Безпечні зимові канікули: що потрібно знати дітям та батькам

ПОВЕДІНКА В НАТОВПІ, ЕВАКУАЦІЯ І ЗУСТРІЧ ІЗ ВОРОЖОЮ ТЕХНІКОЮ: ЩО ЗНАЮТЬ ДІТИ

За 10 місяців війни, мабуть, кожна родина хоча б раз складала “тривожний” рюкзак. Щонайменше 6,9 мільйона українців (кількість ВПО станом на 23 серпня 2022 року за оцінками Міжнародної Організації з Міграції) за цей час евакуювалися з місць постійного проживання, тисячам дітей довелося побачити ворога на власні очі. Здавалося б, про правила безпеки діти мають знати багато. З іншого боку, усе більше дітей натрапляють на боєприпаси (зокрема, міни) та отримують поранення чи летальні наслідки.

У середині листопада команда “Інженерного тижня” запустила “Воби2” – чат-бот, який в ігровій формі перевіряє, що знають діти про безпеку і вчить, як правильно діяти в умовах воєнного стану. Наразі до чат-боту долучилися вже 10 тисяч дітей. Команда авторів поділилася з “Новою українською школою” першими результатами.

Коли час евакуюватися?

На це запитання чат-боту

·     11 % учасників обрали відповідь “Коли знаєш, що насувається небезпека”;

·     25 % гравців надали перевагу варіанту “Коли про це просять президент, мер твого міста, голова села, українські військові або інші люди, яким ти можеш довіряти”;

·   решта 64 % дітей відповіли, що “Час тікати у всіх перелічених випадках”.

Рішення про евакуацію діти не приймають самостійно, тому відповідь на це запитання, ймовірно, продиктована ставленням дорослих до ситуації.

Як діяти в разі, якщо ви опинились у великій групі людей, що рухається, і відчули, що загубили потрібну для вас річ?

Відповіді дітей на це запитання спричиняють більше занепокоєння.

·  Варіант відповіді “Не намагатися підняти цю річ і рухатися разом із натовпом далі” обрав 71 % учасників;

·       19,3 % “попросять іншого підняти річ”;

·        9,7 % попросять натовп зупинитися, щоб самостійно знайти втрачене.

Тобто, понад чверть дітей вважає, що натовп – цілком безпечне місце й перебування в ньому не наражає дитину на ризик. Понад 25 % дітей помиляються – здебільшого натовпом керує паніка, тож є висока ймовірність стати жертвою цього невпинного руху. Жоден телефон, планшет, наручний годинник, найулюбленіша іграшка тощо не варті того, щоб за неї віддати життя. А це може статися, якщо спробувати її шукати в натовпі, або попросити когось це зробити, піддавши небезпеці іншу людину.

Якщо побачиш закинуту воєнну техніку, що зробиш?

· 7 % дітей, побачивши залишену окупантами воєнну техніку, готові покликати сусідів (це в кращому випадку дорослих!), щоб розібрати танки, БТР тощо на металобрухт.

Це рівнозначно тому, що 7 дітей зі ста можуть отримати травми або й загинути внаслідок необачних дій.

·                Не дивлячись на те, що 93 % дітей і підлітків відповіли “Пройду повз. Не буду підходити до техніки близько”, 7 % можуть заплатити надто високу ціну за незнання.

Очевидно, що говорити про безпеку, оновлювати знання відповідно до загроз, які виникають, ми маємо постійно, як у родинах, так і в школах.

ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ЧАТ-БОТ?

Чат-бот “Воби2” можна використовувати не лише персонально учнями та батьками, а й у якості освітнього інструменту. Проходити тест можна індивідуально, командами або і всім класом, запитання можна вивести на інтерактивну дошку, чи запустити демонстрацію через Zoom. Він дає можливість поділитися “історією” своїх відповідей із батьками чи вчителями. Це дає змогу промоніторити, які теми діти засвоїли, а які варто пропрацювати більш детально.

Серед тем, які діти можуть вивчити:

·     евакуація (загальні поради, речі, поведінка, способи евакуації тощо);

·  повітряна тривога (різновиди, поведінка під час повітряної тривоги, правила вибору укриття та безпечних місць);

· поведінка у випадку перебування поряд із місцем вуличних боїв, мінометного та артилерійського обстрілів;

·     мінна (не)безпека;

·    дії у випадку руйнування будинку та потрапляння під завали;

·    перша допомога при подряпинах, порізах;

·  зупинка артеріальної та венозної кровотеч, у тому числі накладання джгута;

·правила виклику швидкої допомоги та спілкування з лікарями;

·  орієнтація в просторі, передача координат місцеперебування;

· опіки термічні та хімічні;

· гігієна під час війни;

· поведінка в натовпі;

·перебування в окупації (поведінка в разі захоплення будинку окупантами, обшуку, розміщення поруч стрілецьких позицій);

· потрапляння в заручники, виживання;

· небезпеки, які можуть спіткати після деокупації територій тощо.

Чат-бот створений спеціально для дітей 9–13 років, з урахуванням вікових особливостей. Проте, таких гравців зараз 69,5 %.

8,2 % – діти віком 6–8 років, які проходять гру-тест переважно разом із батьками. Ще 22 % – підлітки від 14 до 18 років і 4,7 % – дорослі.

Вчителі можуть використовувати чат-бот на уроках “Основи безпеки життєдіяльності”, а також під час роботи класів безпеки, які наразі з’являються в школах.

“Будь-яка гра завжди занурює людину (а тим більше – дитину) у певний світ, який живе за своїми правилами. Особливість навчальних ігор у тому, що правила ігрового світу дуже близькі до подій та ситуацій світу реального, але подані в більш концентрованому вигляді. І кожен гравець має знайти правильну відповідь у грі, щоб навчитися правильно діяти в житті.

У цьому сенсі ця гра – вдалий і корисний проєкт, який допоможе дітям на конкретних прикладах дізнатися про доволі прості правила та дії, які рятують життя”, – коментує “Воби2” освітній омбудсмен України Сергій Горбачов.

НЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ

“Боєприпаси, гранати та міни можуть виглядати як вибуховий пристрій, а можуть бути замасковані під звичайні побутові речі – сумка, іграшка чи телефон”, – наголосили у відділі комунікації поліції Києва.

Вибухонебезпечними предметами можуть бути будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати. Натрапити на такі знахідки можна скрізь:

·   на приватних земельних ділянках;

·   у полях;

· лісосмугах;

·  парках;

· річках;

· ставках;

· на вулицях

·у залишеній військовій техніці тощо.

Якщо ви знайшли підозрілий предмет, то категорично заборонено:

· торкатися і пересувати його;

· заливати рідинами, засипати ґрунтом або чимось накривати;

·користуватися поряд із ним засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (це може спровокувати вибух);

·  здійснювати на пристрій звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив;

У разі знаходження вибухонебезпечного предмета потрібно негайно повідомити за номером 101 або 102. Знешкоджувати вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть тільки спеціальні фахівці.

Джерело https://nus.org.ua/

Як підтримати дітей у умовах ізоляції

 

Як діяти у кризовій ситуації ПАМ’ЯТКА ДЛЯ СІМ’Ї

Безпечна поведінка вдома після надзвичайної ситуації

• Повертаючись до місцевості, де щойно сталася надзвичайна подія, будь обережний.
• Перевір будівлі на предмет пошкоджень та руйнувань, які можуть спричинити обвал споруд.
• При вході до будівлі ніколи не освітлюй свій шлях за допомогою відкритого вогню та не пали – це може спричинити пожежу або вибух з багатьох причин, головними з яких є витоки газу та вогненебезпечних речовин.
• Тримайся на безпечній дистанції від оголених дротів (у тому числі телефонних), оскільки вони становлять смертельну небезпеку.
• Вмикай світло лише після того, як переконаєшся, що дроти неушкоджені та у порядку.
• Перевір, чи немає запаху газу або інших хімічних речовин поряд із будинком та всередині.
• Перед вживанням продуктів, які ти залишив вдома, переконайся, що вони не зазнали хімічного зараження, не запліснявіли та не зіпсувалися.
• Перед вживанням води з криниці або крану переконайся, що вона чиста / не заражена.
• Якщо ти опинився поряд із пунктом надання екстреної допомоги і твоя допомога не потрібна, не відволікай рятувальників без поважних причин.
• При вході до будівлі ніколи не освітлюй шлях за допомогою відкритого вогню та не пали.
• Тримайся на безпечній відстані від оголених дротів (у тому числі телефонних).
• Перевір, чи немає запаху газу або інших хімічних речовин поряд із будинком та всередині.

Якщо маленька дитина реагує на вибухи плачем, спробуйте ці рекомендації

 1. Привчити дитину до навушників чи беруш для вушок. Страх - це природня захисна реакція на сигнал тривоги, який треба мінімалізувати: міцна шапочка і вата до вух знизять потужність звуку. При можливості закривайте вушка малечі ще і своїми руками. Так робили наші бабці в часи війни.

2. Важливо прив’язати навколо себе дитину або міцно притуляти до себе. Візьміть м’яку ковдру та замотайтеся разом з дитиною. Малеча не має відчувати, що вона сама, так вона автоматично регресує.

3. Намагайтеся контролювати власний стан. Дитина дуже сильно відчуває ваш стан і реагує на вашу реакцію. Тож, в складній ситуації починайте вібрувати голосом на будь-який звук А, О, У: максимально довгий видох із звуком на одному вдосі. Ця проста вправа забезпечить сірий шум, який автоматично заспокоює дитину.

4. Співайте колискові не дитині а собі, щоб сповільните серцебиття. Так дитина відчує, що ви спокійні та буде стабілізуватися сама.

5. Давайте пити водичку як тільки малеча починає плакати намастіть її губки якимось смаком (мед, джем і т.д.). Так дитина розсіює увагу та змінює стан.

6. Робіть якісь патерні, повторюючі рухи або починайте інтенсивно махати рукою чи головою. Це приверне увагу дитини до зовнішнього та відволіче від власної тривоги.

7. Важливо! Дітей до 2.8 років повинні стабілізувати дорослі, їх мозок ще не сформував систему саморегуляції. Істерика в малечі може призвести до негативних наслідків в організмі або тимчасового підвищення температури тіла.

8. У час спокою робіть з дитиною солені ванночки для ручок і ніжок. Просто пограйтесь - це знижує рівень стресу як у мами так і у дитини. Морська сіль допомагає знизити рівень стресу та тривоги.

9. У стресовий період організм кожної людини вимагає велику кількість магнію. Внесіть цей елемент у свій щоденний раціон як харчову добавку або їжте більше горіхів, бананів, бобових, броколі і т.д.

10. Якщо відчуваєте, що самостійно не здатні заспокоїти дитину, через власний стан, краще передайте її людині, яка у даний момент емоційно більш стабільна.

Долаємо паніку. Відкрита зустріч із психологинею Світланою Ройз для вчителів та батьків

 

Як діяти, якщо навчальний заклад заміновано. Інструкції та правила евакуації

 В Україні почастішали випадки повідомлень про псевдомінування шкіл. За останні 10 днів такі повідомлення правоохоронці отримували про всі школи Львова, Черкас, Кривого Рогу, Києва, Миколаєва, Харкова і Вінниці.

Після кожного такого повідомлення учнів та працівників закладів освіти потрібно евакуювати. Очевидно, від цього припиняється навчання. Так, через постійні повідомлення про замінування школам Черкас та Кривого Рогу взагалі рекомендували піти на дистанційне навчання до кінця тижня.

Деяких “телефонних мінувальників” правоохоронцям вдалося знайти, як от дев’ятикласна з міста Сміла, який зізнався, що повідомив про замінування своєї школи, аби її теж відправили на дистанційне навчання.

Роз’яснення, як діяти за потреби евакуюватися, нещодавно опублікував освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

Те, як найліпше евакуюватися, описано в Правилах пожежної безпеки для навчальних закладів. Там передбачено, що:

·         у найкоротший строк необхідно визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони;

·         не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;

·         евакуацію людей треба починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих потрібно евакуювати насамперед;

·         у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку потрібно виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;

·         ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування в небезпечній зоні дітей;

·         виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;

·         у разі гасіння треба намагатися насамперед забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;

·         щоби запобігти поширенню вогню, диму, потрібно утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

Австралійський ресурсний центр прав дитини в посібнику “Standard Operating Procedures and Safety Rules for Students” (Стандартні процедури та правила безпеки для учнів та студентів) склав власний перелік правил, які будуть більш зрозумілими для дітей. Це чотири прості поради:

·         Не говори – щоби чути вчителя

·         Не біжи – щоби не постраждати

·         Не штовхайся – щоби не постраждали інші

·         Не повертайся – щоби залишатися в безпеці

Учнів також просять дотримуватися всіх указівок педагогів, зокрема, на прохання дорослих про допомогу евакуюватися іншим дітям. Після прибуття до безпечної зони, не розходитися й залишатися разом із класом.

Правила евакуації для педагогів передбачають такі дії:

·         Евакуація здійснюється за звуковим сигналом, який у разі потреби активує адміністрація або особа, яка виявила пожежу.

·         Нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації: не говори, не біжи, не штовхайся, не повертайся.

·         Закрийте двері та вікна.

·         Візьміть із собою шкільний аварійний набір, сумку для швидкої допомоги*.

·         Перевірте безпечність маршруту для евакуації.

·         Під час евакуації радять об’єднувати два класи, й під час переміщення один учитель очолює колону, а інший завершує колону дітей двох класів.

·         Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.

·         Евакуація здійснюється до визначеного місця (місце для кожного класу визначається під час тренувальних навчань і не змінюється).

·         Після прибуття на визначене місце перевірте наявність усіх дітей за списком.

·         Залишайтеся зі своїм класом і просіть учнів бути разом, нікуди не розходитися.

·         Якщо небезпечні умови зникли, проведіть зворотну евакуацію до класів, дотримуючись тих самих правил.

* у більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги.

Окрім того, омбудсмен переклав та адаптував алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій з австралійського посібника. Він допоможе здійснити правильний порядок дій за певного різновиду небезпеки.

 “Нова українська школа” наголошує, що не варто до повідомлень про замінування ставитися легковажно. Навіть найменша ймовірність того, що на території освітнього закладу може бути вибухонебезпечний предмет, несе велику загрозу життю на здоров’ю учнів.

Те, як діяти, якщо хтось помінитив підозрілий предмет, описано в пам’ятці ОБСЄ і ДСНС.

Насамперед вони рекомендують:

·         швидко відвести на максимальну безпечну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей;

·          якщо підозрілий предмет залишила невідома особа, необхідно запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;

·         позначити місцезнаходження предмета, за можливості огородити його та сфотографувати;

·         негайно повідомити в оперативні служби, надавши інформацію про характерні ознаки предмета:

o    У поліцію (102) – у разі виявлення підозрілого предмета,

o    У ДСНС (101) – у разі виявлення боєприпасів.