
Інколи діти стають жертвами булінгу. Вони соромляться про
 це говорити і часто звинувачують
 себе. Можуть відчувати себе 
безпорадними та вважати, що з ними щось не так. Придивіться до поведінки
 та настрою своєї дитини. Якщо ви помітили ознаки того, що вона стала 
жертвою булінгу:
 
1. У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною. 
2. Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити. 
3. Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто. 
4. Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними. 
5. Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись. 
6. Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у 
більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не
 залишатися після уроків тощо). 
7. Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити 
про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. 
Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи 
життя друга/однокласника. 
8. Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте 
уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити 
спільну стратегію змін.
9. Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи. 
10. Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу. 
11. Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: 
до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, 
охорони, батьків інших дітей.
12. Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога. 
13. Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками. 
14. Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку. 
Пам’ятайте: ваша мета припинити насильство, а не покарати винних! Не 
варто забувати, що всі сторони потребують деякого часу, щоб скорегувати 
свою поведінку.