Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання. Плутарх
Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління.
Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття.
Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.
Від сім’ї починається шлях до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до навчання, обрання професії.
Якщо:
дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
дитину висміюють, вона стає замкнутою;
дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити
любов у цьому світі.
Ось п'ять правил, яким рекомендують вчити дітей: • Особисте - це те, що належить лише тобі
• Пам'ятай, що твоє тіло належить лише тобі
• "Ні" означає "ні"
• Розповідай дорослим секрети, які тебе засмучують
• Не мовчи, хтось може тобі допомогти
Існують також два правила, яких повинні дотримуватись батьки: • Стукати до кімнати, де перебуває дитина, бо так дорослі показують, що поважають право на приватність дитини;
• Не допускати нормалізацію насильства, бо зазвичай діти батьків, які чинять домашнє насильство, самі стають насильниками або жертвами.