У вівторок, 26 квітня 2022 року, Уряд затвердив bit.ly/3MHB0cq зміни до порядків організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної та загальної середньої освіти.

В умовах воєнного стану значна кількість осіб з особливим освітніми потребами була тимчасового переміщена до інших регіонів України. Зважаючи на це виникли нові умови організації освітнього процесу для осіб, які навчаються в інклюзивних групах і класах.

Наразі в жодному куточку України діти з ООП не відчувають себе в безпеці через відсутність належних умов для здобуття освіти, а також навантаження на батьків і заклади, які частково виконують функцію прихистку для біженців. З метою покращення ситуації, зміни до порядків знімають деякі обмеження на період дії воєнного стану.

Докладніше: bit.ly/3vrPKX7

 

Ризики потрапляння у ситуації торгівлі людьми

У рамках заходів, спрямованих на забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану 28 квітня 2022 року на базі КНЗ «ЧОІПОПП ЧОР» в онлайн режимі соціальний педагог Шкворець Л.Д. взяла участь у вебінарі «Ризики потрапляння у ситуації торгівлі людьми». Під час заходу було розглянуто проблеми сьогодення, спричинені військовою агресією Росії, зокрема, небезпеку ризиків торгівлі людьми, з якими можуть стикатися жінки та діти, що змушені покинути Україну та прямують до сусідніх країн та українці, які залишилися на окупованих територіях.

Учасники вебінару ознайомилися з національними та міжнародними документами щодо попередження торгівлі людьми, зосередили увагу на Постанові Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 121 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми» та інформації Листа Міністерства освіти і науки України №1/3663-22 від 25.03.2022р. «Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії», обговорили шляхи потрапляння в ситуацію торгівлі людьми та їх небезпечні наслідки.

Захід підготувала і провела Тетяна Брайченко, методист навчально-методичного центру психологічної служби КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради».

ІПР дитини з ООП як інструмент надання їй якісних освітніх послуг

   Соціальний педагог Шкворець Л.Д. взяла участь у онлайн-вебінарі «Індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами як інструмент надання їй якісних освітніх послуг».

    Учасники заходу ознайомилися з листом Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 року №1/3710-22 «Про роботу інклюзивно-ресурсних центрів та організацію освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами у період воєнного стану», у якому окрему увагу зосереджено на необхідних умовах якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії, про який повідомила Інна Литвин, завідувач ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради». Виступаюча також звернула увагу на оновленому нормативно-правовому забезпеченні інклюзивної освіти, яке набрало чинності з 01 січня 2022 року, а саме: постанов Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 року №765 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» та від 15 вересня 2021 року №957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти» та зосередила увагу учасників на новій формі індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами та етапах її заповнення.

    Учасники заходу опрацювали алгоритми визначення освітніх труднощів і рівнів підтримки для таких дітей, які навчаються в закладах дошкільної освіти та заповнення індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами.

Захід провели працівники ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради»: Інна Литвин, завідувач, кандидат педагогічних наук  та Валерія Басик, методист центру.

ВзаємоДія

 Ця платформа створена для швидкого та легкого пошуку інформації під час війни. Розділи постійно поповнюються, а ресурси ретельно перевіряються командою фахівців. (Натискайте на текст).

Як встановити контакт з дитиною, що пережила травматичний досвід

 ПОРАДИ ДЛЯ ВОЛОНТЕРІВ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ПРИЙМАЮЧОЇ СТОРОНИ

Через війну багато дітей пережили травматичний досвід, часто вони були позбавлені найнеобхіднішого – їжі чи сну. Волонтери та представники приймаючої сторони під час спілкування з дітьми, які пережили стресову ситуацію, мають дотримуватися певного алгоритму встановлення контакту. Це допоможе не порушувати кордони дитини та «відновити» відчуття безпеки.

ЯК ВСТАНОВИТИ КОНТАКТ З ДИТИНОЮ:

І. Етап «Знайомство»

1. Опустіться на рівень дитини (наприклад, присядьте, щоб фізично бути на одному рівні)
2. Представтесь: назвіть ім’я, чим займаєтесь та як пов’язані з дитиною (“Мене звати Марія, я - волонтерка, яка допомагає сім’ям під час перебування в нашому місті”).
3. Запитайте, як ви її можете називати (наприклад: “Як я можу до тебе звертатися?”).
4. Поясніть, як довго ви будете з дитиною (наприклад: “Сьогодні ніч ти проведеш тут, я буду разом із тобою, поки не приїде автобус, а потім ти поїдеш далі”).

ІІ. Етап «Оцінювання потреб дитини»

1. Запитайте дитину, як вона себе почуває.
2. Запитайте, що їй потрібно зараз. Чи бажає вона води, поїсти, в туалет? Чи їй не холодно? Можливо дитина захворіла та потребує лікування? Чи бажає вона погратись (можливо, з іншими дітьми, якщо вони також перебувають разом з вами)?

ІІІ. Етап «Знайомство з місцевістю»

1. Покажіть дитині приміщення, в якому вона буде перебувати: де знаходиться туалет, ванна кімната, де дитина буде спати, де можна поїсти та пограти тощо.
2. Розкажіть дитині правила перебування (наприклад: “Ми будемо вечеряти о 19:00 ось у тій кімнаті, а лягаємо всі спати о 21:00”).
3. Розкажіть про місцевість, в якій опинилася дитина (про ваше місто, село, про інші особливості місцевості, які варто знати дитині).

ІV. Етап «Підтримка»

1. Скажіть дитині, що якщо вона хоче поговорити, то ви готові її вислухати.
2. Запитайте у дитини на які теми їй подобається говорити.
3. Запитайте, на які теми вона б не хотіла говорити.
4. Запитайте, що їй подобається робити (наприклад, чи любить дитина малювати, ліпити, танцювати, співати, збирати лего тощо).
5. Скажіть дитині, що якщо їй щось буде треба, то вона може звернутися до вас.

ЩО НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ РОБИТИ ПІД ЧАС СПІЛКУВАННЯ З ДИТИНОЮ:

1. Розпитувати у дитини про військові дії, які вона могла побачити, про те, як їй було, коли лунали сирени, вибухи та постріли*.

2. Розпитувати дитину про тих, хто з її близьких залишився в місцях ведення бойових дій*.

3. Порушувати особистісні кодони дитини, обов’язково треба запитати у дитини, чи можна взяти її за руку, обійняти, перш ніж це зробити.

4. Проявляти нещирі емоції (ви так само є людиною, яка має власні переживання, і якщо у вас немає насторою, то не треба «натягувати» посмішку лише через те, що перед вами стоїть дитина. Діти відчувають нещирість дорослих, що може негативно вплинути на ваші стосунки).

5. У присутності дитини обговорювати травмувальні події, пов’язані із військовими діями.

6. Використовувати ненормативну лексику у присутності дитини.

7. Ставити питання типу: «А як у тебе вдома було?». Краще замініть його на: «А як тобі подобається?» або «Як би тобі хотілось?».

*Розпитування дитини про травмувальні події може призвести до негативних переживань або істерики, що є вкрай небажаним. Краще щоб дитина сама розповіла про це, коли буде готова.

  

 

Сльози... звільняють та знеболюють

 **Звісно, не хочеться про погане, але багато хто з людей сьогодні звертається по допомогу - плаче. Плачуть сильні, відважні, слабкі, дорослі та діти. **

 

Від щирого серця бажаємо вам ВІРИТИ в краще і вирішувати всі питання з натхненням!

Нехай у вас завжди будуть СИЛИ, МУДРІСТЬ і ЗНАННЯ, а робота приносить вам не тільки зростання досвіду, але й задоволення!

Бажаємо вам спокою, терпіння і наснаги! Нехай Всесвіт привітно всміхнеться і подарує вам стільки ЛЮБОВІ, щоб її вистачило на кожного клієнта!

У День психолога хочемо побажати вам нових досягнень у ювелірній роботі, завдяки якій ДУШІ ЛЮДЕЙ ПОЧИНАЮТЬ ГРАТИ СВІТЛОМ, зовсім як діаманти!

Правове регулювання конфліктних ситуацій та булінгу в закладі освіти Нової української школи

 Соціальний педагог Шкворець Л.Д. взяла участь у онлайн-вебінарі "Правове регулювання конфліктних ситуацій та булінгу в закладі освіти Нової української школи".

Вебінар підготувала Надія Розіна, методистка відділу професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти КНЗ «ЧОІПОПП Черкаської обласної ради», кандидатка педагогічних наук.

Учасники заходу поглибили знання щодо законодавчо бази як інструменту управління проявами булінгу та конфліктами в закладі освіти. Також ознайомилися з документацією для оформлення правопорушення неповнолітніх, обов'язками та антибулінговими правами батьків як учасників освітнього процесу.

Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід

 Соціальний педагог Шкворець Л.Д. взяла участь в онлайн-семінарі «Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід». Захід підготувала і провела Дудіна Н.М., завідувач навчально-методичного центру психологічної служби КНЗ "Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників ЧОР".

Мета заходу: ознайомлення учасників семінару із основними аспектами протидії булінгу у закладі освіти.

Під час заходу учасники спільно з модератором семінару опрацювали такі питання:

- основні ознаки, види та визначення поняття «булінг»;

- нормативно-правове регулювання випадків булінгу у закладі освіти;

- профілактика булінгу у закладі освіти.

Також фахівці взяли активну участь у розборі практичних кейсів по виявленню та реагуванню на випадки булінгу у закладі освіти.

Уряд посилив захист дітей, які залишились без батьківського піклування, і перебувають на окупованій території, території активних бойових дій або переміщені за кордон

 Марина Лазебна, міністр соціальної політики України, повідомила, що Уряд ухвалив напрацьоване Мінсоцполітики рішення, яке забезпечує можливість встановлювати статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування дітям, які під час воєнного стану проживали або перебувають на тимчасово окупованих територіях, територіях, де ведуться або велись активні бойові дії, або перебувають за межами України, і батьки яких не виконують свої обов’язки з причин, які неможливо з’ясувати.

Такі діти зможуть отримати законних представників через встановлення над ними опіки родичами за місцем перебування опікуна. Законний представник зможе діяти в інтересах дитини, зокрема, вимагати її повернення з окупованих територій, а також з території іншої держави в разі її незаконного вивезення за кордон, в першу чергу, в Росію.

Рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання, фактичного перебування або виявлення дитини.

Факт того, що батьки дітей не виконують своїх обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати, підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за встановленою формою.

Після завершення воєнного стану статус дитини має бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.

«Зараз через активні бойові дії та масову евакуацію збільшується кількість дітей, які залишаються без батьків. Ми спростили влаштування таких дітей під опіку, піклування до родичів і розширили форми тимчасового влаштування для них.

Але невирішеним залишалось представництво інтересів дітей, які не мають статусу дитини-сироти, про батьків яких нічого невідомо, і яких примусово вивозять з місць бойових дій на непідконтрольні Україні окуповані території або до Росії. В той же час, в Україні ці діти мають родичів, які бажають взяти їх під опіку, піклування.

Тому ми напрацювали рішення, яке дозволяє під час дії воєнного стану встановити таким дітям статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, оформити над ними опіку та представляти їхні інтереси. Зокрема, вимагати їхнього повернення після незаконного вивезення.

Також наявність законного представника перешкоджатиме незаконному усиновленню українських дітей в Росії, яке зараз, за інформацією деяких джерел, має намір дозволити російська влада», - прокоментувала Марина Лазебна.

Багато дітей разом з мамами покинули країну чи переїхали у більш безпечний регіон. Діти вже тривалий час не бачать тата, бабусь і дідусів. І, звісно, вони сумують за рідними.

Як правильно підтримати дитину і пояснити, коли вона знову побачить свою родину. Ділимось порадами від дитячого психіатра та психотерапевта Олега Романчука.

 

 

Порадник "Як допомогти внутрішньо-переміщеним дорослим та дітям"

#знаю_виживу #жінкамUA

#жінкамUA

Клікніть для перегляду

https://read.bookcreator.com

 

онлайн-урок

 https://meet.google.com/nof-egpi-bvw

Якщо батько чи мати захищає країну

 

Майстерклас для працівників психологічної служби "Успішна комунікація як засіб профілактики насильства в освітньому середовищі"

 Комунікативна культура є надважливим явищем цивілізованого соціуму. Особливе місце ця культура посідає в моменти крайньої напруги у суспільстві, під час різких змін, що стосуються безпеки, благополуччя та інших базових засад суспільного життя. Війна, руйнації, масова загибель людей, масштабна міграція населення – всі ці катастрофічні події запускають нові формати взаємодії, в тому числі взаємодії між потенційними отримувачами допомоги та спеціалістами так званих хелперських професій. Потреба оновити та збагатити свої зання у цьому напрямку постала і перед спеціалістами психологічної служби.

Відповідаючи на цю потребу, навчально-методичний центр психологічної служби інституту запланував ряд заходів та розпочав підготовку педагогічної спільноти до діяльності в умовах воєнної агресії. Одним із таких заходів стала майстерня "Успішна комунікація як засіб профілактики насильства в освітньому середовищі", організована та проведена методистом Тетяною Артеменко 8 квітня. Майстерня об'єднала у своїх віртуальних стінах 40 осіб з числа спеціалістів психологічної служби.

Учасники заходу озвучили актуальні теми в роботі практичних психологів і соціальних педагогів. Серед них – робота з дітьми та дорослими, що зазнали травм війни, допомога педагогам у налагодженні дистанційної навчальної комунікації, супровід адаптації новоприбулих дітей до умов навчання і спілкування, самодопомога спеціаліста у напрямку попередження та подолання емоційного вигорання. Учасниками майстерні були опрацьовані внутрішні та зовнішні ресурси у розрізі теми, виконаний ряд вправ, які допомагають побудувати кращу комунікацію з кризовим клієнтом, а також на практиці була застосована модель п’ятикрокової консультації. Заняття завершилося обговоренням ефективності застосованих інструментів, аналізом запитів для подальшої роботи та анонсом наступних навчальних подій, включених до плану роботи інституту.