Блог Шкворець Людмили Дмитрівни соціального педагога комунального закладу «Кам'янський ліцей №1 Кам'янської міської ради Черкаської області»
«Ми різні – в цьому наше багатство, ми разом – в цьому наша сила»
неділя, 25 листопада 2018 р.
четвер, 22 листопада 2018 р.
Як себе вести з гіперактивними дітьми. Поради педагогам
Працівникам освітніх закладів завжди треба пам’ятати, що
гіперактивність, це не особливості темпераменту чи характеру дитини, не
наслідок виховного процесу батьків, а медичний діагноз! Тому батьків
треба сприймати не як першопричину «поганої» поведінки дитини, а
спробувати зробити їх союзниками і разом, об’єднавши зусилля, допомогти
дитині адаптуватися в колективі та отримувати знання.
1. Педагогам було б корисно знати ознаки синдрому дефіциту уваги, адже це ключ до розуміння малечі. Вчителі мають орієнтуватися в особливостях сприймання, уваги, пам’яті гіперактивних дітей, щоб в якомога доступнішій формі організувати розумову діяльність.
2. Дитина з гіперактивністю повинна завжди бути «на виду». Краще, якщо основне місце сидіння в класі буде в центральному ряді, на першій парті або навпроти стола вчительки. Так педагог може максимально стримувати увагу дитини, а для дитини це можливість швидко звернутися за допомогою у разі виникнення труднощів.
3. Завдання, які надаються гіперактивній дитині мають свої особливості. Так, намагайтесь давати завдання які відповідають рівню знань дитини. Оскільки дуже легке чи дуже складне завдання – це привід для швидкого переключення уваги, яку і так тяжко втримати. Наступна особливість – на певний окремий відрізок часу давайте виконувати лише одне завдання, якомога чіткіше проговоривши умову і використовуючи якомога менше слів. І останнє, якщо завдання, яке треба виконати досить велике, допоможіть малечі розбити його на окремі частини і контролюйте виконання кожної.
4. Зведіть до мінімуму відволікаючі фактори навколо місця, де сидить дитина. Тут не повинно бути картин, годинника, дитячих наробок і т. д.
5. Режим дня і план заняття повинні бути якомога більше передбачуваним для дитини. Обов’язково організовуйте фізкультхвилинки, де є можливість порухатися і скинути напругу. Намагайтесь використовувати елементи гри і змагання під час занять.
6. Направляйте енергію гіперактивних дітей в корисне русло. Тобто давайте завдання, де можна проявити активність і після чого можна заслужити похвалу за це. Наприклад, роздати зошити чи картки, вимити дошку, намочити губку, полити квіти і т. д.
7. Створюйте ситуації, в яких гіперактивна дитина може стати експертом. Це дуже гарно вплине на формування самооцінки дитини та на сприймання її в класі. Адже зазвичай, в силу своїх особливостей, такі діти стають «крайніми» у всіляких конфліктних ситуаціях, а тому завжди отримують догани.
8. І останнє, пам’ятайте, такі дисциплінарні міри, як покарання, смикання, окрики, погрози, принижування не покращать поведінку дитини. Швидше за все ви досягнете протилежного результату. Тому намагайтесь ігнорувати негативні моменти і заохочувати позитивні та частіше хвалити гіпердинамічних діток. Корекція їх поведінки зазвичай здійснюється за допомогою медикаментозних і психологічних корекційних програм.
1. Педагогам було б корисно знати ознаки синдрому дефіциту уваги, адже це ключ до розуміння малечі. Вчителі мають орієнтуватися в особливостях сприймання, уваги, пам’яті гіперактивних дітей, щоб в якомога доступнішій формі організувати розумову діяльність.
2. Дитина з гіперактивністю повинна завжди бути «на виду». Краще, якщо основне місце сидіння в класі буде в центральному ряді, на першій парті або навпроти стола вчительки. Так педагог може максимально стримувати увагу дитини, а для дитини це можливість швидко звернутися за допомогою у разі виникнення труднощів.
3. Завдання, які надаються гіперактивній дитині мають свої особливості. Так, намагайтесь давати завдання які відповідають рівню знань дитини. Оскільки дуже легке чи дуже складне завдання – це привід для швидкого переключення уваги, яку і так тяжко втримати. Наступна особливість – на певний окремий відрізок часу давайте виконувати лише одне завдання, якомога чіткіше проговоривши умову і використовуючи якомога менше слів. І останнє, якщо завдання, яке треба виконати досить велике, допоможіть малечі розбити його на окремі частини і контролюйте виконання кожної.
4. Зведіть до мінімуму відволікаючі фактори навколо місця, де сидить дитина. Тут не повинно бути картин, годинника, дитячих наробок і т. д.
5. Режим дня і план заняття повинні бути якомога більше передбачуваним для дитини. Обов’язково організовуйте фізкультхвилинки, де є можливість порухатися і скинути напругу. Намагайтесь використовувати елементи гри і змагання під час занять.
6. Направляйте енергію гіперактивних дітей в корисне русло. Тобто давайте завдання, де можна проявити активність і після чого можна заслужити похвалу за це. Наприклад, роздати зошити чи картки, вимити дошку, намочити губку, полити квіти і т. д.
7. Створюйте ситуації, в яких гіперактивна дитина може стати експертом. Це дуже гарно вплине на формування самооцінки дитини та на сприймання її в класі. Адже зазвичай, в силу своїх особливостей, такі діти стають «крайніми» у всіляких конфліктних ситуаціях, а тому завжди отримують догани.
8. І останнє, пам’ятайте, такі дисциплінарні міри, як покарання, смикання, окрики, погрози, принижування не покращать поведінку дитини. Швидше за все ви досягнете протилежного результату. Тому намагайтесь ігнорувати негативні моменти і заохочувати позитивні та частіше хвалити гіпердинамічних діток. Корекція їх поведінки зазвичай здійснюється за допомогою медикаментозних і психологічних корекційних програм.
вівторок, 20 листопада 2018 р.
Всесвітній день дитини
Сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день дитини.
Діти - це квіти життя. Ми повинні піклуватися про них, сприяти розвитку дружнього середовища та підтримки щодо них.
Саме в цей день 59 років тому Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 29 років тому - Конвенцію про права дитини.
Діти - це квіти життя. Ми повинні піклуватися про них, сприяти розвитку дружнього середовища та підтримки щодо них.
Саме в цей день 59 років тому Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 29 років тому - Конвенцію про права дитини.
Пропонуємо поділитися вашими історіями, які пов'язанні з захистом прав дітей. Ставте хештег #Піклуюсьпродітей і не соромтесь розповідати, як ви змінюєте наш світ на краще.
пʼятниця, 16 листопада 2018 р.
Міжнародний день терпимості
У цей
Міжнародний день терпимості давайте підтвердимо ідею про те, що
різноманіття, втілене в думках, віруваннях і діях, є цінним даром, а не
загрозою. Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи
терпимості, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми
повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і
виступати на захист жертв дискримінації.
четвер, 25 жовтня 2018 р.
10 СПОСОБІВ ПОРЯТУНКУ ВІД СТРЕСУ
З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе.
Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — вже наполовину вирішена. Для цього
зовсім необов'язково йти до психоаиалітика. Розкажіть про те, що вас
турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до
кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
Не
вдавайте з себе бідну ягничку. Перше,
що рекомендують зробити психологи коли в черговий
раз захочеться розвинути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію,
слід знайти людину, якій живеться набагато гірше, і допомогти їй.
Сплануйте
свій день. Учені
помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового,
час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу
часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте
свій план.
Не
згущуйте хмари. Люди,
схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів
всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто.
Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі
вирішити.
Навчіться керувати своїми
емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники,
що загрожують нашому спокою. При цьому йому
зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе
найпростіша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть
у сторони, уявляючи, як у них
входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно
відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.
Не забувайте хвалити себе
щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі
будь-що у подарунок. Причому, робити це потрібно не стільки заради себе,
скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за
відмінно виконану роботу.
Усміхайтеся, навіть якщо вам
не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає па
імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити
крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані
гормони радості.
Робіть фізичні вправи не менше
30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За
твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають
адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок.
Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою
формулою: 180 мінус ваш вік.
Використовуйте агресивну
енергію в мирних цілях. Візьміть па озброєння японський спосіб боротьби
зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого недруга. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть
лайливий лист і з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його,
розірвіть на шматки... (Можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом).
Помічено, що ненормативна лексика разом з
різкими жестами теж добре виводить негативні емоції.
Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і
стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в
картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.
пʼятниця, 5 жовтня 2018 р.
Права дитини в сім'ї
Україна є однією з країн, що ратифікувала Конвенцію про права дитини в 1991році. Саме ця Конвенція визначає, які права мають діти в нашій країні. Крім того вона вказує на обов'язки батьків, які несуть відповідальність за своїх дітей і поважає їхнє право керувати дитиною в межах даної Конвенції.
Кожна дитина має право на життя, на ім'я, на
громадянство, право знати своїх батьків. Діти повинні жити зі
своїми батьками, вони не можуть бути розлучені з батьками всупереч їхньому
бажанню, і тільки за деякими винятками. Дитина має право на усиновлення.
До особистих прав дитини належить право
на повагу до її гідності. Це означає, що ніхто не має права жорстоко
поводитись з дітьми, бити чи катувати їх.
Діти мають право на любляче, турботливе ставлення з боку сім’ї. В окремих
сім’ях батьки погано ставляться до виконання своїх батьківських обов’язків, не
дбають про виховання дітей, не піклуються про задоволення їхніх потреб у їжі,
одязі, ласці. До таких батьків держава може застосовувати певні заходи.
Зокрема, вони можуть позбавлятися батьківських прав.
Кожна дитина має право вільно
висловлювати свої погляди, до яких потрібно уважно прислухатися.
Необхідно поважати право дитини на свободу думки, совісті і релігії, свободу
асоціацій і мирних зборів. Вона має право
на інформацію. Закон повинен захищати її від втручання у особисте
життя.
Конвенція декларує захист дитини від усіх форм фізичного і психологічного
насильства, образи або зловживання. Вона має право
на медичне обслуговування, соціальне забезпечення.
Кожна дитина повинна вчитися. Її освіта спрямована на розвиток здібностей у
повному обсязі, виховання поваги до прав дитини і основних свобод, виховання
поваги до батьків, підготовку до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі
розуміння, миру, терпимості, рівноправності людей та дружби між ними, виховання
до навколишньої природи.
Діти мають права на захист від
економічної експлуатації, що спричиняє небезпеку їх здоров'ю. Дитина
повинна бути захищена і від незаконного вживання наркотиків, від сексуального
розбещення, торгівлі ними. Її не можна піддавати тортурам і катуванню.
Конвенція про права дитини вимагає від країн, що ратифікували її прийняття всіх
заходів по її дотриманню.
От на що пропонував звернути увагу видатний педагог В. Сухомлинський:
Десять НЕ МОЖНА Сухомлинського:
· не можна байдикувати, коли всі працюють;
· не можна сміятися над старістю;
· не можна вступати в суперечки з дорослими;
· не можна виявляти невдоволення через те, що в
тебе немає якоїсь речі;
· не можна допускати, щоб мати давала тобі те, що
вона не може дати собі;
· не можна робити те, що засуджують старші;
· не можна залишати літню людину самотньою, якщо в
неї немає нікого, крім тебе;
· не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу
дорослих;
· не можна сидіти обідати, не запросивши старшого;
· не можна чекати, доки з тобою привітається старший, ти повинен привітатися першим.
· не можна чекати, доки з тобою привітається старший, ти повинен привітатися першим.
четвер, 4 жовтня 2018 р.
Права і обов’язки батьків
Ст. 141 Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Ст. 150 Батьки зобов’язані:
1. Виховувати дитину в дусі поваги до прав інших людей, любові до свого народу;
2. Піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
3. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти; .
4. Поважати дитину. Забороняється будь-яка експлуатація дитини батьками, фізичні покарання та покарання, які принижують гідність дитини.
Ст. 152 Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю.
Ст. -157 Питання виховання дітей вирішуються спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі у вихованні, то порядок визначається органом опіки та піклування. У випадку, якщо батьки не підкоряються рішенню органу опіки, то кожен з батьків має право звернутися в суд для вирішення суперечки.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ ЗА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ:
Кодекс про адміністративні правопорушення
ст. 184 ч. 1 Ухиляння батьків від виконання обов’язків по забезпеченню необхідних умов життя, навчання і виховання неповнолітніх дітей – попередження або штраф (1-3 неоподатковувані мінімуми). ст. 184 ч.2 Ті ж дії, скоєні повторно протягом року, після накладання покарання - штраф (від 2-4 неоподатковуваних мінімумів). ст. 184 ч. З Якщо неповнолітній скоїв адміністративне правопорушення у віці від 14 до 16 років, на батьків накладається штраф (3-5 неоподатковуваних мінімумів громадян). ст. 184 ч. 4 Скоєння неповнолітнім дій, що передбачені Кримінальним Кодексом, якщо він не досяг віку кримінальної відповідальності тягне за собою накладання штрафу на батьків (10-20 неоподатковуваних мінімумів). Всі штрафні санкції накладаються тільки в судовому порядку і сплачуються в банківських установах. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства (ст. 155 Сімейного Кодексу). Батьки не можуть відмовитися від своїх прав та обов’язків, вони можуть втратити їх у судовому порядку.
Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дітей,не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (ст. 164 Сімейного Кодексу). Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення батьківських прав (спи 47 Закону України «Про загальну середню освіту»).
У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя і здоров’я дитини, орган опіки та піклування (виконком) або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини у її батьків (ст. 170 Сімейного Кодексу), Злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк (ст. 166 Кримінального Кодексу України). Але допускається поновлення у батьківських правах (спи 169 Сімейного Кодексу України), якщо батьки змінили поведінку, і поновлення в правах є в інтересах дітей.
вівторок, 2 жовтня 2018 р.
Міжнародний день соціального педагога

Сучасні
проблеми вимагають сучасних рішень. Проблемні діти і підлітки завжди
викликали з боку освітньої системи підвищену увагу і особливі підходи.
Не рідко ця увага виявлялась своєчасним явищем і дозволяла домагатися
позитивних результатів. Зняти з дитини клеймо важкого підлітка, це
надзвичайно важка праця, що вимагає від педагога глибокого розуміння,
любові і нескінченної турботи про внутрішній світ свого підопічного.
За
даними проекту DilovaMova.com, Міжнародний день соціального педагога
став відзначатися зовсім недавно. На черговій XVII Міжнародної
конференції соціальних педагогів, де серед учасників були представлені
44 країни і яка відбулася в Копенгагені в травні 2009-го року, було
засновано це поважне професійне свято. Значення, яке несуть для
суспільства соціальні педагоги, неможливо виміряти ніякими показниками.
Багато успішних людей, які раніше вважалися важкими підлітками, що
займають в суспільстві свої гідні місця, не рідко згадують своїх
наставників теплими словами, відчуваючи до них почуття глибокої поваги.
субота, 29 вересня 2018 р.
четвер, 20 вересня 2018 р.
В УКРАЇНІ СТАРТУВАЛА КОМПАНІЯ З ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ В ШКОЛАХ
В Україні стартувала компанія з протидії булінгу в школах.
«Не вдавай, що не бачиш», – під таким девізом проходить проект «Стоп шкільний терор».
Його
мета допомогти дорослим побудувати міст між ними та дітьми, звернути
увагу держави не необхідність законодавчого врегулювання проблеми
булінгу та дати конкретні рекомендації батькам, вчителям та самим дітям.
Проект
«Стоп шкільний терор» реалізовано Українським інститутом дослідження
екстремізму. Партнерами виступили: Уповноважений Президента України з
прав дитини, Ювенальна Поліція України, UNICEF та «Мистецький Арсенал».
Проект
триває вже більше року. За цей час базі Українського інституту
досліження екстремізму проведене перше в Україні аналітичне дослідження з
вивчення проблеми булінгу. Підготовлені пропозиції законодавчих змін та
проект національної програми з профілактики та протидії булінгу.
Психологічне
насилля та терор в сучасному суспільстві вже перетворилися в
буденність, норму шкільного життя. Так склалося, що батьки, вчителі та
держава звертають увагу на проблему лише тоді, коли відео побиття в
школі з’являться в Youtube.
«Розрив
поколінь, знецінення ролі родини, підвищення агресії в суспільстві -
стають каталізаторами розповсюдження в дитячому середовищі такого
небезпечного явища як булінг. 8 з 10 українських дітей стикаються із
булінгом в школі. 48% з тих, кого травлять, мовчать про це. 22% –
вважають нормою. Дитячі травми залишають глибокий слід у душі кожної
людини. Щоб подолати комплекси та невпевненість, набуті у дитинстві,
дорослим іноді потрібно пів життя. Багато років в нашій країні було
заведено не помічати цієї проблеми. Зрештою ситуація стала критичною. Ми
почали проект, щоб звернути увагу суспільства на проблему, яка калічить
дитячі долі, а іноді навіть забирає життя», – говорить Галина Герега, голова Українського інституту дослідження екстремізму.
Вирішити проблему шкільного насильства можливо лише шляхом широкого інформування та залучення суспільства.
«Не вдавай, що не бачиш», – під таким девізом проходить проект «Стоп шкільний терор».
Його
мета допомогти дорослим побудувати міст між ними та дітьми, звернути
увагу держави не необхідність законодавчого врегулювання проблеми
булінгу та дати конкретні рекомендації батькам, вчителям та самим дітям.
Проект
«Стоп шкільний терор» реалізовано Українським інститутом дослідження
екстремізму. Партнерами виступили: Уповноважений Президента України з
прав дитини, Ювенальна Поліція України, UNICEF та «Мистецький Арсенал».
Проект
триває вже більше року. За цей час базі Українського інституту
досліження екстремізму проведене перше в Україні аналітичне дослідження з
вивчення проблеми булінгу. Підготовлені пропозиції законодавчих змін та
проект національної програми з профілактики та протидії булінгу.
Психологічне
насилля та терор в сучасному суспільстві вже перетворилися в
буденність, норму шкільного життя. Так склалося, що батьки, вчителі та
держава звертають увагу на проблему лише тоді, коли відео побиття в
школі з’являться в Youtube.
«Розрив
поколінь, знецінення ролі родини, підвищення агресії в суспільстві -
стають каталізаторами розповсюдження в дитячому середовищі такого
небезпечного явища як булінг. 8 з 10 українських дітей стикаються із
булінгом в школі. 48% з тих, кого травлять, мовчать про це. 22% –
вважають нормою. Дитячі травми залишають глибокий слід у душі кожної
людини. Щоб подолати комплекси та невпевненість, набуті у дитинстві,
дорослим іноді потрібно пів життя. Багато років в нашій країні було
заведено не помічати цієї проблеми. Зрештою ситуація стала критичною. Ми
почали проект, щоб звернути увагу суспільства на проблему, яка калічить
дитячі долі, а іноді навіть забирає життя», – говорить Галина Герега, голова Українського інституту дослідження екстремізму.
Вирішити проблему шкільного насильства можливо лише шляхом широкого інформування та залучення суспільства.
понеділок, 10 вересня 2018 р.
неділя, 2 вересня 2018 р.
середа, 30 травня 2018 р.
середа, 2 травня 2018 р.
Створення та підтримка доброзичливої та комфортної атмосфери в колективі
26 квітня психолог Шаблій Ольга Миколаївна та соціальний педагог Шкворець Людмила Дмитрівна провели заняття з елементами тренінгу для учнів 2-А класу "Створення та підтримка доброзичливої та комфортної атмосфери в колективі". Під час заняття діти набували досвіду відкритої взаємодії, навичок самопізнання та навичок створення атмосфери психологічної безпеки.
Підписатися на:
Дописи (Atom)










