На захисті прав дітей: травня 2022

четвер, 26 травня 2022 р.

Як допомогти дитині впоратися з емоціями під час війни?

На нашу думку, це питання на жаль залишається ще актуальним, тому використовуйте матеріал у роботі, діліться з колегами, батьками/опікунами.

Українські діти переживають неймовірне емоційне навантаження під час війни. А батьки та вчителів не завжди знають, як допомогти. Розповідаємо про 4 емоційні зони, в яких може перебувати дитина протягом дня. А також, які найпростіші техніки допоможуть дорослим та дітям переходити з однієї зони до іншої.

ЩО ТАКЕ 4 ЕМОЦІЙНІ ЗОНИ?

Стан, у якому перебуває дитина протягом дня, можна розділити на 4 зони: червону (злість, страх), жовту (знервованість, занепокоєння), блакитну (втома) та зелену (рівновага та сфокусованість).

Наша мета — наблизити дітей до зеленої зони, наскільки це можливо. Перестрибнути з червоної у зелену зону одразу не вийде. Але ми можемо допомогти дитині поступово рухатися з найбільш небезпечної зони до більш безпечної. Адже тільки тоді, коли діти щасливі, вони можуть продуктивно вчитися і працювати, а в родинах пануватиме спокій.

ЯК ПРАЦЮВАТИ З ЕМОЦІЯМИ ДИТИНИ У КОЖНОМУ СТАНІ

Злість, неконтрольованість емоцій, страх — цілком нормальні емоції в українських дітей у зв’язку з війною. Це червона зона емоційного стану. Коли діти в ній за таких умов — це абсолютно нормально.

Як дорослим реагувати на такі емоції?

Найперше — завжди говорити з дитиною, що спричинило відчуття агресії. Варто проаналізувати, за яких умов дитина відчуває себе дуже щасливою, яка діяльність приносить їй радість та задоволення.

Ми маємо поставити дитині два запитання:

чому вона відчуває певну емоцію?
що ми можемо зробити, щоб підтримати її і щоб вона позбулася цієї негативної емоції?

Тут ми заохочуємо, щоб діти розуміли й приймали свої емоції та не боялися бути в цій зоні. Тим дітям, які перебувають у червоній зоні, потрібно більше емоційної підтримки, ніж тим, хто перебуває в інших зонах. І це залежить від обставин. Коли ми працюємо з такими дітьми, мусимо шукати до них певний підхід у залежності від того, чого вони потребують.

Жовта зона — це збуджені, стривожені, занепокоєні, знервовані діти. Це зона, де вони не можуть фокусуватися, тому що емоції вийшли з-під їхнього контролю.

Ми маємо запитати в дитини: що ти зараз відчуваєш?

Якщо дитина відповість: «Я занепокоєний», варто уточнити: «Чому ти відчуваєш тривогу? Що я можу зробити, щоб ти подолав тривожність?

Із кожною дитиною та її проблемами слід працювати індивідуально. Стратегії, як подолати стрес, необхідно підбирати кожній дитині окремо в залежності від уподобань та захоплень. Знизити тривожність дитині допоможе улюблене хобі, яке наповнює дитину, або прогулянка у місце, що принесе радість. Загалом будь-що, що допоможе дитині вивільнити емоції. Як наслідок, дитина швидше зможе впоратися із завданнями.

Як зрозуміти, що дитина у блакитній зоні?

Блакитній зоні характерні втома, слабкість та відчуття нудьги. Зараз більшість українських дітей перебувають у цій зоні. Ми маємо їм допомогти вийти з цієї зони й наблизитися до зеленої.

Наша мета: дати дітям стратегії, щоб вони не почувалися сумними та не уникали завдань у навчанні. Для цього діти мають робити те, що їм подобається: проводити час із рідними та друзями, щоб не почуватися ізольованими.

Важливо: щоб діти відчували себе сильнішими, їх мають оточувати сильні дорослі. Тому ці стратегії насамперед повинні пропрацювати батьки.

Омріяна для кожної людини зона — зелена. Зелена зона — це те місце, де ми хочемо бути. Сюди ми прагнемо перетягнути наших дітей — бо тут ми щасливі та сфокусовані. Це та зона, у якій діти найбільш зацікавлені до навчання. Під час війни перебувати у зеленій зоні постійно — не вийде. Але завдяки роботі з окремими станами, нам цілком вдасться досягати зеленої зони на певний час. Батькам не варто боятися, що кожна дитина протягом дня рухається з однієї зони в іншу. Нам просто треба навчити дітей конкретних технік, завдяки яким вони можуть здійснювати перехід між зонами.

ЗМІНИ до ПОРЯДКІВ організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної та згальної середньої освіти під час воєнного стану

У зв’язку з дією воєнного стану КабМін вніс деякі зміни в деякі законодавчі акти, які регулюють організацію інклюзивного навчання:

 В закладах дошкільної освіти (Постанова КМУ №530 від 10.04.2019р.)
 В закладах загальної середньої освіти (Постанова КМУ № 957 від 15.09.2021р.)

ЩО НОВОГО?

 ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ:

 Під час організації інклюзивного навчання ВИСНОВКИ інклюзивно-ресурсних центрів, видані до 1 січня 2022 р., є дійсними до
а) закінчення строку їх дії або
б) до видачі інклюзивно-ресурсним центром в установленому порядку нового висновку.

 У період воєнного стану для організації інклюзивного навчання дітей з ООП до закладу освіти подаються КОПІЇ документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та КОПІЇ ВИСНОВКУ.”
 Вказана норма розповсюджується на дітей з ООП, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

 Якщо висновок НЕ МІСТИТЬ інформації про РІВЕНЬ ПІДТРИМКИ, то така дитина розподіляється у групу ДНЗ відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (за участю фахівців інклюзивно-ресурсного центру).

 У період воєнного стану гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначена цим Порядком, НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ (тобто беруться ВСІ ДІТИ З ООП).
 При цьому заклад освіти НЕ МОЖЕ відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з ООП та створенні інклюзивної групи. (пункт 5 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530).

 Дещо змінені норми щодо надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) дітям з ООП, а саме:
 а) послуги надаються за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу (тобто необхідності ховатися в укриття під час повітряних та інших тривог);
 б) послуги надаються фахівцями ІРЦ, педагогічними працівниками закладу освіти, ЗОКРЕМА з числа тих, що ВИМУШЕНІ БУЛИ ЗМІНИТИ СВОЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ (ПЕРЕБУВАННЯ) та/або МІСЦЕ РОБОТИ внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

 ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 У період воєнного стану можливе застосування ДИСТАНЦІЙНО-ОЧНОЇ (ЗМІШАНОЇ) форми здобуття освіти.

 У період воєнного стану для організації інклюзивного навчання УЧНІВ з ООП до закладу освіти подаються КОПІЇ документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та КОПІЇ ВИСНОВКУ.”
 Вказана норма розповсюджується на УЧНІВ з ООП, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

 У період воєнного стану гранична кількість учнів з ООП в інклюзивних класах, визначена цим Порядком, НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ.
Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивного класу (п. 6 Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957).

 Щодо КОМАНДИ СУПРОВОДУ:
а) До складу команди залучаються фахівці інклюзивно-ресурсного центру, які брали участь у проведенні комплексної оцінки;
б) У період воєнного стану засідання команди можуть проходити в режимі ОНЛАЙН та/або у ЗМІШАНОМУ ОЧНО-ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ .

 Визначено більш детально кількість спеціалістів, які можуть надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття, а саме
а) фахівці із числа педагогічних працівників закладу освіти;
б) педагогічні працівники вчителі-дефектологи (вчителем-логопедом, сурдопедагогом, тифлопедагогом, олігофренопедагогом), які введені до штату закладів освіти відповідно до типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти та/або
в) додатково залучені фахівці, з якими заклад освіти або відповідний орган управління у сфері освіти укладають цивільно-правові договори.

 Також змінені норми щодо умов надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (допомоги) учням з ООП, а саме:
а) послуги надаються за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу (тобто необхідності ховатися в укриття під час повітряних та інших тривог);
б) послуги надаються фахівцями ІРЦ, ЗОКРЕМА з числа тих, що ВИМУШЕНІ БУЛИ ЗМІНИТИ СВОЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ (ПЕРЕБУВАННЯ) та/або МІСЦЕ РОБОТИ внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

 Змінено пункт, який регулював роботу МІЖКЛАСНИХ ГРУП:
Нагадаю, що ІНКЛЮЗИВНА МІЖКЛАСНА ГРУПА утворюється для учнів, які навчаються в різних інклюзивних класах одного або різних років навчання, для проведення занять, вивчення навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, у тому числі вибіркових.
Під час формування таких груп враховуються індивідуальні програми розвитку.
Кількість учнів в інклюзивній міжкласній групі повинна становити не більше 12 (дванадцяти).
На період воєнного стану можуть формуватися ТИМЧАСОВІ інклюзивні міжкласні групи.

(С) автор Надія Есманова
Джерело: ЗМІНИ,
що вносяться до порядків, затверджених 
постановами Кабінету Міністрів України 
від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957, затверджені Постановою КМУ №483 від 26 квітня 2022 року.

вівторок, 24 травня 2022 р.

неділя, 22 травня 2022 р.

Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей і дорослих, продовжує розповідати про контроль емоційного стану bit.ly/3lyo6C4.

Досягти внутрішнього спокою допомагають не тільки психологічні засоби, афірмації, візуалізація, йога та медитації. До внутрішнього балансу наближають навіть прості поради.

Більше легких і корисних порад із питань безпеки та психології, а також цікаві факти та спостереження в Telegram-каналі «Подбай про себе» https://t.me/PodbayProSebe.

субота, 21 травня 2022 р.

Правила безпеки для внутрішньо переміщених осіб

Правила безпеки для внутрішньо переміщених осіб. Збережіть собі та поширюйте!

В умовах активної фази російської агресії на більшій частині України зросла внутрішня міграція, а отже необхідність пошуку місця роботи. 

У зв’язку з цим, Проєктом „Українцям про Європейський Союз” European Union in Ukraine спільно з IOM Ukraine Міжнародною організацією з міграції розроблено ряд інформаційних матеріалів, направлених на попередження та уникнення потрапляння у злочини пов’язані з торгівлею людьми.

 Мінсоцполітики надає інформацію щодо основних маркерів безпеки - правил, яких слід дотримуватися у різних ситуаціях, щоб не стати жертвами торгівлі людьми під час війни та не потрапити у трудове або сексуальне рабство.

#527передусім

пʼятниця, 20 травня 2022 р.

четвер, 19 травня 2022 р.

Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми в умовах дистанційного навчання в період війни

Соціальний педагог Шкворець Л.Д. взяла участь у онлайн-вебінарі «Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми в умовах дистанційного навчання в період війни», який був проведений за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) для фахівців/фахівчинь психологічної служби освіти щодо психологічної допомоги, технології консультування, терапії під час переживання втрати, відновлення психолога після роботи з учасниками освітнього процесу, які проживають горе.

Спікеркою заходу була Вікторія Мельничук, завідувачка сектору соціально-педагогічної роботи відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», тренерка Національної тренерської мережі ГО «Ла Страда-Україна».
На вебінарі були розглянути такі питання:

Актуальність домашнього насильства в умовах дистанційного навчання в період війни.
Ідентифікація та самоідентифікація випадків насильства щодо дітей, з особливою увагою до домашнього насильства, в умовах дистанційного навчання в період війни.
Алгоритми реагування педагогічних працівників та перенаправлення дітей, постраждалих від насильства, з особливою увагою до домашнього насильства, в умовах дистанційного навчання в період війни.
Статистичні дані Національної гарячої лінії ГО «Ла Страда-Україна» щодо скоєння випадків насильства за період війни.
Нормативно-правова документація щодо запобігання та протидії домашньому насильству.
Роль педагога в реагуванні на випадки насильства над дітьми.
Рекомендації щодо алгоритму дій дитини в ситуації домашнього насильства в умовах дистанційного навчання в період війни.
Корисні ресурси та інформація щодо гарячих ліній для постраждалих від домашнього насильства.

Матеріали вебінару можна переглянути за покликанням: https://youtu.be/bgZP2qUlIKs

середа, 18 травня 2022 р.

Соціально-психологічна підтримка дитини в процесі соціалізації

Соціальний педагог Шкворець Л. Д. 17 травня 2022 року взяла участь у онлайн-семінарі «Соціально-психологічна підтримка дитини в процесі соціалізації».

Під час заходу було розглянуто основні поняття соціалізації особистості як суспільного процесу засвоєння соціального досвіду, механізми та основні етапи соціалізації особистості.

Особливу увагу учасників семінару було зосереджено на важливих питаннях надання соціально-педагогічної допомоги і підтримки дітей та підлітків під час війни. А також педагогам було надано корисні рекомендації щодо виявлення та реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми в умовах воєнного стану.

Захід підготувала і провела Тетяна Брайченко, методист навчально-методичного центру психологічної служби.

Як дитині не стати коригувальником авіаударів: поради експертів з онлайн-безпеки

В першу чергу експерти радять проводити з дітьми роз'яснювальні бесіди.

Експерти освітнього проекту #stop_sexтинг розповіли, як поговорити з дітьми про новітні онлайн-ризики, що виникають під час війни, та як захистити дитину у разі виникнення таких ситуацій.

"Під час війни багато родин залишились без роботи та фінансових збережень. Часом така ситуація може наштовхнути дітей до пошуку можливостей заробити "легкі гроші" в мережі, наприклад, через створення інтимного контенту за фінансову винагороду, чи допомогу злочинцям у наведенні авіаудару на інфраструктурні об’єкти в місті чи інші дії за гроші", – констутують експерти.

Як зазначають фахівці, зазвичай діти згоджуються на передачу таємної інформації злочинцям, в тому числі, в якості наведення на об’єкти для авіаударів, з кількох причин:"Популярність" серед однолітків та відчуття "особливості", коли дитину обрали для виконання ніби надважливого та таємного завдання.

Шантаж злочинцями: часом злочинці можуть погрожувати дитині завдати шкоду їй чи її близьким, якщо дитина не виконає певне завдання.

Бажання заробити гроші, адже доволі часто злочинці пропонують кошти за виконання таких завдань.

Щоб цього уникнути, експерти радять проводити з дітьми роз'яснювальні бесіди, наголошуючи на таких моментах:Перед тим як щось поширити, написати людині в приватні повідомлення чи виконати завдання з мережі, подумай, чи це ніяким чином не може нашкодити тобі чи твоїм рідним, як це може повпливати на твоє майбутнє.

Якщо дитину додали у секретний чат чи пропонують зробити таємне завдання, особливо під час війни, це небезпечно. Важливо про це повідомити дорослим, яким дитина довіряє.

Дорослі люди мають просити дорослих про допомогу, а не дітей.

Важливо дитині ділитись з дорослими тим, що трапляється з нею в мережі, особливо, коли це викликає неприємні передчуття чи дитина не може одразу визначити, як вчинити.

Також дуже важливо обговорювати з дітьми те, що пошук фінансів – це завдання дорослих людей. Так, в Україні війна, яка повплинула на кожну людину та на фінансову спроможність родин – у масштабних кризових ситуаціях люди втрачають роботу, але це не означає, що так буде завжди.

Крім того, зазначають експерти, слід не забувавати регулярно нагадувати дітям про обов’язкові правила поведінки в Інтернеті: Не поширювати особисті дані (повне ім’я, номер мобільного телефону, адресу, паролі від своїх профілів) в інтернеті.

Не переходити за посиланнями, що надіслані з невідомих джерел у приватне повідомлення, в месенджер або на пошту.

Не спілкуватись з тими, кого не знаєш в реальному житті. Особливо, якщо користувач наполегливо проситься в "друзі".

Звертатись до батьків чи вчителів, якщо хтось поводиться агресивно чи неприйнятно в мережі.

Пам’ятати, що після поширення фото чи відео матеріалів втрачається контроль над ними.

Закрити свої акаунти в соціальних мережах, щоб незнайомці не могли переглядати вміст сторінки та писати дитині. А в друзі додавати лише тих, кого дитина знає в житті.

В разі, якщо дитина помітила, що спілкується зі злочинцем, то важливо зробити скріншот листування, заблокувати користувача, щоб він не зміг і надалі писати дитині, а також не відповідати на повідомлення від незнайомих користувачів. Важливо звернутись до правоохоронних органів, наприклад, написавши електронного звернення до кіберполіції: callcenter@cyberpolice.gov.ua

вівторок, 17 травня 2022 р.

Як навчити дитину критично аналізувати інформацію під час війни?

Діти та підлітки отримують багато інформації саме в соціальних мережах. Часто — від лідерів думок, блогерів чи користувачів в інтернеті, які висвітлюють власну думку. У воєнний час ми спостерігаємо також за тим, як відбувається інформаційна війна та психологічний тиск у соціальних мережах. Як навчити дитину критично аналізувати інформацію?

Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це думка конкретної людини?

До офіційних джерел інформації під час війни ми відносимо такі: Офіс Президента України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Але не забуваємо і про те, що часом навіть ці канали можуть бути під кібератакою і там може з’явитися неправдива інформація. Якщо це так, то згодом на ресурсі буде інформація про це.

Думка конкретної людини часто виражається словами «На мою думку», «Мені здається», «Я впевнений/впевнена», «Я знаю, що…», «Я думаю, що…», «Всі думають…». Також оціночними є судження типу «ніхто», «ніколи», «всі», «завжди».

Чи повідомлення емоційно забарвлене? Чи в ньому є лише факти?

Факти — це конкретні цифри, назви певних міст, вулиць, посилання на автора слів чи перевірене джерело. І вони вказують на те, що інформація імовірно правдива.

Сильне емоційне забарвлення інформації, яку подають ресурси, найчастіше вказує на дезінформацію. І такий метод використовується для того, щоб викликати і підсилити певні переживання в людей — співчуття, злість, роздратованість, смуток, паніку, страх.

Чи ця інформація на користь нам?

Висвітлення подій у країні в цілому та в кожному окремому місті — те, що дозволяє розуміти повну картинку та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця перебування.

Як це впливає на мене?

Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, підсилює тривогу та відчай. Доволі часто цей шлях обирають дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри та паніки в читачів.

І пам’ятайте та наголосіть на цьому дітям, що повідомлення зі словами «Дуже терміново!», «Це правдива інформація, передайте далі», «Мені повідомили рідні/знайомі/люди» — найчастіше є неправдивими.

Тож перевіряємо інформацію та ділимося лише офіційними й перевіреними фактами!

Довідка:

#stop_sexтинг — найбільший в Україні освітній проєкт щодо захисту дітей в інтернеті. Отримав премію Глобального договору ООН та загалом навчив більш ніж півмільйона дітей та батьків безпеці в інтернеті. У межах інформаційної кампанії торкнувся мільйонів українських родин.