#дитячагарячалінія #

В якій би соціальній мережі у тебе не виникли проблеми – ми поруч 🤗

#дитячагарячалінія #childhotline #116111UA

Захистимо дітей в інтернеті: Україна отримала рекомендації від міжнародних експертів

Відтепер захисту дітей в інтернеті приділятиметься пильна увага: про це повідомила заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан. Уже 21 січня 2020 року стартує онлайн-курс для батьків на тему безпеки дітей в інтернеті. Також розпочалася робота над створенням Національної концепції «Безпечний Інтернет для дітей».

Загалом кілька останніх місяців були напрочуд активними. Україна взяла участь у Глобальному саміті проти сексуальної експлуатації дітей онлайн, проводилися перші тематичні конференції, а також – перше глобальне всеукраїнське дослідження (Офіс Уповноваженого Президента з прав дитини спільно з Міжнародним союзом електрозв’язку). Було опитано 11 000 респондентів, результати опитування свідчать, що:

• 67% дітей бачили в інтернеті те, що їх засмучувало;
• 24% батьків зазначають, що їхні діти стикалися з проблемами в інтернеті;
• 30% дітей зізнались, що готові зустрітися з людиною, з якою вони познайомилися онлайн;
• 85% батьків не знають, куди можна сповістити про відповідну проблему.

Тепер під егідою Мінцифри та Офісу уповноваженого президента з прав дитини та за підтримки Міжнародного союзу електрозв’язку та Британського посольства відбулася конференція «Безпечний Інтернет для кожної дитини»«Безпечний Інтернет для кожної дитини».

Законрдонні експерти Девід Райт та Борис Радановіч надали загальні рекомендації, завдяки яким інтернет перетвориться на безпечний для дітей простір. Основними є:

1. Створення національної координаційної ради з питань безпечного інтернету для кожної дитини.
2. Доповнення українського законодавства нормами щодо перегляду та зберігання матеріалів, що зображують сексуальне насильство над дітьми, введення до законодаства понять кібер-грумінг та кібер-булінг.
3. Впровадження рекомендаці1 Ради Європи щодо захисту дітей від сексуального насильства в інтернеті;
4. Запровадження механізму звітності стосовно матеріалів, що містять сексуальне насильство над дітьми, в інтернеті.
5. Створення процедури безпечного підбору працівників, що перебувають у контакті із дітьми.
6. Створення Українського центу безпечного інтернету.
7. Запровадження інструментів батьківського контролю в інтернеті.
8. Забезпечення безпечного доступу до публічного, зокрема шкільного Wi-Fi;
9. Посилення міжнародної співпраці з правозахисними організаціями, сектором IT та інше.
10. Реалізація комплекснго науково-дослідницького проєкту на тему рівня захищеності дітей в інтернеті.
11. Посилення навчання для освітян із питань безпеки дітей в інтернеті.
12. Підвищення обізнаністі щодо норм законодавства.

Під час конференції була презентувана модель WeProtect та можливості сертифікату ICPC – проєкту, розробленого за спільною ініціативою Національної Агенції з боротьби зі злочинністю та ACRO. Його мета – захистити дітей від злочинців, які виїжджають закордон, аби зловживати доступом до беззахисних дітей за допомогою роботи або волонтерства. Ден Лескі-Херд та Ніколла Булл поділилися з присутніми досвідом Великої Британії у боротьбі із загрозами та мігруючими правопорушниками, які чинять злочини сексуального характеру проти дітей.

«Питання безпечного інтернету можна вирішити лише у тісній співпраці між центральними органами виконавчої влади, громадськими організаціями та представниками Інтернет, телеком та IT індустрії. Водночас злочини проти дітей в інтернеті не мають державних кордонів, тому міжнародна співпраця вкрай важлива».

Анастасія Дьякова, координаторка програм

із захисту дітей від насильства з Офісу Уповноваженого Президента з прав дитини.

Агресія та конфлікти в школі: що робити вчителю

Директорка «Фонду Максима Степанова» та лідерка проєкту безкоштовної онлайн-консультації вчителів «Прошколу» Юлія Бровінська розповідає, чому в школах виникають конфлікти і як їх варто вирішувати.

Команда проєкту «Прошколу» провела соціологічне дослідження й опитала понад 2500 вчителів. Виявилося, що аж 96% вчителів потребують юридичної підтримки. І лише 61% з опитуваних знають свої права досконало. Щотижня команда проєкту «Прошколу» отримують біля 60 запитів від українських учителів із проханням допомогти у вирішенні конфліктних ситуацій. Також частими є і такі запитання: як налагодити спілкування з батьками? Як примирити між собою учнів та їх батьків? Як запобігати та вирішувати конфлікти у школі? Відповіді на ці питання шукайте далі у матеріалі.

Чому взагалі виникають конфлікти?

Неуважне сприйняття. Дуже часто ми трактуємо дії інших людей, орієнтуючись лише на власний досвід. Чи ловили ви себе колись на тому, що неуважно слухаєте інших? Як раз через неуважність люди схильні часто неправильно трактувати деталі й заочно ставити штампи «він поганий учитель» або «нетямуща мати». Потрібно зважати на те, що кожна людина має свій характер, і нам усім варто вчитися чути один одного.

Неготовність до спілкування. Часто при спілкуванні батьків та вчителів одна зі сторін, або ж обидві відразу, не готові слухати один одного. Наприклад, учитель роздратований і незадоволений, що дитина зірвала заняття, або батьки вважають, що їхню дитину оцінюють суб’єктивно. Спробуйте зрозуміти причини своєї неготовності розмовляти на тему та причини батьків. Можливо, варто взяти час для того, щоб заспокоїтися, і вже потім спробувати обговорити тему.

Страх змін та упереджені висновки. Трапляються випадки, коли для батьків їхня дитина найкраща, найввічливіша й найрозумніша, не зважаючи ні на що. Через це батьки учнів можуть занадто емоційно реагувати на будь-які зауваження щодо їхньої дитини. Або ж подивімося на протилежну ситуацію, коли вчителю може не подобатися, що його роботу критикують. Упередженість і неприйняття стосуються людей, які не схильні до сприйняття критики. Завжди намагайтеся зрозуміти, чому людина має до вас претензії і як ви разом можете владнати ситуацію.

Як уникнути конфлікту між учителем та батьками?

Навчіться слухати. Для запобігання або мирного розв’язання конфлікту важливо уважно вислухати те, що хоче донести до вас інша людина. Всебічне розуміння ситуації дозволить запобігти надмірним емоційним реакціям. До того ж, не варто казати людині, яка проявляє агресію, щось на кшталт «Ви гарячкуєте, насправді ніякої проблеми немає!» Краще сказати: «Тепер мені краще видно, як ви сприймаєте те, що сталося. Давайте разом подумаємо, як можна вирішити ситуацію, що склалася».

Будьте виваженими. Якщо у батьків або ж у вчителів з’явилася причина для незадоволення, не варто одразу кидатися звинуваченнями чи вимагати зробити саме так, як хочете ви. Потрібно трохи охолонути та спокійно обговорити ситуацію, що склалася. Як зазначалося вище, часто причиною конфліктів є непорозуміння, особливо, коли сильні емоції не дають побачити суть суперечки.

Будьте партнерами. Найголовніше, про що батьки й вчителі мають пам’ятати — це однакова мета: виховання, навчання і захист дітей. Не допускайте системного замовчування проблем у школі як з боку вчителів, так і з боку батьків. У більшості випадків будь-який яскраво виражений конфлікт у школі є ознакою того, що між його учасниками вже давно ускладнені стосунки. До прикладу, Естонія відома своїм інноваційним підходом то врегулювання конфліктів. У країні успішно діє фінська антибулінгова програма KIVA — інструкція та план дій, які попереджають та зупиняють конфлікти. Усі вчителі знайомляться із правилами, як діяти та поводити себе у випадках бійок, сутичок, цькувань. Саме тому в школах Естонії, особливо у Таллінні, майже не буває конфліктів, адже одна з базових основ освіти – педагогіка партнерства.

Як вчителю працювати з наявними конфліктами у класі?

Будьте дипломатом-посередником між батьками. Якщо у класі конфліктують батьки учнів — станьте людиною, яка допоможе розв’язати проблему. Поговоріть окремо з батьками, вислухайте їх позицію. Спробуйте зрозуміти, чого насправді вони хочуть, допоможіть їм знайти рішення спочатку порізно, і тільки потім батьків можна зібрати разом для бесіди. Пам’ятайте, що розмова має бути стриманою, уникайте образливих висловлювань. Батьки дитини, що проявляє агресію, і так у складному становищі, надмірний тиск може змусити їх захищатися, а не знайти рішення. Спершу треба їх уважно вислухати: можливо, у родини виникли серйозні проблеми, і їм потрібна допомога. У жодному випадку учитель не повинен допускати, щоб одні батьки сварили інших. Викладач має володіти компетенцією дипломата-посередника, а батьки мають зрозуміти, що їх об’єднує спільна мета — безпека їхніх дітей. Якщо ситуація з агресором зайшла надто далеко, є сенс поговорити з батьками цієї дитини про можливість переведення до іншого навчального закладу.

Застосовуйте метод «розстановки сил». Учитель може попередити появу конфліктів. Він повинен добре знати, чи є в класі діти, з якими однолітки не хочуть спілкуватися, ігнорують. Чи є в колективі прояви булінгу щодо когось із дітей. Є гарний метод: перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей не згадали зовсім. Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого всі однолітки відвернулися.

Попросіть допомоги в школярів. У 5-ти областях України за підтримки Міністерства освіти з липня вже створені так звані служби примирення, або групи медіації. Адміністрації шкіл навіть виділяють окремі приміщення для «кімнат примирення», де діти допомагають іншим дітям вирішувати конфлікти. Розробляють сценарії вирішення суперечок. Зазвичай такі групи формують серед дев’ятикласників, щоб до закінчення школи старшокласники змогли передати навички у вирішенні конфліктів молодшим учням, тобто виступали для них у ролі коучів. Цей спосіб виявився досить ефективним. Часом діти більше довіряють іншим учням, ніж вчителям.

Спробуйте метод переформулювання. Якщо в учня стався раптовий спалах агресії, ізолюйте дитину від публіки, якою у цей момент виступає клас. Спокійно виведіть дитину до іншої кімнати й поговоріть сам-на-сам. Лише після того, як дитина заспокоїться, слід попросити: «Розкажи мені про причини, через які ти так поводишся». У такі моменти дієвим може стати метод переформулювання, коли ви повертаєте учню інформацію, яку він сказав у негативному ключі, так, щоб вона стала нейтральною. Слід прибрати конфліктогенний компонент з речення, однак залишити його суть. Тоді дитина перейде до конструктиву, напруга спаде. Також треба уникати оцінювальних суджень, натомість ставити більше відкритих запитань. Дайте дитині виговоритися, але направляйте хід її думок у правильний вектор. Нехай учень розкаже все саме так, як він бачить.

Зверніться за підтримкою до колег. Якщо ви бачите, що ситуація може вплинути на ваш авторитет, варто сказати про проблему керівництву школи, звернутися до шкільного психолога або навіть винести питання на педагогічну раду. Колеги допоможуть проаналізувати ситуацію, адже агресивний учень чи клас можуть ставитися так до всіх вчителів. Колеги можуть допомогти вам подивитися на себе зі сторони — зрозуміти, що може провокувати агресивну поведінку дітей. Поради інших вчителів допоможуть виявити лідера думок у класі. Варто попросити психолога провести з ним бесіду.

З’ясуйте позицію бунтівника. Кожна дитина по-різному демонструє своєю поведінкою. Жбурляння папірців у класі — також висловлення позиції. А от який інтерес ховається за такою поведінкою — може пояснити лише сам агресор. Варто в учня запитати тет-а-тет: «Що ти хочеш сказати, коли так робиш? Що ти демонструєш? Застосовуйте метод відкритих запитань, щоб школярі почали озвучувати свої потреби. Тоді вчитель має висловити у відповідь свої, щоб побачити, де вони перетинаються. Недоречно стояти на позиції «я вчитель, тому я правий».

Не відповідайте агресією на агресію. Використовуйте ненасильницький тип спілкування. Висловлювання «Ти що собі думаєш? Як посмів?» вирішити конфлікт не допоможуть. Наприклад, ідеться про глузування якогось учня чи цілого класу з вчителя. Спокійно висловіть дітям свої почуття з цього приводу. Скажіть: «Коли ви смієтеся в мене за спиною, я засмучений. Я не можу виконувати свою роботу в ці моменти так, як мені хотілося б. Є пропозиції, як ми можемо розв’язувати цю проблему?» Це спосіб донести до людини інформацію так, щоб у неї з’явився внутрішній мотив вчинити, як хочете ви.

Читайте про правову грамотність, а також про те, чому вчителям варто знати свої права, за посиланням. Юристи проєкту радять фіксувати всі порушення прав учителя, щоб у випадку відвертих провокацій подати заяву до суду. Однак можна також звернутися до медіаторів (спеціалістів з перемовин та конфліктних ситуацій), які допомагають зібрати всі сторони за круглим столом та знайти вихід із ситуації. Такі спеціалісти є в проекті «Прошколу», і вони навіть виїжджають до шкіл, аби розібратися зі складними випадками.

Якщо ж у вас виникають будь-які запитання щодо ваших прав, пишіть на сайт проєкту Прошколу, і ви зможете отримати допомогу.

Юлія Бровінська, директорка «Фонду Максима Степанова», лідерка проєкту безкоштовної онлайн консультації вчителів «Прошколу».

Служба у справах дітей інформує про обмеження перебування неповнолітніх дітей у вечірній час на вулицях та в розважальних закладах без супроводу дорослих

З метою попередження злочинності як з боку дітей, так і проти них, стимулювання відповідальності батьків, законодавством України встановлено: 

 1. Кодекс України про адміністративні правопорушення: «Стаття 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування Порушення встановленого законом порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340-850 грн). 

 Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» (850-1700 грн). 

 2.Закон України «Про охорону дитинства»: «Стаття 20-1. Особливості перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування Діти віком до 16 років з двадцять другої до шостої години можуть перебувати у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність. Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи зобов’язані вживати заходів щодо недопущення у такі заклади з двадцять другої до шостої години дітей до 16 років без супроводження осіб, зазначених у частині першій цієї статті. Власники закладів, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладів громадського харчування та уповноважені ними особи мають право у період з двадцять другої до шостої години вимагати у відвідувачів таких закладів документи, що підтверджують досягнення ними 16-річного віку». У разі виявлення дитини в розважальному закладі чи в громадських місцях (парки, вулиці, території шкіл та дитячих садків, дитячі та спортивні майданчики, бари, дискотеки, магазини з алкогольною продукцією тощо) у нічний час, буде притягнуто до адміністративної відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків (ст. 184 КУпАП)!

Безпека взимку - пам'ятка учням на зимові канікули

День прав

 

Відеожурнал

На перервах для учнів ліцею було проведено відеожурнал "Зупинимо насилля разом!". Для перегляду  соціальним педагогом Шкворець Л.Д. було відібрано чудові відеоролики в яких висвітлюється дана тема в зрозумілій, цікавій для школярів формі.

 

 

 

   

Великі права маленького громадянина України

Протягом акції "16 днів проти насилля" соціальним педагогом для учнів 4-Б і 4-В класів було проведено годину спілкування "Великі права маленького громадянина України". 

Під час спілкування учні здійснили мандрівку статтями Конвенції ООН про права дітей, зрозуміли "хто найважливіша людина на Землі?", склали правові пазли, переглянули добірку фрагментів з мультфільмів на дану тематику.

 

 

 

 

Торгівля людьми: міфи та реальність

Соціальний педагог Шкворець Л.Д. для учнів 11 - А  і 11-Б класів провела годину спілкування "Торгівля людьми: міфи та реальність". Після вступного слова соціального педагога учням було запропоновано переглянути відеофільм "Станція призначення ЖИТТЯ!".

По завершенню перегляду соціальний педагог надала поради, як не стати жертвою торгівців людьми.

"Наші долоньки проти насилля"

Учні 5-8 класів підготували чудові колажі "Наші долоньки проти насилля".

Учні 3-4 класів намалювали малюнки "Щасливе дитинство"

У світі прав і обов'язків неповнолітніх громадян

28 листопада для учнів 8-А, 8-Б та 8-В класів було організовано соціальним педагогом Шкворець Л. Д. зустріч з старшим інспектором сектору ювенальної превенції Миколенко Я.В. на тему «У світі прав і обов'язків неповнолітніх громадян». Розпочавши зустріч соціальний педагог наголосила, що учні ліцею активно долучилися до Всеукраїнської акції «16 днів проти проти насилля» метою якої є привернути увагу суспільства до проблеми насилля.

Старший інспектор відділу ювенальної превенції Миколенко Я.В. проінформувала учнів про оновлену законодавчу  базу з питання запобігання

насилля. 

Вчителька історії Поліщук М.В. додала, що на даний час розглядається законопроект про запобігання булінгу по відношенню до вчителів.

Психолог ліцею, Гудзенко В.І., надала поради учнями «Як запобігти і подолати випадки насильства».

Соціальний педагог наголосила, що на сайті ліцею і на інформаційному віснику є номери телефонів довіри та «гарячої» лінії з питань запобігання насильству.

"Я відповідаю за свої вчинки"

Для учнів 6-х класів, згідно плану проведення Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства", соціальним педагогом Шкворець Л.Д. і психологом Гудзенко В.І. було проведено годину спілкування на тему "Я відповідаю за свої вчинки".

 

Соціальний педагог Шкворець Л.Д. розповіла учням про відповідальність неповнолітніх, акцентувала їх увагу на відповідальності за скоєння випадків насилля, булінгу. А також переглянули відео на відповідну тематику.

 

 

Психолог школи Гудзенко В.І. провела анкетування учнів "Як ви ставитесь до насилля?".

На завершення дітям були надані поради "Як запобігти булінгу" та "Як побороти булінг".

Вчимося взаєморозумінню

В рамках акції "16 днів проти насильства" з учнями 3-4 класів проведені тренінгові заняття "Вчимося взаєморозумінню". Разом з психологом ліцею діти в дружньому колі висловлювали свої думки про такі цінності як повага, підтримка, допомога, розуміння, добро і вдосконалювали навички конструктивної взаємодії.

 

#ЗапитайДитинуПроБулінг#Поради юриста

Якщо ви дізналися, що вашу дитину цькують, або помітили певні ознаки того, що вона страждає від булінгу, про які ми писали у попередній статті http://bit.ly/2rvjap3 , поговоріть з дитиною та з'ясуйте у неї якнайбільше фактів і подробиць про заподіяну їй шкоду.

Тут важливо відокремити факти від емоцій, хоча емоції в таких випадках, звісно, зашкалюють.
Варто відрізнити звичайний конфлікт від систематичного цькування, бо саме регулярне, повторюване знущання і є булінгом.
У коментарях до наших дописів нас просять розповісти про булінг, де учасниками виступають не лише діти, а й про булінг зі сторони вчителя до учня (учнів). Правила та закони розповсюджуються на всіх учасників булінгу, незалежно від віку. Різниця лише у відповідальності, про яку ми напишемо нижче.
Якщо ви впевнилися, що булінг мав місце, зверніться до адміністрації закладу освіти, прямим обов'язком якої є створення безпечного, вільного від насильства, булінгу та будь-яких форм дискримінації освітнього простору. Це визначено частиною 3 статті 26 Закону України “Про освіту” http://bit.ly/2QS4cnv.
Ваша заява ✍ про булінг має бути оформлена у письмовій формі, державною мовою, зі вказанням прізвища, ім’я, по батькові заявника, адресою проживання, контактним телефоном.
У заяві має бути:
☑розгорнутий опис фактів булінгу (відокремлюйте їх від емоцій);
☑ваш статус: постраждалий, представник постраждалого чи свідок булінгу);
☑ розгорнутий виклад фактів булінгу;
☑тривалість булінгу;
☑дата її подання;
☑особистий підпис.
Треба пам’ятати, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (тобто звернення без вказання прізвища, імені та по батькові особи, що звертається) чи з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і не розглядається. http://bit.ly/2sexgeE
Заява має бути зареєстрована у закладі освіти. Варто написати заяву у двох екземплярах (або зробити ксерокопію). Після її реєстрації у закладі, на одному примірнику працівник школи має поставити вхідний номер та дату заяви, і віддати її вам. Інший примірник залишається у закладі освіти. Так ви в будь-який момент доведете факт звернення до керівника. Цей принцип оформлення заяв використовується у всіх випадках звернення до керівництва та органів влади.
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу має бути розміщений на сайті закладу освіти: це вимога частини 2 статті 30 Закону України “Про освіту” http://bit.ly/2QS4cnv.
Якщо він відсутній ви можете використовувати інші сайти та вказати керівництву школи на обов'язковість розміщення такої інформації. Ось зразок оприлюднення такого порядку на сайтах Зірненської школи Рівненської області http://bit.ly/37zPgjQ та школи №11 м. Києва. http://bit.ly/2OK9NcR
Керівник повинен розглянути вашу заяву про випадок булінгу, видати письмовий наказ про проведення розслідування, у якому визначити уповноважених осіб і створити комісію з розгляду випадку булінгу. До складу комісії можуть входити педагогічні працівники, психолог та соціальний працівник, батьки потерпілого та батьки булера, керівник закладу освіти, інші зацікавлені особи. http://bit.ly/2pW04bd
Створена комісія проводить розслідування, з'ясовує, чи це є інцидент разовим випадком, чи це дійсно регулярне цькування, тобто - булінг.
Якщо комісія визнала факт булінгу, то керівник закладу освіти зобов'язаний повідомити про це уповноважені підрозділи органів 🚨Національної поліції України та Службу у справах дітей.
У випадку, коли керівник закладу не повідомить поліції про факт цькування, муситиме заплатити штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це -від 850 до 1700 грн) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку (абзац 2 стаття 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення http://bit.ly/2qDlElb).
Якщо ви як батько чи мати не входите до складу комісії, керівник закладу має письмово повідомити вас про визнання або невизнання комісію факту булінгу.
Рішення комісії оформлюється у письмовому вигляді http://bit.ly/2pW04bd
Копію цього рішення ви маєте право отримати: для цього треба написати запит на доступ до публічної інформації у відповідності із вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації». http://bit.ly/2OlRr2S
У випадку коли комісія не визнала факт булінгу, а ви з цим не згодні, ви маєте право звернутися до органів 🚨Національної поліції із відповідною заявою. До неї радимо додати копії ваших попередніх заяв та документів.
Коли керівник закладу освіти відмовляється приймати скаргу про булінг або не здійснює необхідних дій для розслідування, які зазначені вище, ви можете звернутися до місцевого управління освіти.
Якщо з певних причин ви не бажаєтє звертатися до керівництва закладу освіти або управління освіти із відповідною заявою про булінг, ви можете звернутися одразу до Національної поліції України та/або до Служби у справах дітей.
Коли факти свідчать про те, що дитина зазнала булінгу з боку педагогічного працівника 💥 , необхідно подавати заяву до місцевого управління освіти щодо перевірки методів виховання з боку педагогічного працівника та обов’язково подати заяву до органів Національної поліції та Служби у справах дітей.
Також варто звернутися до неурядових організацій (громадських організацій, що займаються захистом прав людини, надають юридичну допомогу тощо), що працюють з дітьми, для отримання психологічної та юридичної допомоги. Представники цих організацій можуть увійти до складу комісії з розгляду випадку булінгу.
Нагадуємо, що всі звернення, які подаються, розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця (30 днів) від дня їх надходження. (Стаття 20 Закону України “Про звернення громадян” http://bit.ly/2sexgeE ).
Про психологічну допомогу учасникам булінгу ми поговоримо у окремій статті.
До трагічних і непоправних наслідків призводить фізичне насильство та булінг. Якщо дитина поскаржилася на фізичне насильство, незалежно чи є це фактом булінгу чи ні, батькам необхідно звертатися до територіальних підрозділів Національної поліції із відповідною заявою для того, щоб останні з’ясували всі обставини та встановили факти.
Яка відповідальність дітей, неповнолітніх та дорослих передбачена за булінг читайте на нашому сайті http://bit.ly/2XTiSnK
Пропонуємо прочитати:
Як говорити з дитиною про булінг? http://bit.ly/2XLEXVf
Ознаки булінгу http://bit.ly/2rzdfiv
Щоб долучитися до флешмобу і додати рамку до фото профілю:
- Перейдіть за посиланням: www.facebook.com/profilepicframes/ .
- Знайдіть рамку “запитай дитину про булінг” та клацніть по ній.
- На фото вашого профілю з'явиться відповідна рамка. Нажміть “Встановити як аватар”.
#ЗапитайДитинуПроБулінг