Напередодні 4 травня - Міжнародного дня протидії булінгу працівниками пчихологічної служби ліцею було проведено флешмоб "Обери обійми замість цькування!" серед учнів 5-7 класів.
Соціальний педагог Шкворець Л.Д. з'ясувала, що учні знають з даної теми, привернула увагу ліцеїстів до проблеми булінгу ознайомивши зі статистикою.
Практичний психолог Холоденко М.І. запропонувала учням продемонструвати своє бажання зупинити булінг взявши участь у флешмобі, що проходить у нашому ліцеї під девізом "Цькуванню - НІ! Обіймам - ТАК!!!".
Українське прислів'я говорить "Хто людям добра бажає, той і собі має!".
Якщо у Вас виникли питання, Ви потребуєте підтримки чи поради з питань протидії булінгу, зверніться за консультацією на Національну дитячу гарячу лінію: 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів). Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.
Норвезька письменниця придумала оригінальний спосіб боротьби зі цькуванням, що став справжнім освітнім трендом та захоплює серця тисяч дітлахів по усьому світу. Як цей тренд запобігає розвитку булінгу, читайте у нашому матеріалі.
Боротьба з насильством потрібна, однак найважливіше — це позбутися його вже у молодших класах. У скандинавських країнах вирішили боротися з цим явищем саме профілактикою, яку назвали гледінг.
Авторство методу належить Сірі Абрахамсен, норвезькій тренерці з емпатії та авторці бестселерів, переможниці у номінаціях «Молодий лідер року» у 2019 році, «Соціальний підприємець року» та «Найкращий спікер» у 2021 та 2022 роках.
Як колись Астрід Лінгрен на казки надихнула її донька, так й Сірі вирішила провести експеримент, спостерігаючи за поведінкою власних синів. Дивлячись на їхні сварки, письменниця вигадала нову суперсилу — відтепер діти вміли покращувати один одному настрій. Згодом експеримент оселився на сторінках книжки про Вілмера та Люсі, які вміли покращувати настрій собі та іншим.
Книжка припала до душі маленьким читачам та згодом по усій Норвегії почали утворюватися «патрулі радості». Спостерігаючи, як широкому загалу відгукнулася ідея про гледінг, у 2014 письменниця заснувала некомерційну організацію Childhood for life, яка займається поширенням ідеї гледінгу та надає цифрові інструменти для сімей, дитячих садків, шкіл та усіх охочих. Замість того, щоб зосереджуватись на негативі, вчителям, батькам та учням пропонують здійснювати чужі бажання, щоб стати Санта Клаусами, а також розвивати емпатію та комунікацію між дітьми.
За цей час вийшло близько 60 тисяч примірників історій про Вілмера та Люсі, а також посібників з гледінгу та мультфільми. Тренінги та курси охопили близько тисячі шкіл та дитячих садків.
Прихильниками тренду стали 200 тисяч дітей по усій Північній Європі, а 80 тисяч з них утворили патрулі радості, девіз яких: «Зроби когось щасливішим вже сьогодні».
Як працює гледінг?
Найголовніше правило: усвідомити, що добро — це суперсила, за допомогою якої можна робити добрі вчинки та концентруватися на позитиві.
Якщо у класі новачок, який почуває себе самотньо або невпевнено, патруль гледінгу зможе розпитати його інтереси, вподобання, хобі. Також можна влаштувати екскурсію школою та познайомити нового однокласника з усіма.
А ще гледінг це:
Робити компліменти, зосереджуючись на гарних рисах людини та бути ввічливим.
Розробляти проєкти, які покращать клімат у класі, школі та навіть громаді. Серед прихильників гледінгу були й історії, коли діти створювали бібліотечний клуб або шкільний театр, навіть притулок для тварин.
Одним з завдань гледінгу також є й популяризація благодійності: деякі школярі допомагають малозабезпеченим родинам однокласників, опікуються дитячими лікарнями та притулками.
Рух гледінгу впевнено крокує Європою — за останні кілька років він вже перейшов до Великої Британії, Фінляндії, Швеції, а влітку 2023 року цю концепцію презентували на конференції у Південній Кореї. А у 2022 ініціатива потрапила до списку сотні найкращих освітніх ідей світу.
Як створити спільноту гледінгу в школі?
В Україні цей тренд поки існує у вигляді мультфільмів та методичок (Матеріал: Що таке «гледінг» і навіщо дітей у школах вчать «комфортити» одне одного?) або окремих статей. Проте, дороги до цього тренду відкриті й спробувати запровадити цю ініціативу можна в будь-якій школі. Головне — знати головні принципи організації.
Доброзичливість та увага до всіх. У гледінга немає лідера, адже головне правило тренду: кожен має відчувати себе комфортно. Таким чином, обмін енергією має бути рівноцінним. Найзручнішим здається варіант класного часу. Створіть максимально комфортну атмосферу — можна організувати чаювання або пограти у щось цікаве.
Естафета добра. Варто лише спробувати запалити вогник добра в учнях. Іноді для цього достатньо зробити щирий комплімент, але можливо, потрібно щось більше: наприклад, допомога тваринкам. Можна організувати похід до притулку, щоб провідати братів наших менших, або ж взяти участь у якійсь волонтерській акції. Головне — відчути себе одним цілим та силу доброї справи всередині.
Від слів до діла. Після того, як основні позиції гледінгу вже увійдуть у життя класу, можна трансформувати цю енергію в дію. Влаштуйте благодійний ярмарок або поличку буккросингу, збору іграшок (чи будь-яких інших речей) для переселенців, театральний гурток. Також можна використати близькість сучасних дітей з гаджетами та організувати, наприклад, турнір з компʼютерних ігор.
Чому в Україні потрібен новий тренд на добро?
У січні 2024 року Опендатбот оприлюднив результати дослідження щодо підліткової агресії та ситуації з цькування у школах. Експерти зауважують, що з початком повномасштабної війни кількість випадків булінгу знизилася майже удвічі. Так, з 2019 до 2021 року результати були стабільними: 146 справ на рік.
Коротко про результати дослідження:
Найчастіше у справах про булінг фігурують підлітки від 14 до 16 років — у 2023 році зареєстровано 51 рішення з усієї кількості. Це вже тенденція, адже з 2019 року суттєвих змін у віці учасників чи жертв булінгу не відбувалося.
Повторний булінг, вчинений однією людиною або ж групою неповнолітніх осіб (14—16 років), став найпоширенішою тенденцією у 2023 році — 18,8%
У цілому, тенденція булінгу знижується: у 2023 році 67% підлітків у віці від 11 до 17 років зазнавали булінгу в школах. У 2019 році цей показник був на рівні 75%.
За даними ЮНІСЕФ, кожен пʼятий підліток стикається з цькуванням, а кожен четвертий постійно чи час від часу виступає у ролі агресора.
Види булінгу:
Фізичний булінг.
Вербальний булінг.
Булінг через стосунки.
Кібербулінг.
Сексуальний булінг.
Упереджений булінг.
Закон про булінг: як карають за цькування в школі?
18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України №8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу», який вперше визнає юридично поняття булінгу в українському законодавстві та передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу.
Прийняття цього закону дозволило ефективно протидіяти булінгу. Протягом наступних років спостерігалося зниження рівня булінгу в українських школах і надало дієвих механізмів для його досліджень. Покарання за булінг стали дієвим механізмом у боротьбі з ним.
Покарання
Вчинення булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.
Водночас за булінг, вчинений групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, законом встановлено штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Булінг, вчинений дітьми від 14-ти до 16-ти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Його розмір, відповідно до ухваленого закону, становить від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Водночас законом визначено покарання за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником або засновником закладу освіти.
Так, неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу тягне за собою накладення штрафу від 850 до 1700 грн або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Важливо зазначити, що до 16 років за винуватця адміністративну відповідальність несуть батьки, однак при досягненні цього віку, він вже може самостійно відбути покарання.
Згідно з міжнародним дослідженням PISA в середньому 14,7% учнів в Україні повідомили, що зазнавали булінгу принаймні кілька разів на місяць, а 7% учнів віднесено до категорії тих, хто часто зазнає булінгу.
Учням, їхнім батькам і вчителям важливо знати, що робити в разі булінгу.
Підготували законодавче розʼяснення про це. Розповідаємо в інфографіці про:
ознаки та приклади булінгу;
до кого звертатися, якщо дитина стала стороною або свідком булінгу;
хто зобовʼязаний повідомляти й реагувати на булінг у закладі освіти;
яка процедура розгляду заяв і звернень про булінг;
яким має бути результат розгляду заяв і звернень про булінг;
які передбачено штрафи за булінг.
Цим розʼясненням запускаємо низку публікацій про булінг. Невдовзі розповімо, як психологічно підтримати учнів, які стали учасниками або свідками цькування.
Останніми днями розголосу набула потенційно небезпечна діяльність руху “ПВК “Редан””. У зв’язку із цим Ювенальна поліція України дала поради щодо того, як говорити з підлітками про молодіжні субкультури.
Як зазначено в дописі, іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він або вона знаходять своє місце в молодіжному угрупуванні для самоствердження й самореалізації.
Деякі батьки можуть не підозрювати, що дитина належить до певної субкультури, яка толерує і заохочує девіантну поведінку.
Що робити батькам у такій ситуації?
Спокійно, відкрито і прямо поспілкуватися з дитиною, надати їй можливість говорити, коли буде до цього готова, не підганяти її.
Якщо дитина розповідає, куди вона ходить і як проводить свій час, батьки мають виявити якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; слід виявляти терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
Потрібно опанувати інтернет-технології, мати власні акаунти в соцмережах, стати там другом своїй дитині.
Щотижня слід аналізувати вміст сторінок дитини, уважно читати її публікації, вивчати групи, до яких вона приєдналася.
“Познайомитися” з віртуальними друзями дитини, звертати увагу на фото й відео, що викликають її інтерес, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
Показати дитині, що батьки піклуються про неї, запропонувати провести разом час.
Зосередитися на тому, щоб показати дитині її переваги, знайти її сильні сторони, допомогти побачити себе унікальною особистістю.
Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до батьків слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема, у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
У зону ризику виявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в інтернеті не контролюють.
В Міжнародний день протидії булінгу працівниками психологічної служби ліцею було організовано для учнів 6-х та 7-х класів 2 онлайн-заняття з елементами тренінгу "Булінг. Що ще варто знати?".
В ході заняття соціальний педагог Шкворець Л.Д., провівши інтерактивне опитування, з'ясувала, що учні знають про булінг.
Практичний психолог Холоденко М.І. провела з учнями вправу на знайомство та на включення до діяльності.
Психолог узагальнила знання учнів про булінг та надала поради "Як уникнути булінгу".
Оскільки учні нині перебувають на дистанційному навчанні, соціальний педагог акцентувала увагу учнів на понятті "кібербулінг" і його різновидах та надала поради "Як не потрапити у ситуацію кібербулінгу".
.jpg)
.jpg)
