«Ми різні – в цьому наше багатство, ми разом – в цьому наша сила»

понеділок, 31 січня 2022 р.

Як оптимально організувати дистанційне навчання дитини? Поради батькам

 Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу: вчителів, учнів та батьків. Свої поради батькам, як організувати дистанційне навчання дитини вдома так, щоб навчання було ефективним і дитина при цьому отримала задоволення, дає дитячий психолог, засновниця проєкту «Сила Казки» Аніта Вайаканті.
Зараз більшість школярів перейшло на навчання онлайн. Це правильне рішення під час пандемії, АЛЕ! Організація навчального процесу онлайн відрізняється від очного навчання дітей. В першу чергу тим, що дітям СКЛАДНІШЕ ВЧИТИСЯ ДОМА. Кожна третя дитина перебуває у стресовому стані/тривозі, пов’язаній зі сформованими обставинами.
Однією зі складових стресу є втрата тієї стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина мала чіткий режим, розклад і розуміння, що за чим йде. Зараз цього немає. Натомість є купа обмежень: на вулицю не ходи; мій руки; обличчя не чіпай; не гуляй; питання не став тощо.
Стрес і тривога, яку можуть відчувати діти, безумовно буде і вже відбивається на їхній пізнавальній активності (допитливості), навчальній мотивації, успішності.
Стрес — це не найсприятливіший ґрунт для розвитку. Для того щоб допомогти дитині створити позитивну атмосферу для навчання, систематизувати і структурувати (тобто зробити зрозумілим) цей процес, пропонуємо такі кроки.
1. Скласти чіткий розклад / режим.
Стабільність і зрозумілість — це те, що для дітей створює якусь зону безпеки. А адже саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Повісьте його на видноті, намагайтеся дотримувати режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини.
2. Організувати робочу зону.
Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій куточок + навушники. Де будуть ТІЛЬКИ потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло — яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.
3. Організувати форму.
Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і переключитися на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг. Це якась уніформа, що допомагає не забувати, де ти і що ти робиш.
4. Робити перерви.
Фокус уваги школяра на відеоконференції / уроці 20 хвилин. Не більше. У старших школярів 30 хвилин і то у разі внутрішньої мотивації й інтересу до предмета. Скільки триває видеоурок? 40? 45 хвилин? Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах). Братися до виконання домашньої роботи, яку чомусь задають в онлайн-школі, доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити, пограти і перезарядитися.
5. Заохочувати спілкування з однолітками.
Провідна діяльність школярів середніх і старших класів — це спілкування. Та й в цілому школярі (зокрема молодші) звикли проводити багато часу в колективі спілкуючись, тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції. Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли, можливо, навіть якісь ігри онлайн з однокласниками. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками (безпечно, звісно ж).
6. Знизити очікування і вимоги.
Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і вчитися як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина / дочки погіршилася — НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІТЬ, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками. Дітям складно. Якщо ми ще будемо стояти у них над душею, вимагаючи тільки позитивних оцінок, то це посилить їхню тривогу, погіршить стосунки з ними. Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переосмислення своїх вимог стосовно дитини.
7. Мотивувати і помічати успіхи.
Не змушуємо дитину, а мотивуємо! Водночас не забуваємо відзначати її успіхи. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте. Ось такі базові та найнеобхідніші правила, що допоможуть правильно організувати процес дистанційного навчання.

Як зосередитися на головному? Поради учням під час дистанційного навчання

 Навчання вдома або дистанційно з будь-якого іншого місця може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи і навіть навчитися отримувати задоволення від занять.

  1. Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме. Передусім – мобільний телефон, навіть якщо він на вібродзвінку, навіть якщо ви плануєте тільки відповідати на СМС. Телефон треба прибрати чимдалі й діставати тільки під час перерв, про які пізніше. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування зіб’є вас з думки й порушить той порядок запам’ятовування, який ви так довго вибудовували.
  2. Фізіологічні потреби теж не мають відволікати. Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас свого улюбленого напою або ще краще – води. Уникайте енергетичних напоїв, якщо ваша мета – саме заняття. Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Уникайте їсти тільки солодке, залиште шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться, і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.
  3. Оберіть відповідний час. Кожен знає, сова він чи жайворонок, тож для дистанційного навчання онлайн можна самому вибрати оптимальну годину для заняття: або рано-вранці, або пізно ввечері. Краще сконцентруватися й ефективно позайматися годину, ніж кілька годин боротися з утомою і вдавати активну діяльність.
  4. Під час занять, якщо вони тривають понад годину, робіть заплановані перерви: після кожних 45 хвилин перемикайтеся на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон), подивитися коротке відео, перекусити. Довше, ніж на 20 хвилин, відволікатися не варто – адже так можна і забути про головну мету.
  5. До речі, про мету. Дайте відповідь собі на ті запитання, які вас турбують і відволікають від занять. Ось вони, стукаються у ваш мозок: “Як я складу іспит? Подзвонить чи не подзвонить? Вступлю чи не вступлю? Яка в мене буде професія? Скільки я зможу заробляти? Як стати краще за всіх?». На ці запитання необхідно відповісти, інакше мозок буде весь час до них повертатися. Можете навіть виписати їх на папір або обмежитися усними відповідями, головне – щоб вони були логічними, а не емоційними. Наприклад:
    «Як я складу іспит?» – «Якщо вивчу ось цей матеріал і ось той, то здам добре, все від залежить від мене».
    «Подзвонить чи не подзвонить?» – «Поки що займатимуся й відключу телефон, а потім подивлюся на дзвінки й дізнаюся точно. В усякому разі невдахи нікому не цікаві, тобто іспит – передусім».
  6. Позбавтеся будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням. Відстежте свої думки з цього приводу. Наприклад, «Я ненавиджу математику» варто замінити на «Я розумію, що математику треба здати, і я з цим впораюся». Замість «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюся». Улюблене пояснення «Я не можу займатися, тому що…» – далі йде виправдання: гамірно, загубилася улюблена ручка, немає підручників, закінчилася кава. Замість цього варто говорити собі й іншим: «Так, я хотів би, щоб у мене були інші умови для занять, але поки це не так, я займатимуся в будь-якій ситуації».
  7. Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, найкращі онлайн-курсиготові допомогти в підготовці до іспиту, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, іспит усе ближче. Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типу і потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні. Спробуйте такі прийоми:
    – Коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці. Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати. -Слухаєте лекцію і від нерухомості починаєте дрімати? Віджимайте еспандер або розтягуйте гумову стрічку. Можна також робити вправи на фітболі. Звичайно, в класі чи в бібліотеці так не вдасться, зате з онлайн-лекціями – скільки завгодно.

    – Доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна пострибати або покидати м’ячем у стінку. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.

    Звичайно, це не всі корисні поради, але найголовніші, які допоможуть підготуватися і впоратися з будь яким обсягом матеріалу.

четвер, 20 січня 2022 р.

Як діяти, якщо навчальний заклад заміновано. Інструкції та правила евакуації

 В Україні почастішали випадки повідомлень про псевдомінування шкіл. За останні 10 днів такі повідомлення правоохоронці отримували про всі школи Львова, Черкас, Кривого РогуКиєва, Миколаєва, Харкова і Вінниці.

Після кожного такого повідомлення учнів та працівників закладів освіти потрібно евакуювати. Очевидно, від цього припиняється навчання. Так, через постійні повідомлення про замінування школам Черкас та Кривого Рогу взагалі рекомендували піти на дистанційне навчання до кінця тижня.

Деяких “телефонних мінувальників” правоохоронцям вдалося знайти, як от дев’ятикласна з міста Сміла, який зізнався, що повідомив про замінування своєї школи, аби її теж відправили на дистанційне навчання.

Роз’яснення, як діяти за потреби евакуюватися, нещодавно опублікував освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Те, як найліпше евакуюватися, описано в Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів. Там передбачено, що:

·         у найкоротший строк необхідно визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони;

·         не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;

·         евакуацію людей треба починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих потрібно евакуювати насамперед;

·         у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку потрібно виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;

·         ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей;

·         виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;

·         у разі гасіння треба намагатися насамперед забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;

·         щоби запобігти поширенню вогню, диму, потрібно утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

Австралійський ресурсний центр прав дитини в посібнику “Standard Operating Procedures and Safety Rules for Students” (Стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів) склав власний перелік правил, які будуть більш зрозумілими для дітей. Це чотири прості поради:

·         Не говори – щоби чути вчителя

·         Не біжи – щоби не постраждати

·         Не штовхайся – щоби не постраждали інші

·         Не повертайся – щоби залишатися в безпеці

Учнів також просять дотримуватися всіх указівок педагогів, зокрема, на прохання дорослих про допомогу евакуюватися іншим дітям. Після прибуття до безпечної зони, не розходитися й залишатися разом із класом.

Правила евакуації для педагогів передбачають такі дії:

·         Евакуація здійснюється за звуковим сигналом, який у разі потреби активує адміністрація або особа, яка виявила пожежу.

·         Нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації: не говори, не біжи, не штовхайся, не повертайся.

·         Закрийте двері та вікна.

·         Візьміть із собою шкільний аварійний набір, сумку для швидкої допомоги*.

·         Перевірте безпечність маршруту для евакуації.

·         Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один учитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.

·         Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.

·         Евакуація здійснюється до визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).

·         Після прибуття на визначене місце перевірте наявність усіх дітей за списком.

·         Залишайтеся зі своїм класом і просіть учнів бути разом, нікуди не розходитися.

·         Якщо небезпечні умови зникли, проведіть зворотну евакуацію до класів, дотримуючись тих самих правил.

* у більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги.

Окрім того, омбудсмен переклав та адаптував алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій з австралійського посібника. Він допоможе здійснити правильний порядок дій за певного різновиду небезпеки.

 “Нова українська школа” наголошує, що не варто до повідомлень про замінування ставитися легковажно. Навіть найменша ймовірність того, що на території освітнього закладу може бути вибухонебезпечний предмет, несе велику загрозу життю на здоров’ю учнів.

Те, як діяти, якщо хтось помінитив підозрілий предмет, описано в пам’ятці ОБСЄ і ДСНС.

Насамперед вони рекомендують:

·         швидко відвести на максимальну безпечну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей;

·          якщо підозрілий предмет залишила невідома особа, необхідно запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;

·         позначити місцезнаходження предмета, за можливості огородити його та сфотографувати;

·         негайно повідомити в оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета:

o    У поліцію (102) – у разі виявлення підозрілого предмета,

o    У ДСНС (101) – у разі виявлення боєприпасів.

середа, 19 січня 2022 р.

ДІЇ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників, рідних і близьких? Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?
На жаль, і в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч.
Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо - для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників.
У закладах освіти передбачене тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року та проведення Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної (професійно-технічної) та загальної середньої освіти й Тижнів безпеки дитини у закладах дошкільної освіти.
На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі. Окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях.
В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.
Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі “заплановані навчання” не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії. Тому крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не показушні тренування. Ідеально - коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не “намальований” стан справ.
У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це - досвід закордонних фахівців, адаптований для України.
Види надзвичайних ситуацій розрізняють за їхнім характером: техногенні, природні, соціальні та воєнні. Перелік цих ситуацій і відповідно алгоритм дій досить довгий, тому ми наводимо у дописі порядок дій під час лише деяких надзвичайних ситуацій з огляду на ризики їх виникнення.
Читайте рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій:
❌ тероризм;
🆘 захоплення будівлі;
⚠ евакуація з будівлі;
❌ насильницьке вторгнення та загроза масового насильства;
🆘 перестрілка та вибухи;
⚠ телефонний тероризм;
❌ захоплення транспорту;
🆘 пожежа.
Також у дописі:
✅ що повинен робити кожен громадянин у випадку надзвичайної ситуації
✅ які права має громадянин у сфері цивільного захисту
✅ хто має володіти навичками домедичної допомоги
✅ навчання учасників освітнього процесу діям у надзвичайних ситуаціях
✅ робота з учнями щодо запобігання терористичних ситуацій