть запас води у герметичних ємностях. Відкриті продукти загорніть у поліетиленову плівку та помістіть у холодильник (шафу). Для захисту органів дихання використовуйте респіратор, ватно-марлеву пов'язку або підручні вироби з тканини, змочені водою для підвищення їх властивостей, що фільтрують.

При отриманні вказівок через ЗМІ проведіть йодну профілактику, приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей віком до 2-х років – частина таблетки (0,04 г). За відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років – одну – дві краплі.

 ЯК ДІЯТИ НА РАДІОАКТИВНІЙ МІСЦЕВОСТІ

 Для попередження або ослаблення впливу на організм радіоактивних речовин дійте так:

·        виходьте з приміщення лише у разі потреби, використовуючи при цьому респіратор, плащ, гумові чоботи та рукавички;

·        на відкритій місцевості не роздягайтеся, не сідайте на землю і не куріть, виключіть купання у відкритих водоймах та збирання лісових ягід, грибів;

·        територію біля будинку періодично зволожуйте, а в приміщенні щодня проводите ретельне вологе прибирання із застосуванням миючих засобів;

·        перед входом до приміщення вимийте взуття, витрушіть та почистіть вологою щіткою верхній одяг;

·        воду вживайте лише з перевірених джерел;

·        ретельно мийте перед їжею руки і полощіть рот 0,5% розчином питної соди.

Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути променевої хвороби і негативного впливу на організм внаслідок впливу іонізуючого випромінення.

Психологічна підтримка учасників освітнього процесу під час війни

1. Розроблено курс підвищення кваліфікації для освітян «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій» https://hryoutest.in.ua/courses/programapidvishchennya-kvalifikaciji-psihologichnoji-pidtrimki-dlya-osvityan-tabatkiv. 

Інформаційна підтримка: 

1) Освітяни зможуть надавати якісну першу психологічну допомогу https://mon.gov.ua/ua/news/osvityani-zmozhut-nadavati-yakisnu-pershupsihologichnu-dopomogu 

2) понад 600 тисяч освітян опановуватимуть навички надання першої психологічної допомоги https://mon.gov.ua/ua/news/ponad-600-tisyachosvityan-opanovuvatimut-navichki-nadannya-pershoyi-psihologichnoyidopomogi 

3) Перша психологічна допомога: курс підвищення кваліфікації пройшли понад 7 тис. освітян https://mon.gov.ua/ua/news/persha-psihologichnadopomoga-kurs-pidvishennya-kvalifikaciyi-projshli-ponad-7-tis-osvityan 

2. Методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій» https://mon.gov.ua/ua/news/metodichni-rekomendaciyi-pershapsihologichna-dopomoga-algoritm-dij 

3. Для підтримки дітей, особливо з ООП створено телеграм канал «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny, (майже 13 тис. підписників) а для підтримки дорослих «Подбай про себе» https://t.me/PodbayProSebe (майже 2 тис. підписників). 

Інформаційна підтримка: 

1) Підтримка дітей: поради для вчителів https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimka-ditej-poradi-dlya-vchiteliv 

2) Канал «Підтримай дитину» об’єднав понад 12 тис. батьків і вчителів https://mon.gov.ua/ua/news/kanal-pidtrimaj-ditinu-obyednav-ponad-12-tisbatkiv-i-vchiteliv 

3) Психологи і педагоги дбають про психічне здоров’я дітей та дорослих https://mon.gov.ua/ua/news/psihologi-i-pedagogi-dbayut-pro-psihichnezdorovya-ditej-ta-doroslih 

4) Як пережити горе та втрату – поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/yak-perezhiti-gore-ta-vtratu-poradi-psihologiv 

5) «Підтримай дитину»: захисники і захисниці України читають казки та вірші https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-zahisniki-i-zahisniciukrayini-chitayut-kazki-ta-virshi 

6) Контроль емоційного стану під час війни – пояснення психологів https://mon.gov.ua/ua/news/kontrol-emocijnogo-stanu-pid-chas-vijnipoyasnennya-psihologiv 

7) Як контролювати емоційний стан під час воєнного стану? – поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/yak-kontrolyuvati-emocijnij-stanpid-chas-voyennogo-stanu-poradi-psihologiv 

8) Поради команди «Підтримай дитину»: як допомогти дітям з ООП опанувати нову навичку https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-komandipidtrimaj-ditinu-yak-dopomogti-dityam-z-oop-opanuvati-novu-navichku 

9) Ефективні поради від емоційного вигорання під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/efektivni-poradi-vid-emocijnogo-vigorannyapid-chas-vijni 

10) Посттравматичний стресовий розлад в умовах війни: роз’яснення психологів https://mon.gov.ua/ua/news/posttravmatichnij-stresovij-rozladv-umovah-vijni-rozyasnennya-psihologiv 

11) Симптоми посттравматичного стресового розладу в умовах війни https://mon.gov.ua/ua/news/simptomi-posttravmatichnogo-stresovogorozladu-v-umovah-vijni 

12) Діагностика ПТСР в умовах війни: поради психологів https://mon.gov.ua/ua/news/diagnostika-ptsr-v-umovah-vijni-poradipsihologiv 

13) Посттравматичний стресовий розлад в умовах воєнних дій: методи лікування https://mon.gov.ua/ua/news/posttravmatichnij-stresovij-rozlad-vumovah-voyennih-dij-metodi-likuvannya 

14) Поради психологів проєкту «Підтримай дитину» для освітян та батьків, які займаються з дітьми із ООП https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-psihologiv-proyektu-pidtrimaj-ditinudlya-osvityan-ta-batkiv-yaki-zajmayutsya-z-ditmi-iz-oop 

15) Як говорити з учнями на складні теми? Поради для педагогів від психологів проєкту «Підтримай дитину» https://mon.gov.ua/ua/news/yak-govoriti-z-uchnyami-na-skladni-temiporadi-dlya-pedagogiv-vid-psihologiv-proyektu-pidtrimaj-ditinu 

16) Психологи проєкту «Підтримай дитину» пояснюють, чому дітям часом важко спілкуватися https://mon.gov.ua/ua/news/psihologiproyektu-pidtrimaj-ditinu-poyasnyuyut-chomu-dityam-chasom-vazhkospilkuvatisya 

17) Як підтримати дитину, яка переживає посттравматичний стрес: поради для батьків https://mon.gov.ua/ua/news/yak-pidtrimati-ditinuyaka-perezhivaye-posttravmatichnij-stres-poradi-dlya-batkiv 

18) Як виникає та впливає злість на стан людини під час війни? https://mon.gov.ua/ua/news/yak-vinikaye-ta-vplivaye-zlist-na-stan-lyudinipid-chas-vijni 

19) Чек-лист на канікули: 8 кроків для організації ранкового простору дитини https://mon.gov.ua/ua/news/chek-list-na-kanikuli-8-krokiv-dlyaorganizaciyi-rankovogo-prostoru-ditini 

20) Підтримай дитину: типові реакції дитини 12-18 років під час травматичних подій https://mon.gov.ua/ua/news/pidtrimaj-ditinu-tipovireakciyi-ditini-12-18-rokiv-pid-chas-travmatichnih-podij

4. Розроблено анімаційний ролик «Як говорити з дитиною про війну. 7 порад від психологів” . https://mon.gov.ua/ua/news/yak-govoriti-zditinoyu-pro-vijnu-7-porad-vid-psihologiv-u-mezhah-proyektu-pidtrimajditinu 

5. Організовано серію вебінарів: 

1) для фахівців інклюзивно-ресурсних центрів «Психологічна травма: основні відомості та першочергові кроки» https://mon.gov.ua/ua/news/osnovni-vidomosti-ta-pershochergovi-krokipid-chas-psihologichnih-travm-vidbuvsya-seminar-dlya-fahivciv-irc 

2) вебінар-практикум для освітян «Техніки роботи зі стресом та тривогою для дорослих та дітей» https://mon.gov.ua/ua/news/11-travnya-vebinarpraktikum-dlya-osvityan-tehniki-roboti-zi-stresom-ta-trivogoyu-dlyadoroslih-ta-ditej 

3) для поліцейських підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України та державних службовців МВС «Психологічна травма в дітей шкільного віку: причини, ознаки, наслідки» https://www.facebook.com/UAMON/videos/549314236943351/ 

6. Спільно з ЮНІСЕФ: 

1) Поради від експертів ЮНІСЕФ: “Як підтримати дітей у стресових ситуаціях” https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisef-yakpidtrimati-ditej-u-stresovih-situaciyah 

2) Стартує набір на групи психологічної підтримки вчителів у межах проєкту «Поруч» https://mon.gov.ua/ua/news/startuye-nabir-na-grupipsihologichnoyi-pidtrimki-vchiteliv-u-mezhah-proyektu-poruch 

3) Поради експертів ЮНІСЕФ: як говорити з дітьми про смерть близької людини https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-ekspertiv-yunisef-yak-govoritiz-ditmi-pro-smert-blizkoyi-lyudini 

4) Як доглядати за дитиною під час війни і вимушеного переміщення: поради від експертів ЮНІСЕФ https://mon.gov.ua/ua/news/yakdoglyadati-za-ditinoyu-pid-chas-vijni-i-vimushenogo-peremishennyaporadi-vid-ekspertiv-yunisef 

5) ЮНІСЕФ запускає індивідуальні психологічні консультації для дітей і батьків https://mon.gov.ua/ua/news/yunisef-zapuskaye-individualnipsihologichni-konsultaciyi-dlya-ditej-i-batkiv 

7. Спільно з #stop_sexтинг 1) Актуальні матеріали щодо психологічної підтримки та захисту дітей від сексуального насильства в інтернеті https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyipidtrimki-ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti 2) та інші пости 

8. Інші матеріали:

 1) Поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-z-nadannyapershoyi-psihologichnoyi-dopomogi-lyudyam-yaki-perezhili-krizovupodiyu 

6) Асоціація психологів Португалії презентувала посібник «Розмови про війну» для батьків і опікунів дітей https://mon.gov.ua/ua/news/asociaciya-psihologiv-portugaliyi-prezentuvalaposibnik-rozmovi-pro-vijnu-dlya-batkiv-i-opikuniv-ditej 

7) Поради від експертів ЮНІСЕФ: «Правила підтримки дитини під час евакуації» https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-ekspertiv-yunisefpravila-pidtrimki-ditini-pid-chas-evakuaciyi 

8) Для українських учителів створять інтерактивні групи психологічної підтримки https://mon.gov.ua/ua/news/dlya-ukrayinskih-uchiteliv-stvoryatinteraktivni-grupi-psihologichnoyi-pidtrimki 

9) «Час поговорити»: в Україні запустили унікальну програму для психологічної підтримки в міні-групах https://mon.gov.ua/ua/news/chaspogovoriti-v-ukrayini-zapustili-unikalnu-programu-dlya-psihologichnoyipidtrimki-v-mini-grupah 

10) 25 травня – презентація буклета з управління тривогою https://mon.gov.ua/ua/news/25-travnya-prezentaciya-bukleta-z-upravlinnyatrivogoyu 

11) 4 липня – презентація посібника для освітян про адаптацію до умов воєнного часу https://mon.gov.ua/ua/news/4-lipnya-prezentaciyaposibnika-dlya-osvityan-pro-adaptaciyu-do-umov-voyennogo-chasu 

12) Створено курс «Як підтримати дитину під час війни?» https://mon.gov.ua/ua/news/stvoreno-kurs-yak-pidtrimati-ditinu-pid-chasvijni 

9. Розроблено інформаційний комікс для дітей у воєнний стан – це збірка інформаційних порад для дітей та їхніх близьких https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobiloinformacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan 

1) Продовжуємо публікувати поради для дітей та їхніх близьких у межах інформаційного коміксу під час воєнного стану в нашій державі. https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid-zahisnika-ukrayini-mon-rozrobiloinformacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan 

2) У межах інформаційного коміксу для дітей у воєнний стан захисник України знайомить читачів із пілотом https://mon.gov.ua/ua/news/zahisnik-ukrayini-znajomit-ditej-iz-pilotommon-prodovzhuye-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan 

3) У межах інформаційного коміксу захисник України знайомить дітлахів із новим героєм – рятувальником. https://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennijstan-zahisnik-ukrayini-znajomit-malechu-z-ryatuvalnikami 

4) Знайомить з капітаном українського флоту ЗСУ https://bit.ly/3MVyvns 

5) Знайомить дітей із лікарями https://mon.gov.ua/ua/news/informacijnijkomiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan-zahisnik-ukrayini-znajomit-ditej-izlikaryami 

6) Актуальна інформацію оборонної сфери, про ЗСУ та реальну боротьбу за правду, мир і свободу Україниhttps://mon.gov.ua/ua/news/informacijnij-komiks-vid-mon-uvoyennij-stan-zahisnik-ukrayini-prodovzhuye-pidtrimuvati-ditej

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.

Підписатися на: Дописи (Atom)