Рада профілактики правопорушень

    29 грудня 2022 року відбулося засідання ради профілактики.

     Порядок денний:

1. Аналіз відвідування здобувачами ліцею, зокрема учнями, схильними до правопорушень.
                                                                                                    Касян М.О., класні керівники
2. Звіти класних керівників учнів, які перебувають на внутрішньому обліку про виконання ними учнівських обов'язків, ставлення до навчання, поведінку (у тому числі в позаурочний час), стосунки з оточенням.
                                                                                                             Класні керівники
3. Розгляд звернень класних керівників про зняття з обліку учнів, які виправили поведінку (за потребою)
                                                                                                              Класні керівники
4. Профілактична робота з дітьми, які схильні до пропусків навчальних занять.
                                                                                                             Практичний психолог

Сюрприз від Черкаського правозахисного центру

 До учнів та їх батьків із числа внутрішньо переміщених осіб нашого ліцею сьогодні завітали представники громадської організація “Черкаський правозахисний центр.”
Працівники центру поінформували сім'ї ВПО про можливість отримати у них безоплатну правову допомогу їм та іншим вразливим групам населення. Надали деяким батькам консультації за їх запитом. А для 12 діточок підготували подарунки - шкільні рюкзаки укомплектовані шкільним приладдям. Дякуємо гостям за приємний сюрприз!!!

Цифрові інструменти Google для освіти

 Успішно завершила навчання за програмою "Google Digital Tools for Education / Цифрові інструменти Google для освіти".

За підсумками базового рівня отримала сертифікат про успішне завершення навчання за програмою "Цифрові інструменти Google для освіти" в кількості 3 годин (1 кредит ECTS).

За підсумками середнього рівня отримала сертифікат про успішне завершення навчання за програмою "Цифрові інструменти Google для освіти" в кількості 15 годин (0,5 кредиту ECTS).

За підсумками поглибленого рівня отримала сертифікат про успішне завершення навчання за програмою "Цифрові інструменти Google для освіти" в кількості 15 годин (0,5 кредиту ECTS).

Вдячна тренерам Академії цифрового розвитку за нові знання, професійний супровід та можливість розширити свої цифрові компетентності.

 

 

Безпечні зимові канікули: що потрібно знати дітям та батькам

ПОВЕДІНКА В НАТОВПІ, ЕВАКУАЦІЯ І ЗУСТРІЧ ІЗ ВОРОЖОЮ ТЕХНІКОЮ: ЩО ЗНАЮТЬ ДІТИ

За 10 місяців війни, мабуть, кожна родина хоча б раз складала “тривожний” рюкзак. Щонайменше 6,9 мільйона українців (кількість ВПО станом на 23 серпня 2022 року за оцінками Міжнародної Організації з Міграції) за цей час евакуювалися з місць постійного проживання, тисячам дітей довелося побачити ворога на власні очі. Здавалося б, про правила безпеки діти мають знати багато. З іншого боку, усе більше дітей натрапляють на боєприпаси (зокрема, міни) та отримують поранення чи летальні наслідки.

У середині листопада команда “Інженерного тижня” запустила “Воби2” – чат-бот, який в ігровій формі перевіряє, що знають діти про безпеку і вчить, як правильно діяти в умовах воєнного стану. Наразі до чат-боту долучилися вже 10 тисяч дітей. Команда авторів поділилася з “Новою українською школою” першими результатами.

Коли час евакуюватися?

На це запитання чат-боту

·     11 % учасників обрали відповідь “Коли знаєш, що насувається небезпека”;

·     25 % гравців надали перевагу варіанту “Коли про це просять президент, мер твого міста, голова села, українські військові або інші люди, яким ти можеш довіряти”;

·   решта 64 % дітей відповіли, що “Час тікати у всіх перелічених випадках”.

Рішення про евакуацію діти не приймають самостійно, тому відповідь на це запитання, ймовірно, продиктована ставленням дорослих до ситуації.

Як діяти в разі, якщо ви опинились у великій групі людей, що рухається, і відчули, що загубили потрібну для вас річ?

Відповіді дітей на це запитання спричиняють більше занепокоєння.

·  Варіант відповіді “Не намагатися підняти цю річ і рухатися разом із натовпом далі” обрав 71 % учасників;

·       19,3 % “попросять іншого підняти річ”;

·        9,7 % попросять натовп зупинитися, щоб самостійно знайти втрачене.

Тобто, понад чверть дітей вважає, що натовп – цілком безпечне місце й перебування в ньому не наражає дитину на ризик. Понад 25 % дітей помиляються – здебільшого натовпом керує паніка, тож є висока ймовірність стати жертвою цього невпинного руху. Жоден телефон, планшет, наручний годинник, найулюбленіша іграшка тощо не варті того, щоб за неї віддати життя. А це може статися, якщо спробувати її шукати в натовпі, або попросити когось це зробити, піддавши небезпеці іншу людину.

Якщо побачиш закинуту воєнну техніку, що зробиш?

· 7 % дітей, побачивши залишену окупантами воєнну техніку, готові покликати сусідів (це в кращому випадку дорослих!), щоб розібрати танки, БТР тощо на металобрухт.

Це рівнозначно тому, що 7 дітей зі ста можуть отримати травми або й загинути внаслідок необачних дій.

·                Не дивлячись на те, що 93 % дітей і підлітків відповіли “Пройду повз. Не буду підходити до техніки близько”, 7 % можуть заплатити надто високу ціну за незнання.

Очевидно, що говорити про безпеку, оновлювати знання відповідно до загроз, які виникають, ми маємо постійно, як у родинах, так і в школах.

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ЧАТ-БОТ?

Чат-бот “Воби2” можна використовувати не лише персонально учнями та батьками, а й у якості освітнього інструменту. Проходити тест можна індивідуально, командами або і всім класом, запитання можна вивести на інтерактивну дошку, чи запустити демонстрацію через Zoom. Він дає можливість поділитися “історією” своїх відповідей із батьками чи вчителями. Це дає змогу промоніторити, які теми діти засвоїли, а які варто пропрацювати більш детально.

Серед тем, які діти можуть вивчити:

·     евакуація (загальні поради, речі, поведінка, способи евакуації тощо);

·  повітряна тривога (різновиди, поведінка під час повітряної тривоги, правила вибору укриття та безпечних місць);

· поведінка у випадку перебування поряд із місцем вуличних боїв, мінометного та артилерійського обстрілів;

·     мінна (не)безпека;

·    дії у випадку руйнування будинку та потрапляння під завали;

·    перша допомога при подряпинах, порізах;

·  зупинка артеріальної та венозної кровотеч, у тому числі накладання джгута;

·правила виклику швидкої допомоги та спілкування з лікарями;

·  орієнтація в просторі, передача координат місцеперебування;

· опіки термічні та хімічні;

· гігієна під час війни;

· поведінка в натовпі;

·перебування в окупації (поведінка в разі захоплення будинку окупантами, обшуку, розміщення поруч стрілецьких позицій);

· потрапляння в заручники, виживання;

· небезпеки, які можуть спіткати після деокупації територій тощо.

Чат-бот створений спеціально для дітей 9–13 років, з урахуванням вікових особливостей. Проте, таких гравців зараз 69,5 %.

8,2 % – діти віком 6–8 років, які проходять гру-тест переважно разом із батьками. Ще 22 % – підлітки від 14 до 18 років і 4,7 % – дорослі.

Вчителі можуть використовувати чат-бот на уроках “Основи безпеки життєдіяльності”, а також під час роботи класів безпеки, які наразі з’являються в школах.

“Будь-яка гра завжди занурює людину (а тим більше – дитину) у певний світ, який живе за своїми правилами. Особливість навчальних ігор у тому, що правила ігрового світу дуже близькі до подій та ситуацій світу реального, але подані в більш концентрованому вигляді. І кожен гравець має знайти правильну відповідь у грі, щоб навчитися правильно діяти в житті.

У цьому сенсі ця гра – вдалий і корисний проєкт, який допоможе дітям на конкретних прикладах дізнатися про доволі прості правила та дії, які рятують життя”, – коментує “Воби2” освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ

“Боєприпаси, гранати та міни можуть виглядати як вибуховий пристрій, а можуть бути замасковані під звичайні побутові речі – сумка, іграшка чи телефон”, – наголосили у відділі комунікації поліції Києва.

Вибухонебезпечними предметами можуть бути будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати. Натрапити на такі знахідки можна скрізь:

·   на приватних земельних ділянках;

·   у полях;

· лісосмугах;

·  парках;

· річках;

· ставках;

· на вулицях

·у залишеній військовій техніці тощо.

Якщо ви знайшли підозрілий предмет, то категорично заборонено:

· торкатися і пересувати його;

· заливати рідинами, засипати ґрунтом або чимось накривати;

·користуватися поряд із ним засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (це може спровокувати вибух);

·  здійснювати на пристрій звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив;

У разі знаходження вибухонебезпечного предмета потрібно негайно повідомити за номером 101 або 102. Знешкоджувати вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть тільки спеціальні фахівці.

Джерело https://nus.org.ua/

Правила безпеки у громадських місцях

 В часи канікул і тим паче свят, дорослі та діти часто вибираються на прогулянки до торгових центрів, ярмарків, парків - загалом дуже людяних та голосних місць

Тому команда #stop_sexтинг вирішила нагадати вам правила поведінки, яких варто дотримуватись дитині у громадських місцях, щоб залишатися в безпеці

1. Дорослим варто написати на окремому папірці номер телефону когось з батьків чи рідних і прізвище та ім’я дитини. Сховайте його у верхній одяг дитини на випадок екстреної ситуації.

2. Якщо дитина має власний мобільний телефон, то перед виходом з дому завжди треба перевіряти, чи він заряджений та чи є достатня кількість грошей для дзвінків.

3. Поставте в смартфоні дитини номер когось з батьків на швидкий набір чи екстрений дзвінок.

4. Нагадайте дітям, що ні в якому разі не можна підіймати на вулиці, у під'їзді, в магазині - будь-якому місці за межами дому будь-що з землі: цукерки, маленькі іграшки, різнокольорові предмети, мобільні телефони, адже в них може ховатись вибухівка.

5. Якщо на вулиці дитину кличе незнайома їй людина, то вона має повідомити про це батьків чи дорослих, з якими вона знаходиться і вказати на незнайомця.

6. Якщо дитина загубилась у натовпі, то важливо стати на безпечну височину та кликати батьків чи дорослих, з якими вона була, на ім’я та прізвище. Звичайно, якщо є власний мобільний телефон, то важливо зателефонувати комусь з батьків. Якщо немає зв’язку з дорослими, то набрати 102 та пояснити, що трапилось.

7. Якщо незнайома людина взяла дитину за руку і намагається кудись відвести, то важливо привернути увагу до себе інших людей, наприклад, голосним криком, що вона не знає цю людину.

Ми дуже сподіваємось, що вашим дітям ніколи не знадобляться ці рекомендації, але водночас щиро закликаємо вас подбати про те, щоб у них було розуміння того, як їм діяти в подібних ситуаціях

#stop_sexтинг #за_підтримки_DTInstitute

В умовах відключення електроенергії, темряви у наших оселях, кімнатах, квартирах – варто підтримувати та зберігати внутрішнє світло. Усі ми маємо власні генератори, лампи, свічки, подекуди цілі прожектори всередині нас.

Але як розпізнати, що світло всередині ваших учениці або учня, дочки або сина, їхніх друга чи подруги – гасне, мерехтить? Як розпізнати, які сигнали можуть бути дійсно тривожними, коли вже варто звернутись по фахову допомогу?

Існують «червоні прапорці», які можуть свідчити про схильність дитини, підлітка, молодої людини до суїцидальних намірів:

Дитина усамітнюється, закривається у собі, віддаляється від однокласників, друзів та родичів;

У дитини змінюються режим сну (спить менше або більше), харчові звички, її перестають цікавити навіть улюблені заняття, вона ігнорує навчання або спілкування з близькими;

Дитина піднімає тему смерті, починає поводитись підозріло, завершувати деякі свої справи, проте не починати нових;

За наявності одного або більше таких червоних прапорців, варто ВЖЕ звернутись за фаховою консультацією, аби отримати допомогу з аналізом ситуації та можливим планом підтримки такої дитини.

Якщо ви відчуваєте, що у вашому оточенні наразі є така дитина, поведінка якої вас тривожить, пам‘ятайте – ви цілодобово, анонімно та конфіденційно можете зателефонувати на Національну гарячу лінію для дітей та молоді.

Наші психологи та психологині, соціальні працівники та працівниці завжди вас вислухають та підтримають, допоможуть віднайти рішення за цими каналами зв‘язку:

Інстаграм @childhotline_ua;

Телеграм: @CHL116111;

116111;

0-800-500-225

Проєкт «Підтримка національної гарячої лінії для дітей та молоді», впроваджується Громадською організацією «Ла Страда-Україна», за фінансової підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), урядів Швейцарії та Чеської Республіки.

#childhotline #національнагарячалінія #НДМГЛ #116111UA #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки

#UNICEF #UNICEFUkraine #ЮНІСЕФ

Інформаційна кампанія „Тиждень цифрової освіти“

 Запрошую відвідати платформу "Дія. Цифрова освіта" https://osvita.diia.gov.ua/,  https://www.facebook.com/diia.education/,  https://bf.diia.gov.ua/

Рекомендований перелік серіалів, які в час війни мають особливо важливе значення: 

* Основи кібергігієни https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyber-hygiene; 

* Кіберняні https://osvita.diia.gov.ua/courses/cybernanny; 

* Обережно! Кібершахраї https://osvita.diia.gov.ua/courses/attention-cyber-fraudsters; 

* Як громаді стати цифровою https://osvita.diia.gov.ua/courses/digital-communities; 

* Регіональна цифрова трансформація https://osvita.diia.gov.ua/courses/regional-digital-transformation; 

* Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних https://osvita.diia.gov.ua/courses/psihologicna-pidtrimka-sebe-ta-blizkih-dla-civilnih; 

* Робота з емоційним вигоранням https://osvita.diia.gov.ua/courses/robota-z-emocijnim-vigorannam;

 * Оперативна допомога при ПТСР https://osvita.diia.gov.ua/courses/operativna-dopomoga-pri-ptsr.

Підлітки: інструкція зі спілкування для батьків

 Іноді те, що батькам здається дрібницею, для тінейджерів може бути справжньою катастрофою. Небажання вислухати, відсутність підтримки та несправедливі покарання можуть призвести до тривожного розладу, депресії та залежностей. Ми поговорили з лікарем-психологом, когнітивно-поведінковим та схема-терапевтом Софією Лагутіною про психологічні проблеми підлітків, що можуть виникнути вдома, у школі та під час дистанційного навчання. Пані Софія розповіла, чому потрібно вислухати дитину, яка провинилась, як виконання власних обов’язків виховує відповідальність у підлітка та які є плюси онлайн-уроків.

Чому виникає прірва

Найбільша проблема — непорозуміння двох сторін. Більшість людей у суспільстві усвідомлює, що підлітковий вік — особлива пора, коли в людини змінюються певні психологічні та фізіологічні речі. Але часто батьки думають, що їм достатньо базової інформації про перехідний вік. Вони лише називають свою дитину складною, замість того, щоб розібратись у тих процесах, що відбуваються.

Варто розрізняти підлітковий вік і кризу підліткового віку. Якщо дитина у кризі, відбуваються зовсім інші прояви, радикальніші. У такому разі можна зовні помітити, що дитині погано. У неї буде високий афект та агресія. І це не окей, під час кризи потрібна особлива підтримка.

Необізнаність батьків може проявлятись у несприйнятті деяких фізіологічних процесів. Наприклад, мама і тато примушують дитину лягати о 21-й. Відповідно підліток каже, що не хоче спати о такій порі. Батьки вирішують, що дитина просто обманює, але насправді у підлітковому віці зменшується потреба в годинах сну. І це нормально, що дитина лягатиме о 23-й. Бо діти все одно знайдуть вихід та вчинять так, як їм хочеться. Врешті можна просто вкритися ковдрою і грати в ігри на планшеті чи листуватися в соцмережах. 

А цей директивний стиль поведінки батьків породжує проблеми з порозумінням між сторонами. Тому таку велику роль грає саме обізнаність батьків.

Емоційний стан дитини в перехідному віці сильно змінюється, це має гормональні причини. А також зовнішній вплив, наприклад, відповідальність за вибір майбутньої професії. Тут проблема може бути в тому, що під час конфліктних ситуацій батьки не розмовляють з дитиною. Часто вони спершу розв’язують проблему, а вже тоді дізнаються, які в сина чи доньки емоції з цього приводу. Також дітей не навчають емоційної грамотності. А є дуже простий спосіб впоратися з емоціями: потрібно ввічливо сказати про те, що зараз відчуваєш. Бо коли ти не говориш іншим про свої емоції, вони автоматично вважають, що тебе все влаштовує. Також, коли людина говорить про свої почуття, вмикається частина мозку, яка відповідає за емоційну частину. У такому разі афект буде врегульований вже на перших етапах. Чудово, якщо дитина скаже «мене ображає, коли ти так говориш» або «мені сумно, що ти такої думки про мене». Важливо не переходити на особистості, а говорити лише про власні відчуття. Навчайте цього своїх дітей.

Так само важливо, щоб батьки висловлювали свої почуття таким самим чином. Можна сказати «Я здивований, що ти образився, бо я мав на увазі зовсім інше». Адже в усіх різне сприйняття, і величезну роль грає мотивація обох сторін. Але мотивація не розв’язати проблему, а зробити своїй дитині краще.

Намагайтеся не критикувати дії своєї дитини в минулому. Фрази типу «я ж тобі казав, що це погана ідея» — це подвійний удар для підлітка. Адже в цей момент він і так визнає, що зробив помилку, але при цьому ще й авторитетна людина психологічно його карає. Набагато важливіше звернути увагу на досвід у майбутньому і правильні висновки. Адже батьки — психотерапевти для своєї дитини. І їхнє завдання — зробити так, щоб дитина сама усвідомила свою помилку. Інакше підліток буде діяти лише так, щоб його не покарали, а це не найкраща стратегія. А коли обидві сторони хочуть одного і говорять про свої почуття, мозок обробляє цю інформацію, і афект не підіймається до високого рівня. Але якщо емоції постійно стримувати, це може вилитися в погані звички, протестну і радикальну поведінку.

Відповідальність

Великою проблемою в розвитку відповідальності є радикальні покарання від батьків. Наприклад, дитина відмовляється робити домашнє завдання, і за це батьки не дозволяють їй піти на тренування. Виходить, що як покарання батьки обмежують дитину у фізичному розвитку. Плюс ще й не дізнаються про її переживання. Цілком можливо, що вона не просто не хоче щось виконувати, а в неї є негативні очікування чи враження. Поговоріть зі своїм сином чи донькою. Можливо, тінейджер хоче поділитися своїми емоціями в цей момент. Небажання виконувати домашнє завдання може виникнути через конфлікт з учителем, наприклад. Допоможіть дитині спершу розв’язати цю проблему, а тоді вже наполягайте на дотриманні обов’язків.

Та найгірше, коли карають і не пояснюють, чому так. Дуже важливо визначити обов’язки дитини і назвати наслідки за їхнє невиконання. Але з іншого боку так само батьки мають виконувати свої обов’язки. Не варто очікувати відповідальності від дитини, якщо дозволяєте собі забувати про свої обіцянки.

Спонтанні покарання і невизначеність можуть викликати тривогу в дитини, яка з часом перейде в тривожний розлад. Також такі покарання можуть вплинути на формування глибинного переконання «очікування на катастрофу». У дорослому житті така людина буде чекати тільки найгірших наслідків за кожної помилки. Якщо в дитинстві ця модель постійно підкріплювалась: підліток ніколи не знав, що його чекає за певний вчинок, то це очікування на катастрофу перейде до автоматизму і стане звичкою. А з цим вже набагато важче боротись.

Розв’язання конфліктів

Коли батьки не вислуховують дитину під час конфліктної ситуації, порушуються дві основні потреби особистості: потреба в безпеці та прийнятті. Адже сім’я — це первинно безпечне середовище, де тебе приймають таким, який ти є. Звісно, є моменти, коли дитина повністю винна в ситуації. Наприклад, вдарила когось у школі. Але в кожного вчинку є мотив, і батькам потрібно його дізнатись. Це не означає, що потрібно заохочувати дитину робити так і далі або ігнорувати її погані вчинки. Та обов’язково варто обговорити те, що сталося, і зробити висновок на майбутнє. Якщо не розмовляти з підлітком, а лише карати, з часом він почне віддалятися від батьків.

Для того щоб негативних вчинків з боку тінейджера було менше, потрібно частіше хвалити його за хороше. Бо часто батьки ігнорують досягнення дитини у школі, але звертають велику увагу на безлад у кімнаті чи зауваження в щоденнику. Та найгірше — це порівняння з іншими. Слова «невже ти не міг краще, ніж однокласник» знецінюють старання дитини. Тоді вона перестає радіти за свої досягнення. А це може призвести до перфекціонізму в майбутньому.

Підлітки у своєму середовищі

У всіх людей є безумовний інстинкт приналежності до якоїсь групи. А в дітей це яскравіше виражено, адже бажання бути унікальним приходить вже в дорослому віці. Діти і підлітки все ж більше хочуть бути схожими на інших. Тому вони шукають групи за інтересами — середовище, де їх зрозуміють. Це можуть бути діти з однієї школи, гуртка, з однаковими проблемами. Батьки не є такою групою для своєї дитини. Саме тому тінейджери часто поводяться вдома зовсім не так, як серед своїх друзів.

Величезним стресом для підлітка є виключення з цієї групи. Річ у тім, що діти більш прямолінійні, ніж дорослі. Це тому, що їхня кора головного мозку ще недостатньо розвинена. Отже, якщо дитина відчуває неприязнь до іншого, вона не буде себе стримувати. А якщо є щось, що не подобається групі дітей, це може стати причиною булінгу. Наприклад, хтось у класі одягається гірше за інших. З нього можуть почати насміхатися через це, бо на інстинктивному рівні цю людину можуть вважати слабкою ланкою в групі. А виключення з колективу може стати причиною дитячої депресії, суїцидальних тенденцій у підлітків та розладів особистості. Також через булінг може сформуватися глибинне переконання, що світ небезпечний.

У цьому випадку батькам і педагогам важливо зменшити кількість критеріїв для порівняння. Саме тому шкільна форма — хороша ідея. Тоді діти починають шукати нові способи для порівняння між собою: рівень інтелекту, успішність у навчанні.

Залежність як спосіб втекти від проблем

Нездорова їжа, алкоголь та комп’ютерні ігри — швидкий спосіб отримати позитивні емоції. А це може викликати залежність.

Насправді вкрай мало підлітків відмовляються від нехороших пропозицій через власні принципи. Якщо це й відбувається, то через страх, а не усвідомлення. А якщо в дитини є певні проблеми: неприйняття однолітків, конфлікти з батьками, то вона більш схильна погодитись на такого роду швидкі емоції. Адже будь-яка залежність — лише вершина айсберга. Завжди є незадоволеність власним життям. І за допомогою нехороших звичок підліток компенсує свої проблеми.

Саме тому так важливо розібратись у глибинних причинах того, що відбувається, змінювати життя на краще. Бо якщо просто обмежувати дитину, то ремісія довго тривати не буде.

Самоізоляція

Не можна сказати, що карантин однозначно негативно вплинув на всіх дітей. Усе залежить від того, що було на вході. Тобто якщо у підлітка було велике коло спілкування, багато інтересів, гуртків, то під час самоізоляції рівень його гормонів щастя — серотоніну і дофаміну знизиться. Якщо не знайти нові види активності, то може виникнути депресія або тривожний розлад. Але якщо дитина інтроверт і в неї немає купи друзів, то самоізоляція не вплине так погано на неї.

Причиною тривоги також можуть бути труднощі з дистанційним навчанням. Зміна обставин, відсутність у фізичному плані вчителя та класу, велика кількість домашніх завдань — це стрес для дітей. Те, як ці зміни перенесе ваш син чи донька, залежить від темпераменту підлітка. Якщо дитина чутлива, їй потрібно більше допомоги та підтримки від батьків.

Та в самоізоляції є і свої плюси. Наприклад, підліток може дистанціюватися від негативу. Бо коли в класі тебе сварить учитель або насміхаються однолітки, ти не можеш просто вийти. А вдома можна відсунутись від екрана і так відгородити себе від негативу.

Якщо проблеми вже виникли

Обов’язково зверніться до спеціаліста. Поясніть дитині, що хочете її зрозуміти, а психолог чи психотерапевт краще допоможе це зробити. Не звинувачуйте підлітка в його проблемах, лише скажіть, що хочете більше дізнатися про його стан і допомогти.

Також я б порадила батькам більше дізнаватися про підлітковий вік. Адже це не тільки протестна поведінка, а й багато фізіологічних змін. Не потрібно читати всі підряд книги, розв’язуйте проблеми в міру їх виникнення.

Тінейджерам важливо розуміти, що їх підтримають, що б не сталося. Забезпечте це відчуття своїй дитині. Звертайте увагу на її емоційний стан та приносьте визначеність у її життя. Коли батьки підтримують свого сина чи доньку, це плекає впевненість у собі, вмотивованість та цілеспрямованість. Тоді дитина буде здоровою.