Безпечні зимові канікули: що потрібно знати дітям та батькам

ПОВЕДІНКА В НАТОВПІ, ЕВАКУАЦІЯ І ЗУСТРІЧ ІЗ ВОРОЖОЮ ТЕХНІКОЮ: ЩО ЗНАЮТЬ ДІТИ

За 10 місяців війни, мабуть, кожна родина хоча б раз складала “тривожний” рюкзак. Щонайменше 6,9 мільйона українців (кількість ВПО станом на 23 серпня 2022 року за оцінками Міжнародної Організації з Міграції) за цей час евакуювалися з місць постійного проживання, тисячам дітей довелося побачити ворога на власні очі. Здавалося б, про правила безпеки діти мають знати багато. З іншого боку, усе більше дітей натрапляють на боєприпаси (зокрема, міни) та отримують поранення чи летальні наслідки.

У середині листопада команда “Інженерного тижня” запустила “Воби2” – чат-бот, який в ігровій формі перевіряє, що знають діти про безпеку і вчить, як правильно діяти в умовах воєнного стану. Наразі до чат-боту долучилися вже 10 тисяч дітей. Команда авторів поділилася з “Новою українською школою” першими результатами.

Коли час евакуюватися?

На це запитання чат-боту

·     11 % учасників обрали відповідь “Коли знаєш, що насувається небезпека”;

·     25 % гравців надали перевагу варіанту “Коли про це просять президент, мер твого міста, голова села, українські військові або інші люди, яким ти можеш довіряти”;

·   решта 64 % дітей відповіли, що “Час тікати у всіх перелічених випадках”.

Рішення про евакуацію діти не приймають самостійно, тому відповідь на це запитання, ймовірно, продиктована ставленням дорослих до ситуації.

Як діяти в разі, якщо ви опинились у великій групі людей, що рухається, і відчули, що загубили потрібну для вас річ?

Відповіді дітей на це запитання спричиняють більше занепокоєння.

·  Варіант відповіді “Не намагатися підняти цю річ і рухатися разом із натовпом далі” обрав 71 % учасників;

·       19,3 % “попросять іншого підняти річ”;

·        9,7 % попросять натовп зупинитися, щоб самостійно знайти втрачене.

Тобто, понад чверть дітей вважає, що натовп – цілком безпечне місце й перебування в ньому не наражає дитину на ризик. Понад 25 % дітей помиляються – здебільшого натовпом керує паніка, тож є висока ймовірність стати жертвою цього невпинного руху. Жоден телефон, планшет, наручний годинник, найулюбленіша іграшка тощо не варті того, щоб за неї віддати життя. А це може статися, якщо спробувати її шукати в натовпі, або попросити когось це зробити, піддавши небезпеці іншу людину.

Якщо побачиш закинуту воєнну техніку, що зробиш?

· 7 % дітей, побачивши залишену окупантами воєнну техніку, готові покликати сусідів (це в кращому випадку дорослих!), щоб розібрати танки, БТР тощо на металобрухт.

Це рівнозначно тому, що 7 дітей зі ста можуть отримати травми або й загинути внаслідок необачних дій.

·                Не дивлячись на те, що 93 % дітей і підлітків відповіли “Пройду повз. Не буду підходити до техніки близько”, 7 % можуть заплатити надто високу ціну за незнання.

Очевидно, що говорити про безпеку, оновлювати знання відповідно до загроз, які виникають, ми маємо постійно, як у родинах, так і в школах.

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ЧАТ-БОТ?

Чат-бот “Воби2” можна використовувати не лише персонально учнями та батьками, а й у якості освітнього інструменту. Проходити тест можна індивідуально, командами або і всім класом, запитання можна вивести на інтерактивну дошку, чи запустити демонстрацію через Zoom. Він дає можливість поділитися “історією” своїх відповідей із батьками чи вчителями. Це дає змогу промоніторити, які теми діти засвоїли, а які варто пропрацювати більш детально.

Серед тем, які діти можуть вивчити:

·     евакуація (загальні поради, речі, поведінка, способи евакуації тощо);

·  повітряна тривога (різновиди, поведінка під час повітряної тривоги, правила вибору укриття та безпечних місць);

· поведінка у випадку перебування поряд із місцем вуличних боїв, мінометного та артилерійського обстрілів;

·     мінна (не)безпека;

·    дії у випадку руйнування будинку та потрапляння під завали;

·    перша допомога при подряпинах, порізах;

·  зупинка артеріальної та венозної кровотеч, у тому числі накладання джгута;

·правила виклику швидкої допомоги та спілкування з лікарями;

·  орієнтація в просторі, передача координат місцеперебування;

· опіки термічні та хімічні;

· гігієна під час війни;

· поведінка в натовпі;

·перебування в окупації (поведінка в разі захоплення будинку окупантами, обшуку, розміщення поруч стрілецьких позицій);

· потрапляння в заручники, виживання;

· небезпеки, які можуть спіткати після деокупації територій тощо.

Чат-бот створений спеціально для дітей 9–13 років, з урахуванням вікових особливостей. Проте, таких гравців зараз 69,5 %.

8,2 % – діти віком 6–8 років, які проходять гру-тест переважно разом із батьками. Ще 22 % – підлітки від 14 до 18 років і 4,7 % – дорослі.

Вчителі можуть використовувати чат-бот на уроках “Основи безпеки життєдіяльності”, а також під час роботи класів безпеки, які наразі з’являються в школах.

“Будь-яка гра завжди занурює людину (а тим більше – дитину) у певний світ, який живе за своїми правилами. Особливість навчальних ігор у тому, що правила ігрового світу дуже близькі до подій та ситуацій світу реального, але подані в більш концентрованому вигляді. І кожен гравець має знайти правильну відповідь у грі, щоб навчитися правильно діяти в житті.

У цьому сенсі ця гра – вдалий і корисний проєкт, який допоможе дітям на конкретних прикладах дізнатися про доволі прості правила та дії, які рятують життя”, – коментує “Воби2” освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ

“Боєприпаси, гранати та міни можуть виглядати як вибуховий пристрій, а можуть бути замасковані під звичайні побутові речі – сумка, іграшка чи телефон”, – наголосили у відділі комунікації поліції Києва.

Вибухонебезпечними предметами можуть бути будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати. Натрапити на такі знахідки можна скрізь:

·   на приватних земельних ділянках;

·   у полях;

· лісосмугах;

·  парках;

· річках;

· ставках;

· на вулицях

·у залишеній військовій техніці тощо.

Якщо ви знайшли підозрілий предмет, то категорично заборонено:

· торкатися і пересувати його;

· заливати рідинами, засипати ґрунтом або чимось накривати;

·користуватися поряд із ним засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (це може спровокувати вибух);

·  здійснювати на пристрій звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив;

У разі знаходження вибухонебезпечного предмета потрібно негайно повідомити за номером 101 або 102. Знешкоджувати вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть тільки спеціальні фахівці.

Джерело https://nus.org.ua/