«Ми різні – в цьому наше багатство, ми разом – в цьому наша сила»

неділя, 31 травня 2020 р.


З днем захисту дітей

Вітаю вас зі святом!
Ростіть здоровими, щасливими, радісними, кмітливими,
щоб батьки і рідні ваші могли пишатися вами. 
    
   Бажаю вам всього самого найкращого: 
чудового літнього настрою, 
сяючих посмішок, 
безтурботного дитинства,
різнокольорових вражень, 
яскравих емоцій
і здійснення мрій!

Хай втілюються мрії
І світлі сподівання!
Хай здійснюються щирі
Святкові бажання!
ЗІ СВЯТОМ, МОЇ ЛЮБІ!


Пам'ятка батькам від дитини

Дитина - не помилка, не проблема, не тягар, 
не неприємність, не випадковість, не покарання. 
Дитина - диво, щастя, яке прийшло у вашу домівку, 
щоб отримати безумовну любов і прийняття.





пʼятниця, 29 травня 2020 р.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ІСПИТАХ: Практичні поради подолання стресу під час #ЗНО від відомого психолога Светлана Ройз


Під час іспиту, особливо в незнайомому приміщенні, особливо при можливих "оглядах", абсолютно закономірний викид гормону стресу - кортизолу. Коли нам страшно, блокується доступ до нашого центру "думання". Щоб подолати цей вплив стресу важливо:
1. Взяти з собою воду (прозора пляшка з водою дозволена правилами).
2. Для відчуття меж і балансу є дуже проста вправа "крило янгола": поклади праву руку на своє ліве плече, немов обіймаючи. Можна уявити, що це рука друга, когось із батьків або викладача.
3. Подихати певний час так, аби видих був довшим, ніж вдих. Таке дихання допоможе заспокоїтися.
4. Для відчуття стійкості можна покласти руки на живіт і зробити декілька вдихів-видохів.
5. Зроби собі масаж зап'ястя між кісточками, що розділяють четвертий і п'ятий пальці - це зона, яка відповідає за реакцію на стрес, страх, тривогу.
6. Знайди в інтернеті вправи для гімнастики мозку і зроби їх перед початком тестування (наприклад, вправа "Крюки Деннісона").
7. Пошукай в інтернеті приклади вправ-енергізаторів - вони прості, але дуже дієві і допоможуть зняти фізичну напругу перед самим тестуванням.
8. Приготуй заздалегідь свій "якір уваги" - приший на одяг яскравий ґудзик або одягни браслет. Погляд на цю річ повертатиме тебе у "реальність" під час тестування.
9. Можна постукати по столу, переставити стілець, розкласти ручки, позначити, що це "своє" місце. Відчуття "свого місця" де б не був, дає можливість зосередитись і краще думати.
10. Придумай власну розшифровку абревіатури ЗНО - це знімає тривогу і дає інший сенс :)
#ЩастиНаЗНО!

четвер, 21 травня 2020 р.

Закодуйте своє ім'я у вишиванці

Зі святом Вас!
Пропоную цікавий сайт на якому можна закодувати своє ім'я у вишивці.
У верхньому лівому полі - пишите  слово, натискаєте кнопку ВИШИТИ.
Обираєте з запропонованих варіантів. 
Вишивку можна зберегти собі на гаджет як звичайну картинку. 

Я в цій вишивці закодувала "Вітаю з днем вишиванки".
 Бажаю успіхів!

вівторок, 19 травня 2020 р.

Чому підлітки стають грубими і починають проявляти неповагу та зневагу?


подросток грубит
Як правильно реагувати на грубість підлітків?
Дуже часто в підлітковому віці у дітей, у зв’язку з необхідністю відчути себе дорослими, проявляються такі риси, як грубість, неповага (скоріше, зневажливе ставлення). Часто в період становлення підліток не знає, як йому проявити свою дорослість, і знаходить найпростіший шлях – грубість, зухвалі фрази, які раніше він не міг собі дозволити. І тут батькам дуже важливо правильно відреагувати, щоб не просто накричати і “натиснути” авторитетом, а виправити ситуацію.
У першу чергу, говоріть з підлітком на рівних, не сюсюкайте і не пригнічуйте – дайте йому відчути свою важливість, значимість, щоб він не шукав інші способи для отримання цього відчуття.
Радьтеся з ним частіше в різних сімейних питаннях – не виключено, що він запропонує яке-небудь свіже рішення, та й грубити в такій ситуації немає ніякої потреби, більше того, грубість тут буде виглядати по-дитячому.
Коли ваша дитина грубить, відразу ж вкажіть їй на це, щоб вона завжди знала, що перейшла межу.
Не соромтеся роз’яснити їй, як правильно. Тільки спробуйте зробити це не у вигляді моралізаторства, а під час дружньої бесіди, ще краще – на власному прикладі. Зверніть увагу, як ви, дорослі, спілкуєтесь між собою в сім’ї. Недарма кажуть, що скільки б ми не вчили своїх дітей хорошим манерам, вони все одно будуть вести себе, як їхні батьки.
Ніколи не вступайте в суперечки. Не треба демонстративно зітхати, знизувати плечима, показувати, що ви розсерджені. Як не треба і вмовляти, перестерігати, лаятися – така тактика ніколи не спрацьовує, а тільки посилює подібну поведінку.
Як показують дослідження, діти-підлітки перестають грубити, коли бачать, що це … неефективно для залучення вашої уваги. Тому тримайтеся нейтрально, не відповідайте. Наприклад, дивіться відсторонено на що-небудь, а якщо не допомагає, закрийтеся в іншій кімнаті. Просто відмовтеся продовжувати розмову, поки син (дочка) грубить, і робіть так ЗАВЖДИ.
Важливий момент: намагайтеся поправляти дитину, якщо вона неправильно і грубо поводиться, віч-на-віч, а не в присутності інших дорослих або підлітків. Інакше можете нарватися на ще більшу грубість – пам’ятайте, що ваша дитина вже не маленька і болісно сприймає будь-яку критику на свою адресу, тим більше на людях!
Заохочуйте шанобливу, правильну поведінку якомога частіше – це найпростіший спосіб домогтися бажаного. А адже згідно з дослідженнями, батьки підлітків в більшості випадків роблять навпаки: замість того щоб звертати увагу на хороше, постійно вказують на погане. І тому як тільки ви побачите або почуєте, що ваш “грубіян” проявляє ввічливість або повагу, обов’язково похваліть його, оцініть його старання, навіть якщо не зовсім вийшло, але ви бачите, що він старався. Це йому сподобається!

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

 
Сім'я - це найдорожчий і цінний скарб. 
Тому в Міжнародний день сім'ї бажаю, щоб вона була тихою і затишною гаванню. 
Нехай підтримка найрідніших допомагає впорається з будь-якими труднощами. 
Нехай всередині сім'ї буде мир і любов!



четвер, 14 травня 2020 р.

10 СПОСОБІВ ПОРЯТУНКУ ВІД СТРЕСУ

З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе.
Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідо­мості, — вже наполовину вирішена. Для цього зовсім необо­в'язково йти до психоаиалітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний при­йом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
Не вдавайте з себе бідну ягничку. Перше, що рекоменду­ють зробити психологи коли в черговий раз захочеться роз­винути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знай­ти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.
Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упора­тися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, роз­поділивши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті тра­пляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані пробле­ми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.
Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок вики­дає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпрос­тіша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб пов­ноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.
Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі будь-що у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає па імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм проду­куватиме бажані гормони радості.
Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. За­мість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За тверджен­ням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортив­не ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну на­громаджуватися, по-друге, відволікають від негативних ду­мок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.
Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Ві­зьміть па озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опуда­ло свого недруга. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист і з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть на шматки... (Можете уяв­ляти, начебто те саме робите з адресатом). Помічено, що не­нормативна лексика разом з різкими жестами теж добре ви­водить негативні емоції.
Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міс­титься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

Чому важливо навчити дитину дякувати

Порадник для батьків
Вдячність – це те почуття, яке людина вчиться переживати із дитинства , це обов'язкова якість свідомої людини. Вдячність відкриває доступ людині до великої кількості всього того, що її оточує, допомагає пізнати добро у своєму житті. Вдячна дитина відчуває більш глибокий зв'язок з батьками.
У результаті, якщо вона може зрозуміти, що багато людей докладають достатньо зусиль заради її ж блага, її життя поліпшується. Відчуйте самі й донесіть до дітей, що вдячність має потужну енергетичну силу і для того, хто дякує, і для того, кому дякують. На жаль, діти часто зростають в оточенні людей, які постійно на щось скаржаться. Справедливо зазначити, що й справді, не все так добре в «нашому королівстві». Утім, відсутність у житті вдячності як ставлення, дії, звички поступово стушовує його кольори — усе стає одноманітним, сіро-чорним. Адже людина не задоволена всім, що відбувається довкола. Скільки цікавих подій не трапилося б у житті, їй цього замало, аби по-справжньому радіти. Ми маємо навчитися самі й навчити дітей помічати добро, яке люди щодня приносять у наше життя, і дякувати за нього. І не важливо, що це — усмішка, послуга, подарунок, підтримка, допомога тощо. Людина, яка спрямовує свою увагу на позитивні сторони життя, менш схильна до стресів і ефективніше знаходить вихід із різних ситуацій. Окрім того, вона виносить із цих ситуацій життєві уроки як ресурс для розвитку.
Усмішку, допомогу, підтримку діти зазвичай сприймають як належне. Тоді як насправді це — прояви доброзичливості, привітності. Слід навчити дітей помічати такі речі. Адже це шлях до формування позитивного мислення, виховання вдячності як особистісної якості. Покажімо дітям, що є багато способів подякувати — слова, добрі справи, подарунки, особливе ставлення. Дітям потрібно розповідати, що дякувати потрібно усім, хто тобі допомагає й підтримує тебе, і ти завжди зможеш розраховувати на допомогу, якщо вона знадобиться ; пояснювати, у яких ситуаціях і як потрібно дякувати.
Вдячність можна виражати різними способами — словами, обіймами, рукостисканням тощо.
Навчити дитину дякувати можна тільки на власному прикладі. Діти схильні наслідувати те, що бачать удома. Не забувайте дякувати дітям за допомогу, чоловіку або дружині за смачну вечерю, , продавцю за доброзичливість. Не соромтеся дякувати дітям і помічайте будь-які дрібниці з боку малюка. Сам позбирав в корзину іграшки без нагадування,або нагодував папужку,розклав тарілки на стіл , приніс вам серветку . Прямо зараз знайдіть, за що ви можете сказати спасибі своєму синові або доньці. Ви помітите, як змінюється ваша дитина, як йому самому захочеться робити більше добрих справ. А незабаром вона почне цінувати все, що робите для нього ви. Саме на це спрямовує одна із тем курсу «Дошкільнятам освіта для сталого розвитку» Дитина повинна навчитися просити про допомогу, коли їй це необхідно і подякувати за неї. Коли дітей заохочують усвідомлювати радість і щедроти життя, вони стають більш вдячними так само, як і дорослі.
Можна вдома придумувати з малюками різні ігри та корисно проводити час :
1)«Моє сердечко»
Виріжте з картону декілька сердечок і напишіть на кожному слова подяки , задаючи запитання малюку. Наприклад : «За що і кому ти б сказав спасибі?»,«З ким ти товаришував сьогодні і провів чудово день?»
«Кому ти хочеш подарувати це сердечко?»
2) «Добрі справи»
Час від часу влаштовуйте з дітьми день добрих справ, коли ви будете допомагати іншим людям. Можна разом з малюками нагодувати пташок або безпритульних тварин, підмести сходовий майданчик або допомогти літній людині у магазині . Якщо ви вирішили віддати старі речі в дитячий будинок або старі іграшки у менш забезпечену сім'ю, зробіть це разом із дитиною.
3) «Сюрприз»
Показуйте дитині, як добре ділитися з іншими. Це можуть бути речі, солодощі, зроблені своїми руками подарунки, компліменти. Збираєтеся в гості до бабусі - запропонуйте дитині заздалегідь намалювати для неї листівку або приготувати подарунок. Малюка пригостили цукеркою? Запропонуйте пригостити половинкою сестру чи брата.
4) «Чудові хвилини мого життя»
Важливо помічати життєві дрібниці. Сьогодні світить сонечко . Ми йому скажемо спасибі , що ми можемо піти гуляти. Дякуємо курочці, що вона нам знесла яєчко. Дякую другові, що дав покататися на велосипеді, або погратися своєю іграшкою.
5) «Сімейна традиція»
Заведіть у родині традицію щодня за щось дякувати одне одному. Нехай малюк теж знайде щось, за що він вдячний. Так він ще раз насолодиться приємним моментом. До того ж, прояв вдячності піднімає настрій.
6) «Спасибі цьому дню»
Візьміть за правило в кінці кожного дня, перед сном, згадувати разом з дитиною приємні моменти, за які вона може комусь подякувати. Тато купив нову іграшку , бабуся спекла пиріг , чудово виступив на святі в дитячому садочку і т. д. Це можуть бути різні події, враження.
7) «Фотоальбом приємних спогадів»
Вклеювати в альбом різні фотографії (відпочинок на річці ; в гостях у бабусі ; день народження у друга; виготовлення поробок і т.д. ) і написати під ними «Кому я був вдячний», «За що мені дякували»
8) Книги, казки, вірші, пісеньки. Зараз вибір літератури дуже великий, і є можливість підібрати те джерело, яке сподобається саме вашій дитині. Віршик чи пісенька по дорозі в дитячий сад, казка на ніч - це ненав'язливі і цікаві форми.
9) Всесвітній день "Дякую"
Часто в повсякденному житті сенс слів затирається, «змальовується», ми вимовляємо їх механічно і вже не дуже розуміємо, що ж саме ми говоримо і що під цим мається на увазі. Всесвітній день "Дякую", що відзначається 11 січня - хороший привід задуматися про це і сказати усвідомлене «Дякую» всім, хто його заслуговує.
Вчити говорити спасибі просто, але неможливо змусити дітей відчувати себе вдячними. Зате можна сформувати в дитини здатність аналізувати і цінувати! Завдяки цьому батьки не тільки зроблять їх щасливими, але і забезпечать собі повагу і гідну старість. Пам’ятайте, що доля дитини в першу чергу залежить від вас. Зробіть правильне вкладення в її розвиток і будьте впевнені, що в майбутньому вона буде вам дуже вдячна.

І пам’ятайте « Дякувати — приємно!»
«Я дякую»
Я дякую за те, що настав ранок.
Я дякую мамі за смачний сніданок.
За те, що я народився!
За те, що я живу!
За те, що разом з татом
І з своїм старшим братом
Гуляємо по доріжці,
І втомилися наші ніжки.
Я дякую бабусі за прочитану казку,
А дідусеві за корисні підказки.
Я дякую другові, що мав змогу
Надати мені вчасно допомогу.
Я дякую сонечку за тепло,
Всім людям дякую за добро.
Дякую квіточці, що цвіте,
Дякую травичці, що росте.
Дякую пташці, що в саду співає
І весело нас розвеселяє.
Я дякувати буду щодня,
І яскравішим стане моє життя.

Казка про Назарчика , який навчився ділитися іграшками і говорити «Дякую»
Жив –був хлопчик Назарчик. Всі його дуже любили: мама, тато, бабусі, дідусі .А Назарчик , як і всі маленькі діти, найбільше любив гратися іграшками. Їх у нього було дуже багато: м’ячики ,кубики, машинки ,м’які білочки і зайчики, собачки і ведмедики, кішечки і конячки, навіть були і ляльки. А ще багато книжок, альбом для малювання, конструктор, пазли. Назарчик грався цілий день .Щодня батьки купували йому якусь нову іграшку. Спочатку хлопчик був зовсім маленьким , а потім ріс-ріс і підріс. Та так підріс , що можна тепер йому було в садок йти з дітками гратися. Мама і тато так зраділи, що Назарчик вже великий.
Наступного дня хлопчик вперше в садок пішов, і так йому там сподобалося, що навіть йти додому не хотів. Грав з іграшками, їв смачну кашу. Діти в садочку пригощали Назарчика печивом, цукерками, ділилися з ним іграшками. Та ніколи нікому Назарчик не говорив чарівного слова «Дякую». «Навіщо говорити «дякую», коли мене всі люблять, купляють мені все ,чого забажаю»,- думав хлопчик.
Одного разу мама йому поклала в рюкзачок його улюблені ігращки , щоб Назарчик грався ними з дітками в садочку.Та де там, він навіть не відкривав рюкзачок. «Це мої іграшки, і ніхто ними ,окрім мене, не повинен гратися »,-думав Назар. Він присів на лавочку і засумував . Діти в садочку весело і приємно проводили час .Вихователька намагалася залучити хлопчика до ігор з дітками, та Назар вперто не хотів.
І раптом хлопчик відчув , що хтось стоїть поруч з ним. Це було дуже маленька істота, зростом як яблучко .
– Ти хто? – запитав Назарчик.
– Я –Впертулька , – відповіла істота.
– А звідки ти взялася? Щось я тебе раніше не бачив , – поцікавився хлопчик .
– Ти й не міг мене раніше бачити. Я приходжу тільки до тих, хто ображається ,хто жадібний, хто не вміє говорити «чарівні слова» – пояснила Впертулька .
– Тому я до тебе і прийшла. І тепер я буду дружити з тобою. А ти будеш робити те, що я скажу. Добре?
– Добре, – відповів хлопчик і запитав : – А що треба робити?
– По-перше, не дружи більше ні з ким.
-Іграшками не ділися.
-Чарівні слова ніколи не говори.
Хлопчик сидів з Впертулькою на лавочці ,не посміхався, і навіть зробився непривітним і злим. Відвернувся Назарчик від Впертульки і подивився в інший бік. І стало йому так сумно: його друзі бігають, грають всі разом, а він тут з цією Впертулькою один!
Аж раптом заплакав дуже сильно хлопчик Анрійко.У нього зламалася його улюблена іграшка-машинка. Назарчик підбіг до Андрійка і почав його втішати. «Не плач, подивися, скільки в мене в рюкзачку машинок. Давай разом гратися !»,-сказав він. «Щиро дякую»,-відповів Андрійко. Назарчикові стало так приємно, що він аж захотів обняти Андрійка. «Таке простеньке слово «Дякую»,
а як від нього стає приємно. Цікаво, коли я почну говорити «дякую», як люди до мене будуть ставитися?»,-подумав Назарчик.
Так з’явився у нього друг Андрійко , такий веселий хлопчисько з кучериками. Цілими днями вони разом грали .Назар сідав на одному кінці кімнати і штовхав Андрійкові велику вантажівку. Андрійко ловив її, навантажувала в кузов кубики і відправляв до Назара, а він будував велику вежу. Весело їм було разом. Навіть засинати було не нудно, бо ліжечка стояли поряд, і вони разом закривали очі і спали.
З тих пір Назарчик навчився всім дякувати за подарунки, добрі вчинки, приємні слова. «А де ж поділася Впертулька???Мабуть образилася і зникла, бо в мене з’явилося багато друзів»,-радів хлопчик.

середа, 13 травня 2020 р.

Як виховати в дитині повагу до тих, хто її оточує


Одні з найбільших труднощів, з якими зіштовхуються сучасні батьки – це виховання поваги в дітей. Ви не зможете вирішити цю проблему, просто сказавши своїй дитині: «Поважай інших людей, це важливо». Щоб розвинути повагу в дитини, одних слів недостатньо. Коли ми поважаємо когось, це означає, що ми цінуємо його й добрі до нього. Коли ми цінуємо своїх друзів, ми люб'язні з ними. Коли ми цінуємо своїх сусідів, ми не розкидаємо сміття у дворі. Хоча іноді буває важко чітко визначити, що таке повага, потрібно навчити дітей поважати себе й тих, хто їх оточує.
Коли ви чекали народження дитини, імовірно, ви були дуже схвильовані. Ви читали книги та переглядали сайти про догляд за дітьми й годинами обговорювали, яке ім'я їй вибрати, які шпалери поклеїти в дитячій кімнаті. Коли дитина народилася, ви, швидше за все, так були зайняті доглядом за нею, що вам довгий час не спадало на думку прищеплювати їй такі цінності, як повага до свого оточення.
Деякі батьки не надають цьому значення до підліткового віку, коли дитина переживає бунтарський період. На жаль, зазвичай у цьому віці вже пізно вчити дитину поваги. Перш ніж настане складний період у її житті, подбайте про те, щоб вона зрозуміла цінність і важливість поваги до тих, хто оточує.
Демонструйте повагу
Діти найкраще вчаться, наслідуючи інших. З раннього віку ваша дитина переймає вашу поведінку. Якщо ви самі ставитеся з повагою до навколишніх, ваша дитина навчиться чинити так само. І навпаки, якщо ви розмовляєте з іншими людьми зверхньо або ігноруєте їх думку, дитина успадкує таку вашу поведінку.
Хоча ніхто з батьків не ідеальний, подумайте про те, що ваша поведінка говорить про вас. Ви любите сперечатися? Ви буваєте нестримані? Ви розгнівані й любите стояти на своєму? Або, можливо, ви готові прийти на допомогу іншим? Ви прибираєте після себе? Ви не розкидаєте сміття? Є багато способів проявити повагу до інших у повсякденному житті, тому не уникайте роздумів про те, як ви виглядаєте в очах дитини, якими б важкими для вас ці роздуми не були.
Говоріть з дитиною про повагу
Поясніть дитині, що означає поважати інших. Навіть у дошкільному віці дитина може це зрозуміти. Ви можете почати з найпростіших речей, наприклад, з того, що повага означає не брати без дозволу чужих іграшок і ділитися своїми. Згодом можна пояснити дитині, чому потрібно бути ввічливим і добрим у ставленні до інших.
Коли ви розмовляєте з дитиною про повагу, а не просто говорите їй, щоб вона шанобливо ставилася до людей, вона почувається більш комфортно, адже так вона має можливість ставити вам запитання й дізнаватися, що ж насправді означає повага до тих, хто оточує.
Показуйте дитині приклади поваги з життя
Переконайтеся, що ви показуєте дитині достатньо прикладів шанобливого ставлення до людей. Багато хто думає, що знає, як шанобливо ставитися до людей, але насправді це не так. Подумайте, чи знають ваші діти, як виявляти повагу. Якщо ні, обговорюйте з ними приклади з життя. Вам не потрібно нічого вигадувати - просто розкажіть їм про випадки поваги й неповаги, з якими ви зіштовхнулися протягом дня. Так діти швидше навчаться шанобливої поведінки.
Хоча виховувати дитину іноді буває важко, важливо не уникати проблем, а поступово вирішувати їх. Повага до людей - одне з таких складних питань. Усі батьки бажають дитині найкращого, тому переконайтеся, що ви виховуєте в дитині повагу до інших з ранніх років. Це принесе їй велику користь у майбутньому.

вівторок, 12 травня 2020 р.

Рекомендації вчителям та батькам по взаємодії з тривожними дітьми

1. Дотримуйтеся позитивної моделі виховання: емоційне тепле ставлення батьків і педагогів, постійна щира увага до потреб та інтересів дитини, не ігноруйте почуттів дитини, якомога менше зауважень.
2. Враховуючи підвищену чутливість до зовнішнього оцінювання тривожних дітей:
  • не акцентуйте уваги на невдачах;
  • давайте право на помилку;
  • опитування тривожних дітей варто робити всередині уроку;
  • не порівнюйте дитину з оточенням, лише із самою собою, з власним результатом;
  • оцінюйте тільки дію, вчинок, а не всю особистість;
  • не соромте прилюдно, не принижуйте гідності, не вимагайте прилюдного каяття.
3. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини:
  • частіше хваліть, але не за здібності, а за зусилля, старання;
  • частіше звертайтесь на ім’я;
  • не ставте завищених вимог;
  • введіть щоденний ритуал « Бюро гарних новин»;
  • заведіть у класі «Банк успіху», озвучуйте здобутки, досягнення учнів;
  • сприяйте підвищенню соціального статусу дитини серед однолітків;
  • створюйте педагогічні ситуації гарантованого успіху;
  • допомагайте виявляти себе, самостверджуватися в різних аспектах шкільного життя.
4. Забезпечте підтримку перед травматичними подіями і під час них:
  • Заздалегідь обговоріть, як відбуватиметься контрольна, моніторинг;
  • Обирайте зручний для дитини спосіб перевірки знань (письмо чи на одинці з вчителем);
  • Частіше застосовуйте візуальну (погляд) і тактильну (дотик) підтримку;
  • Намагайтесь знизити значущість ситуації, відмовитися від порівняння себе з іншими і бажання бути вищим;
  • Зосередитися на завданні;
  • Намагайтеся скорегувати установку на надмірну вадливість успіхів у навчанні (перенесіть акцент з оцінки результату на процес як чергову сходинку до успіху);
  • Використовуйте позитивне підкріплення під час відповіді.
5. Уникайте виникнення зайвих, необов’язкових психотравматичних ситуацій (не примушуйте виступати на сцені, олімпіадах).
6. Не експлуатуйте надмірну відповідальність тривожних дітей, не давайте доручень, пов’язаних із підвищеною відповідальністю (особливо – за інших дітей).
7. Залучайте тривожних дітей до корекційних занять з психологом (відпрацювання конструктивних засобів поведінки у складних ситуаціях, засвоєння прийомів подолання хвилювання, тривоги;зміцнення впевненості у собі, розвиток самооцінки і мотивації).

Фрази, які варто говорити дитині хоча б раз у день

Я зібрала для вас 66 фраз, які варто говорити своїй дитині. Якщо ви візьмете за звичку хоча б раз у день сказати щось із цього списку, ваші дітки почуватимуться значно щасливішими. Пам’ятайте, дитині потрібна увага, а не дорогі іграшки.
1. Я вдячна/-ий тобі.
2. Я пишаюся тобою.
3. У твоїх словах є сенс.
4. У тебе чудові ідеї.
5. Мені подобається бути твоєю мамою/татом.
6. Тобі не обов’язково бути ідеальною/им, щоб бути великою/-им.
7. Твоя думка важлива.
8. Ти — важлива/-ий.
9. Ти моя улюблена/-ий.
10. Я вірю тобі.
11. Я вірю в тебе.
12. Без тебе наша родина не була б такою ж.
13. Ти цінна/-ий.
14. Ти можеш сказати «ні».
15. Ти можеш сказати «так».
16. Я знаю, ти зробила/-в усе можливе.
17. Ти мала/-в рацію.
18. Я приймаю тебе такою/-им, яка/-ий ти є.
19. Давай спробуємо твій спосіб.
20. Ти – потрібна/-ий.
21. Ти варта/-ий цього.
22. Ти робиш мене щасливою/-им.
23. Мені подобається твоя креативність.
24. Мені з тобою весело.
25. Не можу дочекатися, щоб почути це.
26. Не бійся бути собою.
27. Ти граєш важливу роль.
28. Я обожнюю проводити з тобою час.
29. Ти цікава/-ий.
30. Мені подобається дивитися на світ твоїми очима.
31. Це добре, що ти допитлива/-ий.
32. Мені подобається, як ти розповідаєш історії.
33. Те, що ти зробила/-в, — дивовижно.
34. Я обожнюю тебе.
35. Це чудове питання.
36. Твоїм друзям пощастило з тобою.
37. Я довіряю тобі.
38. Це був дійсно вдалий вибір.
39. Я щаслива/-ий бачити тебе щасливою/-им.
40. Бути твоєю мамою / татом — моя улюблена робота.
41. Я щодня дізнаюся від тебе нові речі.
42. Ти робиш мене кращою/-им.
43. Ти — хороша дівчинка / хлопчик.
44. Дякую за те, що ти є.
45. Я така рада/-ий, що ти тут.
46. Маєш чудовий вигляд.
47. Я розумію тебе.
48. Спостерігати, як ти ростеш — суцільне задоволення.
49. Це було справді відважно.
50. Я пробачаю тобі.
51. Я ціную тебе.
52. Ми всі робимо помилки.
53. Так, я теж.
54. У тебе дуже добре це виходить.
55. Спробуй ще раз завтра.
56. Ніхто не ідеальний.
57. Мені подобається, як ти сказала/-в це.
58. Ти не будеш подобатися всім, і це нормально.
59. Тобі так добре це вдалося.
60. Я слухаю.
61. Це точно.
62. Ти прекрасна/-ий всередині і зовні.
63. Я люблю тебе.
64. Я ніколи не перестану любити тебе.
65. З тобою все гаразд.
66. Ти наповнюєш моє сердце.

З повагою до Вас!
Соціальний педагог Людмила Шкворець

пʼятниця, 8 травня 2020 р.

Через специфіку карантинного режиму в умовах пандемії COVID-19 постраждалі постійно знаходяться в обмеженому просторі із кривдниками, часто не маючи можливості зателефонувати та отримати консультацію або свідомо обираючи текстову форму консультування як більш комфортнішу.


Про це також свідчить збільшення динаміки звернень через канали електронного зв’язку. Вірогідно, що така тенденція зберігатиметься і надалі. Тож, Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації відповідає на виклики, які постають у суспільстві та вдосконалює електронні канали консультування.

На Національній гарячій лінії консультацію можна отримати, написавши на:
📧 електронну пошту hotline@la-strada.org.ua
📲 Messenger @lastradaukraine (m.me/lastradaukraine)
💻 Skype @lastrada-ukraine

А також цілодобово консультації надаються за номерами:
0 800 500 335 (зі стаціонарних) або 116 123 (з мобільних)
Проконсультуйтеся!

#UNFPAUkraine #EndGBV #ENDviolence #НГЛ #LaStrada #LaStradaUkraine #ЛаСтрада #ЛаСтрадаУкраїна


середа, 6 травня 2020 р.

Міністерство цифрової трансформації у партнерстві з ЮНІСЕФ розробило освітній серіал про кібербулінг для підлітків.
Безкоштовно подивитися його можна за цим посиланням.
Серіал складається з чотирьох серій по 4-5 хвилин та розповідає про таке:
  • який вигляд має кібербулінг;
  • які причини та потенційні наслідки кібербулінгу;
  • як припинити кібербулінг;
  • що робити, якщо хтось із друзів став жертвою кібербулінгу.
У відео показують як:
  • правильно реагувати на кібербулінг;
  • протистояти хейту та тролінгу;
  • допомогти друзям-жертвам кібербулінгу;
  • припинити кібербулінг;
  • зупинити цькування.
Нагадаємо, в Україні створили три анімації про кібербулінг, засновані на реальних історіях дітей.

вівторок, 5 травня 2020 р.

Участь у методичній студії «СИСТЕМА РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ПО ФОРМУВАННЮ БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ»

Відповідно до плану роботи комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»  05 травня 2020 року о 10.00 годині  в онлайн-режимі на інтернет-платформі Jitsi Meet було проведено методичну студію «Система роботи соціального педагога по формуванню безпечної поведінки здобувачів освіти».

Учасники методичної студії ознайомилися з основними нормативними  документами з питань формування безпечної поведінки здобувачів освіти, взяли участь у обговоренні ключових завдань та змісту заходів щодо формування безпечної поведінки, визначили пріоритетні напрями роботи соціального педагога в закладі освіти щодо формування безпечної поведінки школярів та поділилися досвідом роботи з означеної теми.
У заході  взяли участь 58 осіб (педагоги освітніх закладів Черкаської області). По завершенні заходу учасники відмітили актуальність та практичну значимість отриманої інформації.
Захід підготувала та провела  Брайченко Тетяна Володимирівна, методистка навчально-методичного центру психологічної служби.
 
 

понеділок, 4 травня 2020 р.

Рекомендації батькам дітей з ООП під час карантину

Дітям та підліткам з інвалідністю та комплексними порушеннями розвитку в період карантину складно, вони відчувають тривогу та паніку. Їх безпечний режим дня зруйнувався. Батьки розуміють, що самоізоляція важлива для зменшення ризику інфікування, бо в них є доросла частина — свідомість.
Дітям незрозумілі терміни «коронавірус», «інфікування», «самоізоляція». Вони не усвідомлюють всі процеси, бо реагують підсвідомо і їх безпечне середовище перетворюється на небезпечне.
Батькам треба заспокоїти дітей, підтримати і створити умови, які допоможуть адаптуватися до нового режиму.
10 рекомендацій для батьків, які виховують дітей з комплексними порушеннями розвитку.
🖤 Зробіть період їх життя безпечним
Створіть режим дня, який має схожі елементи попереднього режиму. Режим дня можна намалювати разом із дитиною, зліпити, приклеїти певні предмети на плакат, розкласти предмети-символи у коробочки. Плакат із режимом дня має залишатися в кімнаті дитини та постійно бути в роботі, зранку. Батьки таким чином зможуть розкласти раціональні елементи та структурувати їх певними малюнками чи предметами.
🖤 В одному дні мають бути постійні види діяльності
Різноманітні види діяльності мають зацікавити дитину та переключити зі страху на спокій. Але мають бути і постійні види діяльності, які будуть повторюватися в конкретний час щоденно. Ними можуть стати прийоми їжі, заняття з мамою чи конкретні ігри. Це надасть спокій та впевненість в тому, що буде завтра.
🖤 Ігри з усією родиною як щоденний ритуал
Ігри дають безпеку на підсвідомому рівні, бо вся родина збирається разом, вся родина є силою. Можуть бути рухливі ігри, настільні, логічні чи тілесні. Головне, щоб ритуал зберігся в конкретний час і частину доби, наприклад ввечері. Так дитина також розуміє, що всі у безпеці.
🖤 Емоційні вибухи мають переростати в емоційну тишу
Якщо дитина не справляється зі страхом чи панікою, необхідно її заспокоїти. Бути поруч, обіймати, витирати сльози, поїти водою чи чаєм, зігрівати ковдрою, спокійним голосом розповідати про емоції і про те, що це нормально їх відчувати (таке промовляння допомагає і батькам залишатися спокійним і реагувати з «холодною головою»), натискати на тіло дитини, визначаючи її кордони, мугикати звуки ммм, ннн для заспокоєння, тримати за руку, співати на вушко улюблену пісеньку. В цей момент батьки є тою свідомою частиною для дитини, якої у неї немає.
🖤 Розповідайте про коронавірус.
Такі бесіди мають бути кожного дня для всіх дітей, які є в родині. Навіть, якщо ви думаєте, що дитина не розуміє, все одно розповідайте про цей вірус і про те, що зараз всі вдома. Вчителі, куратори, реабілітологи, тренери — всі важливі для дитини люди зараз не працюють, а сидять вдома. Відповідайте на різні питання, навіть безглузді питання є маркером того, що дитина хвилюється. Коронавірус можна малювати, ліпити, вирізати з картону, журналів для того, щоб дати уявлення дитині та матеріалізувати його. Складайте казки чи історії про нього. Важливо, щоб у цих історіях були правила, як поводитися під час нього: мити руки, дезінфікувати їх, надягати маску тощо.
🖤 Тренуйте правила безпеки при коронавірусі
Вчіть дітей правильно мити руки та дезінфікувати їх. Якщо дитина не може одягнути медичну маску, навчіть її. Починайте з маленьких кроків: спочатку дитина пограється маскою, далі можна її перенести з місця на місце, одягти на голову чи руки, намотувати шарф на обличчя, граючись, показати як дорослий носить маску. Цей навик не сформується за один день, особливо у гіперчутливих дітей. Але необхідно спробувати.
🖤 Займайтеся вдома
Дитина, яка навчалася до карантину, тяжко переносить відміну занять, бо це були систематичні сталі острівки, які вона мала. Зробіть такі острівки вдома. Постійно закріплюйте їх, внесіть у режим дня більшість занять, які були до карантину.
🖤 Свіже повітря на балконі чи біля вікна
Заплануйте в режимі дня вихід на балкон. Нехай це буде той самий ритуал одягання та перевзування і похід на балкон, якщо немає змоги та можливості вийти на вулицю. Свіже повітря та сонечко необхідні для дитини. Якщо немає балкону, то відчиняйте вікно і нехай в квартирі стане прохолодно, тепло вдягніться.
🖤 Зустрічайтеся з учителями в онлайні
Дорослі люди для дитини з комплексними порушеннями, з якими вона почувала себе в безпеці та спокої, є важливими для неї. Чути їх голос та бачити важливо для дитини. Влаштуйте онлайн-зустрічі по Skype, ZOOM чи зателефонуйте їм.
🖤 Не сваріть себе за бруд в квартирі чи небажання вчитися, читати книжки
Дорослі мають великий градус тривоги та страху. А страх штовхає нас виживати в будь-якій ситуації і задовольняти фізіологічні потреби свої та дітей. Це є енерговитратним для будь-якої людини. Тому навчання, читання книжок, слухання вебінарів часом на останньому місці. Головне — фізіологічні потреби та здоров’я.
🖤 Турбуйтеся про себе
Не забувайте. Спочатку маску на себе, а потім на дитину. Пам’ятайте, що діти добре відчувають емоції батьків, хоч інколи й не можуть сказати, але можуть показати власною поведінкою.

Практичні поради для дітей будь-якого віку, щоб протистояти шкільному насильству
Булінг – не просто конфлікт між однолітками, це прояв психологічного чи фізичного насильства, який може лишити по собі слід на довгі роки, вплинувши на усе життя. Щоб не стати жертвою, необхідно, передусім, навчитися захищати себе від потенційних агресорів. Пропонуємо кілька порад, які допоможуть школярам протистояти цькуванню.
1. Якщо ти відрізняєшся від однолітків, це не привід для цькування!
Пам'ятай, головна причина криється не у тобі, а у самому агресорові. Щаслива людина з адекватною самооцінкою ніколи не буде намагатися самостверджуватись за рахунок інших.
Насправді, привід для цькування може бути обрано який-завгодно – маленький чи високий зріст, надмірна вага чи навпаки худоба, певні особливості фізичного розвитку, рівень успішності у порівнянні з іншими учнями класу або вік. Тобто, якщо ти хоч чимось відрізняєтеся, для булера це може стати приводом для цькування.
Головна мета кривдника – знайти потенційну жертву, якій можна вселити думку про її неповноцінність у порівнянні з агресором.
Твоє головне завдання – не піддатись на провокацію!
2. Стався до агресора з жалістю, а не з ненавистю
Пам'ятай, що знущання – це не демонстрація сили, а навпаки, прояв слабкості з боку булера. Агресивна поведінка кривдника завжди обумовлена психологічними причинами:
• особисті комплекси і низька самооцінка, яку булер прагне підвищити за рахунок пригноблення слабших;
• негативний досвід – ймовірніше, булер сам був жертвою цькування, тому через пережитий страх і відчуття беззахисності він керується принципом «кращий спосіб захисту – напад»;
• непорозуміння з іншими, через що агресор намагається привернути до себе увагу тими методами, які здаються йому найбільш ефективними.
3. Не дозволь побачити у тобі потенційну жертву
Зазвичай, булери обирають її серед тих, кого вважають слабшими або вразливими. Найкоротший шлях до успіху – знайти рису, що є причиною комплексів у потенційної жертви і направити всі сили на цю больову точку. Тож, щоб не стати жертвою агресора, не давай йому можливість побачити твою вразливість.
Наприклад, якщо потенційна жертва буде бурхливо реагувати на будь-які розмови про свою вагу, то булер буде почувати себе справжнім героєм, відпускаючи злісні жарти на цю тему. А ось якщо особистість сама часто жартує над собою з цього приводу, то це вже не є її болючим місцем, на яке можна вплинути.

4. Зосередься на своїх перевагах і здолай агресора у власній свідомості!
Мета булера принизити, змусили сумніватися у своїй гідності. Пам'ятай, саме ті якості і риси, через що тебе намагаються цькувати, одночасно роблять тебе особливим. Тож спробуй перетворити свою «інакшість» на унікальність, яка надає тобі переваги над кривдником.
Особистість з адекватною самооцінкою і самоповагою має значно більше шансів залишитися поза увагою кривдника. Можливість отримати гідну відсіч завжди лякає булера, бо він і без цього має низьку самооцінку.
5. Ігноруй кривдника або намагайся відповідати на спроби психологічного нападу влучним жартом.
Мета булера – отримати реакцію. Якщо потенційна жертва починає бурхливо реагувати – нервувати, ображатися або плакати, то вона «на гачку».
Якщо є можливість уникнути сварки, зроби вигляд, що тобі байдуже і йди геть. Пам'ятай, це не прояв боягузтва, бо тримати себе у руках частіше значно важче, ніж дати волю емоціям. Якщо ж ти вважаєш за потрібне щось відповісти кривднику, стримуй гнів і злість – говори твердо і дивись в очі співрозмовнику.
6. Оточи себе союзниками
Мета булера виділити потенційну жертву й по можливості ізолювати її від інших. Це дозволить зробити її безпорадною перед агресором та його прибічниками. Тож намагайся залучитися підтримкою інших, не уникай спілкування з однокласниками, не залишайся на самоті один на один зі своєю проблемою.
Пам'ятай, агресори не схильні цькувати когось, якщо потенційна жертва не наодинці, а у компанії. Група однолітків швидше дасть опір та захистить того, кого кривдники намагаються цькувати.

7. Якщо тебе цькують, не бійся говорити про це!
Не думай, що, зіштовхнувшись із проявами булінгу, ти зобов’язаний вирішити цей конфлікт самостійно. Просити поради і допомоги – не ознака слабкості. Тож не соромся обговорювати ситуації цькування з тими людьми, яким ти довіряєш. Разом ви зможете вибудувати правильну лінію поведінки і припинити направлену на тебе агресію.
8. Не вступай у бійку
Пам'ятай, кривдник тільки і чекає слушного часу, як застосувати силу, тож не піддавайся на провокацію. Якщо до тебе не застосовують фізичну силу, не починай першим. Що агресивніше ти відреагуєш, то матимеш більше шансів опинитися в загрозливій для себе ситуації.
9. Булінг – злочин, який карається законом!
Пам'ятай, ніхто не має права знущатися над тобою, цькувати, штовхати чи застосовувати фізичну силу. В Україні діє Закон щодо протидії булінгу. Тому, якщо тебе цькують, ти маєш захистити себе, звернувшись разом із батьками до відповідних інстанцій.

Згідно закону, передбачена адміністративна відповідальність за цькування у вигляді штрафу або громадських робіт, а саме:
• вчинення булінгу неповнолітніми особами карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин;
• повторне вчинення булінгу упродовж року після або групою осіб караються штрафом від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин;
• приховування відомих фактів булінгу керівником освітнього закладу може каратися штрафом від 850 до 1700 грн або призначення виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

Відповідальність за цькування з боку неповнолітніх булерів несуть батьки або особи, які їх замінюють.
10. Підтримай тих, кого цькують
Не залишайся осторонь, якщо став свідком булінгу! Булінг – це кривда, яка може психічно або фізично скалічити людину на все життя. Ти можеш допомогти і завадити цьому – дій відповідно до ситуації, щоб і захистити жертву цькування, і не наразити на небезпеку себе.