"Гра в кальмар "

Підлітки. Давайте міркувати разом.

1. Не можна буде заборонити та ігнорувати.

Основне правило - ми не можемо нічого заборонити, захопити, не даючи щось взамін.  Якщо ′′ щось ′′ проявилося, нам важливо безпосередньо з ним спілкуватися. Покликати, судити. Якщо є реакція, то цей серіал ′′ впав′′ в якусь важливу потребу для дітей. І нам важливо визнати цю потребу, принаймні.

Нам самим важливо подивитися серіал, щоб зрозуміти, до чого причетні діти. Можливо, якщо вони вже дивляться, або говорять про те, що дивляться їхні друзі, дивляться разом з ними - одразу відслідковувати реакції, роздумувати, пояснювати та підтримувати.

Якщо ми дізналися, що підлітки дивляться серіал, то це привід поговорити про нього.

Важливо обрати тон для розмови - це, безумовно, не має бути моралізатором.

Ідеально, щоб запропонувати підліткам дискусію. Можна запропонувати подумати про природу гри та ігрову залежність, про пастки дофаміну, шукайте в серіалі, (в рекламних роликах, політичних відео) ознаки маніпуляцій

Чому герої беруть участь у грі?

За що ми готові платити перемогу? А чим заплатили герої серіалу? (І герої художніх творів, які читають діти).

І на що я піду заради перемоги, яка я в екстремальних ситуаціях?

Чи є точно позитивний і негативний герой в серіалі?

Важливо говорити про моральні = етичні дилеми з підлітками. (А можна роздумувати цю тему в контексті безпеки - якщо я кажу про те, що мій друг грає в небезпечну гру, це зрада чи занепокоєння? і так далі)

Ось так ми перетворюємо тему з емоційної площини на інтелектуальну, свідому.

2. Підліткове товариство є ієрархічним. Одна з найважливіших тем підліткового віку - боротьба за владу та визначення її місця в ієрархії. Секрет впливу на підліткові спільноти - знайти, хто в них є ′′ Альфа ′′ - і залучити його до співпраці, до ′′ позитивної ′′ співпраці.

3. Належність. Підліткам важливо відчувати себе ′′ своїми ". І одне із завдань - знайти своє. Збирайтеся в групу, щоб протистояти світові дорослих, збирайтеся в ′′ субкультурі ′′ (на чи проти будь-якої теми). А потім питання: а підліткам в конкретній школі є що об ' єднуватися? Якщо ні, то треба шукати

4. У багатьох школах діти грають у цю гру - але не у всіх школах ця гра закінчується жорстокістю.

Нам важливо пам ' ятати: Якщо є емоційна причетність, вона повинна мати фізичну реакцію. Дія. В любому випадку це буде, це відтворення, питання в якій формі. Чим вища ставка, тим більший ризик, тим більше задоволення переможець матиме з одного боку при виграші. І буде більше потреби у ′′ випуску парових ". У прояві тілесного прояву напруги, накопиченої в грі. Шукатиме спосіб ′′ каналу ". (де є можливість бути активними (фізичними) підлітками, що можемо запропонувати? Підлітки особливо дбають про вміння займатися фізичними вправами)

Агресія більше проявляється в авторитарних спільнотах,

У спільнотах, де немає правил, або де вони жорсткі, де страшно, де немає можливості проявити емоції, де діти не можуть (уміння) запитати: ′′ чому? чому?"

Де високий рівень конкуренції,

У системах, заражених булінгом

Де насправді є і немає спільноти і відчуття близькості

І питання не в тому, що робити з конкретною грою, а в тому, як будувати громаду.

5. Що ще нам важливо пам'ятати про підлітків: Їм не вистачає емоцій у живому спілкуванні. Відчуття небезпеки - це концентровані емоції. (а нам важливо залучити їх до кіноклубів, клубів настільних ігор, важливо намагатися створювати емоційні зв 'язки в сім' ях та родинах). Чи є місце, активність, де є можливість проявити, прожити емоції, зайнятися не тільки інтелектуальною діяльністю?

 Підлітки шукають свою довіру і своє місце - і важливо дати чи допомогти знайти, важливо підкреслити те, в чому вони сильні (можливо, вони можуть бути наставниками для діток, вони можуть бути залучені до волонтерства)

Романтизація смерті та відчуття особистого безсмертя. Важливо говорити з ними про їх цінності та цінність життя

Одна з особливостей підліткового віку: тимчасове порушення емпатії, прагнення до ризику, але труднощі з гальмуванням та оцінкою ризиків. 

Не очевидно ще одне: часто діти в прояві відображають те, що відбувається в наших дорослих у формі прихованого. 

Вони суб'єктивно та об'єктивно самотні. Самотній людині легше щось викликати, створюючи ілюзію близькості та контакту.