Ми всі переживаємо зараз катастрофу. Прийняти це – неможливо. Пробачити також.
Це чорна сторінка нашого життя, але оскільки війна триває, ми не можемо лишатись у пітьмі, бо коли нам нічого не видно – за нашими емоціями або навпаки заціпенінням, яке робить погляд скляним, – ми не можемо рухатись вправно.
Нам потрібно запалювати світло, шукати те, що підтримує нас, щоб діяти далі, щоб боротись далі.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.