100 запитань дитині, на які їй буде цікаво відповідати, які дадуть батькам купу нової інформації і змусять задуматися

Звідки ці ідеї? З блогу не стільки про школу, скільки про дитинство у кожному з нас, дитячі відкриття, радощі та тривоги. А ще — про різноманітні хобі та творчі заняття. Авторки блогу — дві канадські вчительки Елізабет Еванс. Так-так, вони повні тезки, вийшли заміж за братів, кожна — мама двох діточок.

Вчительки попереджають: з відповідями не буде просто. Вони можуть бути несподіваними або ж ви натрапите на мовчання. Приміром, 10-річний син однієї з авторок Саймон на запитання «Які 10 найкращих / найкрутіших / найулюбленіших речей, які ти робив за свої 10 років?», відповів «№ 10: Відеоігри № 9: Відеоігри № 8: Відеоігри № 7… ».

«Не та відповідь, на яку я сподівалася», — пише блогерка. Але за два дні потому хлопчик сказав, що поміркував, — і це призвело до «найсолодших розмов про канікули, табори та вулкани».

Розмова не відбулася, коли і як планувала мама, але все-таки сталася.

Якщо хоча б кілька питань спрацюють і допоможуть вам з дитиною більше пізнати одне одного, є сенс ризикнути, вважають дві Елізабет Еванс.

1. Ненудні запитання замість «Як минув твій день?»

• Яка подія сьогодні була найцікавіша?
• Що нового ти дізнався за день?
• Що змусило тебе усміхнутися сьогодні?
• Хто зробив що-небудь смішне, веселе, дурне?
• Що здивувало тебе сьогодні?
• Чи допоміг ти кому-небудь?
• Хто-небудь зробив щось хороше для тебе?
• Ти сьогодні пишався собою? Через що?
• Тобі було сумно?
• Що сьогодні було складним або незрозумілим для тебе?
• У що ти грався сьогодні зі своїми друзями?
• З ким ти сидів сьогодні за обідом?
• З ким із однокласників ти хочеш дружити, але поки не дружиш?
• Хто з твоїх однокласників — твоя повна протилежність?
• Хто з виховательок або вчительок тобі подобається найбільше? А хто не дуже?
• Якби ти на один день став вчителем, чого б ти навчив своїх однокласників?
• Що-небудь тебе роздратувало?
• Хто-небудь в цей день вчинив з тобою несправедливо?
• Чи було щось, що тебе збентежило?
• З чим ти був не згоден сьогодні?
• Якби сьогоднішній день можна було прожити ще раз, що б ти зробив по-іншому?
• Що тобі не вдалося цього тижня? А що вдалося?

2. Запитання, що розвивають фантазію

• Якби з неба йшов дощ із їжі, то нехай що б це було?
• На якій тварині ти хотів би покататися: на слоні чи на жирафі?
• Якби ти міг перейменувати кольори, як би ти їх назвав?
• Якби наша кішка вміла розмовляти, що вона сказала б?
• Якби ти міг поставити запитання будь-якій дикій тварині, що ти запитав би?
• Якби у тебе була своя печера, що було б усередині?
• З чого можна побудувати стіну, яку неможливо зруйнувати?
• Яка тварина могла б добре керувати автомобілем?
• Яких винаходів не вистачає світові?
• Що було б, якби машина часу існувала?
• Як був би влаштований світ, якби люди не придумали гроші?
• Якби у тебе була чарівна паличка, які три бажання ти загадав би?

3. Запитання про дитину

• Які п’ять слів описують тебе найкраще?
• Що тобі подобається в собі? А що ні?
• Якби ти міг щось змінити в собі, що це було б?
• Якби на один день можна було стати кимось іншим, ким би ти став?
• Якби ти був супергероєм, якою силою ти володів би?
• Якби ти міг поїхати куди завгодно, куди ти поїхав би?
• Які звуки тобі подобаються?
• Чого дорослі про тебе не розуміють?
• Яким був найкращий комплімент, який тобі коли-небудь говорили?
• Яке заняття робить тебе щасливим?
• Яке свято ти любиш найбільше?
• Як ти дбаєш про інших людей?
• Що викликає в тебе ніжність?
• Що ти відчуваєш, коли я обіймаю тебе?
• Від чого ти можеш заплакати?
• Що змушує тебе злитися?
• Що тебе лякає?
• Що б ти більше хотів вміти: літати, як птах, або плавати, як риба?
• Якби у тебе був мільйон доларів, на що б ти його витратив?
• Якби у тебе було достатньо грошей, щоб не працювати, ти б працював чи ні?
• Якби ти відкрив власний магазин, що б там продавалося?
• Якби ти писав книгу, про що вона була б?
• Тобі подобається що-небудь дарувати іншим людям?
• Яким був би твій ідеальний день?
• Що ти вмієш робити такого, чого міг би навчити інших?
• Що ще ти хотів би навчитися?
• Яким був найщасливіший / найсумніший момент у твоєму житті?
• З усіх речей, які ти знаєш, що буде найнеобхіднішим в дорослому житті?
• Якби ти міг подорожувати в часі і побачив себе три роки тому, яку пораду ти собі дав би?
• Чим ти найбільше пишаєшся в житті?
• Хто з твоїх друзів тобі подобається найбільше? Чому?
• Що ти будеш робити, якщо хтось назве тебе негарним словом?
• Якби ти зараз виріс і став знаменитим, в чому б ти прославився?
• Чим ти можеш допомогти комусь вже сьогодні?
• Якби ти міг провести один день з якоюсь людиною, хто б це був і що б ви робили?

4. Запитання про життя і світобудову

• Що робить людину розумною?
• Як ти думаєш, що відчувають інші люди?
• Навіщо ходити в школу?
• Яким буде життя в майбутньому?
• Що б ти змінив в цьому світі, якби міг?
• Чи легко бути дитиною? А дорослим?
• Як дізнатися, що ти вже подорослішав?
• Дитина повинна поважати всіх дорослих?
• Чи потрібно завжди слухатися батьків?
• Чи можна карати дітей?
• Чи має право людина вкрасти їжу, якщо вмирає від голоду?
• Чи можна завжди робити те, що хочеться?
• Навіщо люди обманюють?
• Чи можна завжди говорити все, що думаєш?
• Чому люди розлучаються?
• Чому люди сваряться, хіба не можна обговорити все спокійно?
• Чому дорослі мало усміхаються?
• Чому люди курять, якщо це шкідливо?
• Що таке поганий і гарний настрій?
• Що треба робити в старості?
• Що таке душа і де вона розташована?
• Що таке любов?
• Як зрозуміти, що хтось тебе любить?
• Чи може любов тривати вічно?
• Що таке щастя?
• Чи можна завжди бути щасливим і ніколи не сумувати?
• Чи можна бути щасливим без грошей?
• Чому багаті люди не діляться грошима з бідними?
• Усі люди рівні?
• Чи можна вважати світ прекрасним, якщо в ньому є війни і голод?
• Чи можна обійтися без воєн?
• Чи є користь від проблем і труднощів?
• Чи можна відповісти грубістю людині, яка груба з тобою, чи потрібно залишатися ввічливим?
• Чи можна заздрити?
• Для чого потрібно мистецтво?
• Хто визначає, що красиво, а що ні?
• Чи потрібно приймати свою зовнішність такою, яка вона є?
• Якби можна було видати закон, якому всі на світі повинні підкорятися, яким би він був?
• Чи можемо ми міняти свою долю, чи вона вже визначена?
• Для чого ми живемо?

25 способів запитати підлітка про його шкільний день

Елізабет та Елізабет Еванс, дізнавшись, що їхні творчі запитання замість «Як справи у школі» користуються популярністю, склали ще один перелік. Якщо попередні 100 питань стосувалися, перш за все, учнів початкової школи, ці — для тінейджерів. Вони вже не будуть так щиро розповідати про почуття, до багатьох тем можуть поставитися зі скепсисом. Але, на думку блогерок, з цих питань краще починати розмову, ніж з набридлого «Які оцінки ти отримав?».

• ·         Де тобі подобається гуляти на території школи? (Клас, стадіон, бібліотека, кафе, тощо).
• ·         Куди ти за власним бажанням ніколи не ходиш?
• ·         Чого у школі не вистачає? Що б ти прибрав зі школи?
• ·         Якби ти був вчителем вашої школи, у якому класі ти б викладав? 
•     Який клас найтяжчий для педагогів?
• ·         Яка найбільш крута річ, яку ти сьогодні бачив?
• ·         Чому ти навчився сьогодні?
• ·         Який фільм нагадує твій сьогоднішній день?
• ·         Що цікавого ви сьогодні робили на перерві?
• ·         Що ти зміг зробити краще, ніж раніше?
• ·         Який урок тобі сподобався найбільше, а який — найменше?
• ·         Яку б ти обрав музику, щоб вона грала у школі у гучномовцях?
• ·         Якби ти читав вчительські думки, про що хотів би дізнатися? Думок про що саме ти не хотів би знати нізащо?
• ·         Якби про твій сьогоднішній день склали пісню, якою б вона була?
• ·         З ким тобі подобається працювати на уроці? З ким — ні?
• ·         Чого тобі слід більше робити у школі? Чого менше?
• ·         Які три речі, про які розповідали сьогодні однолітки, ти запам’ятав?
• ·         На яке запитання однокласників ти не став відповідати сьогодні? (або відповів)
• ·         Якби інопланетяни прилетіли до вашої школи, що б вони захотіли забрати з собою?
• ·         Хто тобі сьогодні допоміг? Кому допоміг ти?
• ·         Якби ти став невидимкою, що б ти робив у школі?
• ·         Якої частини дня ти чекаєш з нетерпінням? Якої — боїшся?
• ·         Що б ти хотів змінити у шкільному обіді?
• ·         Якби в тебе був лише один урок на день, який предмет ти б обрав?
• ·         Хто з твоїх однокласників може стати Президентом, мільйонером, хуліганом, актором, детективом?
• ·         Якби цей день був емоцією, яка б вона була?
• ·         Що про ваш клас, на твою думку, говорять вчителі в учительській?

·        

Переклад Слави Ярошевич

Джерело: https://osvitoria.media

Вчитель повинен розуміти, що йому потрібна допомога: освітній омбудсмен про булінг педагогів

Шкільний булінг як соціально - психологічний феномен

Діти  та  підлітки  є  найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, формують власну систему сприйняття світу, систему цінностей та пріоритетів, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей.

Булінг лише в меншості випадків є фізичним насиллям, а більш розповсюдженим знущанням,яке відбувається між дітьми, є вербальне приниження та різного роду образи, а також виключення з референтної групи, неприйняття та ізоляція,розповсюдження неправдивих чуток та  інша поведінка, яка тим чи  іншим шляхом завдає шкоди потерпілому. Усі ці різноманітні дії приводять до приниження потерпілого та отримання кривдником задоволення від цього, і цикл насильства не обривається, а лише набирає обертів. Це ще раз доводить необхідність зовнішнього втручання в таке коло.

Булінг (від англtobully — задиратися, знущатися, змушувати погрозами) — повторювані, свідомі,навмисні та обдумані дії з наміром нашкодити, викликати страх шляхом погрози подальшою агресією. Усі дії, попри  їх різноманіття, мають спільні риси:

1)                дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов’язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, різної статі, раси, релігії,сексуальної орієнтації тощо;

2)                намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи;

3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання .

Суть булінгу вбачають все-таки не в самій агресії або злості кривдника, а в презирстві, зневазі — сильному почутті відрази до покірливого, того, хто ніби не заслуговує на повагу. Це дозволяє кривдникам шкодити без почуття провини, співчуття чи емпатії. Кривдник надає собі привілеї домінантності, контролю, права виключення таізоляції жертв. Під поняття «булінг» не підпадають братерське суперництво серед однолітків або  імпульсивні агресивні дії потерпілих у відповідь на напад кривдника, які за суттю є спонтанні, недискримінаційні та з невизначеною жертвою.

З  іншого боку,булінг не включає кримінальні дії, які починалися як конфлікт та розвинулися, тобто серйозне фізичне насильство, погрози такого насильства, напади зі зброєю, вандалізм та інше не є булінгом.

Також значну роль у процесі булінгу відіграють спостерігачі, яких за дослідженнями 88% від усіх дітей: частина з них долучається до кривдника, інша, аудиторія, підбурює його до подальшого знущання, і лише від 10 до 20% намагаються якось допомогти, коли над кимось знущаються.

Види шкільного булінгу.

Види булінгу можна об’єднати в групи вербального, фізичного та емоційного (соціального) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70% знущань відбувається вербально: принизливі обзивання, дошкуляння, жорстока критика, плямування репутації, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток. Нажаль, кривдник часто залишається непоміченим та непокараним, однак образи не залишаються безслідними для «об’єкта» приниження.

Фізичне  насильство  найбільш  помітне, однак складає менше третини випадків булінгу (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу та особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя).

Найскладніше  зовні  помітити  емоційне (соціальне)  знущання —  систематичне  приниження почуття гідності потерпілого шляхом ігнорування,  ізоляції, уникання, виключення.

Жертви можуть  і не знати про чутки, що про них ходять, однак страждати від їх наслідків. Ці методи частіше  використовуються дівчатами для навмисного відчуження жертви або руйнування дружніх стосунків. Маніпуляції, залякування, шантаж — це та зброя, яку застосовують до жертви з метою  її соціального виключення. Кривдник витрачає багато енергії для підтримки своєї позиції, статусу, влади, контролю і ніяк не для побудови дружніх стосунків.

Необхідно окремо виділити знущання на сексуальному та расистському підґрунті. Як свідчать дослідження, 85% дівчат та 76% хлопців зазнають сексуального булінгу. Він стосується процесу статевого дозрівання (випередження чи запізнення), сексуальної орієнтації тощо та фактично поєднує в собі всі види булінгу: вербальні (погрози сексуального насильства, жарти, принизливі коментарі щодо сексуальної активності жертви), фізичні (торкання, обійми сексуального характеру, смикання нижньої білизни, сексуальні напади) та емоційні приниження (поширення чуток, написання поміток сексуального характеру, наприклад, в роздягальнях, вульгарні жести та «сканування» тіла). Приниження, пов’язані з расою чи національністю, існують в кліматі наявної дискримінації групи людей, де відмінності сприймаються негативно, а принципи гуманної толерантної поведінки не вітаються. Спочатку в дітей виникають стереотипи, узагальнені уявлення щодо груп з певними особливостями, потім розвивається почуття щодо них — упередження, а далі — дискримінація, безпосередня дія, яка принижуватиме того, стосовно кого існують стереотипи та упередження.

Інтернет та сучасні технології — вільний простір для кібер-булінгу. Діти створюють веб сторінки та сайти, де можуть вільно спілкуватися, коментувати, ображаючи інших, поширювати плітки, фотографії особистого характеру та іншу інформацію; також кривдники відсилають електронні листи та повідомлення своїм жертвам, у яких їх всіляко принижують. У такому просторі не існує жодних захисних для жертви бар’єрів — ані часових, ані просторових, тому швидко, лише натисканням  кнопки,  образлива  інформація поширюється серед тисяч людей.

Опис учасників шкільного булінгу та їх типи.

У процесі булінгу традиційно виділяють кривдника, жертву та спостерігачів.

Характеризуючи  кривдника  як  учасника процесу булінгу, виділяють ряд типів поведінки:

1)Перший з них: дитина зазвичай поводить себе в соціально прийнятний спосіб, піклується про інших, має непогані успіхи в навчанні. Однак іноді поводиться непередбачувано, нехарактерно, принижує  інших учнів, хоча й схильна бути відповідальною та піддається вихованню. Коли така дитина дражниться, що частіше стосується дітей не з кола її друзів, то це схоже на справляння враження на певних учнів.

2) Інший тип кривдника: дитина приваблива, не відчуває браку матеріальних речей, має непогані оцінки, друзів, гарні лідерські якості, але знущається з  інших — ніби випадає зі звичайних стереотипів. Це пояснюється тим, що не завжди враження про дитину співпадають з тим, якою вона є насправді, адже багатьом дітям важко справлятися зі своїм персональним розвитком та самоповагою, а тим паче з очікуваннями, що покладають на них батьки та  інші люди. Вони ніби вдягають маску хороброї дитини.

3) Наступний «статусний» тип кривдника проявляється у показовості булінгу, намаганні завжди бути на «сцені», завоювати аудиторію спостерігачів, їхні лестощі та підлабузництво. Вони поєднують різні види булінгу та вчиняють їх над у чомусь слабкішими, молодшими або тими, кого так чи інакше недолюблюють. Вони вважають, що їм надано права та повноваження для знущання, та почувають себе добре, поки відчувають владу та перевагу над іншими.

4) Тип кривдника «у повному озброєнні» має стійкі наміри чинити булінг, особливо в разі відсутності сторонніх поглядів, у той же час намагається ввести в оману та всіляко привабити інших, зокрема дорослих. Вони занурюють свої почуття настільки глибоко, що самим їм стає важко їх ідентифікувати. Досить часто добре розуміють стан  іншої людини  та  вміють  користуватися цим, помічають вразливі сторони потенційної жертви.

5)  І останній  тип:  імпульсивно-агресивні кривдники, які мають слабкі соціальні навички, абсолютно непередбачувані, агресивні реакції навіть на слабку провокативну поведінку, звинувачують інших, а головне, часто мають проблеми у розвитку, зокрема зі здатністю до навчання.

У сучасній літературі також розрізняють два типи групи, у які об’єднуються кривдники:

1) Перший — це група друзів, які колективно поводяться так, як ніколи б не поводилися поодинці, стосовно тих, кого вони хочуть виключити або зробити «цапом-відбувайлом». Вони усвідомлюють свій негативний вплив на потерпілого та біль, що йому завдають.

2) Другий  тип — це «банда кривдників», яка є  стратегічним об’єднанням  задля досягнення влади, контролю, підкорення та переваги. Вступаючи в групу на початку для почуття поваги та захисту, потім учасники стають настільки прив’язаними до групи, що нехтують власним життям та потребами, не помічають усіх наслідків своїх дій.

Виділяють кілька типів жертв залежно від реакції на булінг. По-перше, пасивна жертва, схвильована та незахищена, реагує на знущання плачем, відступає, уникає кривдника, стає «тихою», а така її реакція фактично є винагородою для кривдника, тому цикл насильства продовжується. Вважається, що переважна кількість жертв належить саме до цього типу. По-друге, «провокативна» жертва: вона викликає роздратування, привертає увагу кривдників  і однолітків, досягає певного контролю над ситуацією, реагує з проявами як агресивності, так  і стурбованості, схвильованості, вона більш схильна протистояти булінгу, у той час як пасивна жертва уникає або погоджується зі своїми нападниками. Обидва типи менш здатні контролювати свої емоції та сповіщають кривдників про те, що можуть стати легкими «мішенями». Дослідники також виділяють  і хронічних жертв булінгу, які зазнають знущання кілька разів на тиждень, їх 6–10% від дітей шкільного віку. Вони схильні повертатися до кривдників задля продовження встановленого зв’язку, що  ініціює новий цикл насилля. Хронічні жертви залишаються такими навіть у разі зміни школи, місця проживання, а також часто приходять до самогубства як єдиного можливого варіанту вирішення ситуації, що склалася.  Деякі дослідники виділяють також жертв-кривдників  і підкреслюють у них більшу порівняно з  іншими жертвами чи кривдниками вірогідність ментального зриву та проблем у розвитку.

Залежно від ступеня прихильності до кривдника виділяють такі типи груп спостерігачів (починаючи з найбільш наближеного до нього):

1)  група, наближена до кривдника: послідовники (активно беруть участь у булінгу, але не починають його) — прихильники, пасивні кривдники (підтримують знущання, але не беруть активної участі) — пасивні прихильники, потенційні кривдники (полюбляють спостерігати за булінгом, але не показують відкритої підтримки);

2) група задіяних спостерігачів («це не моя справа») не залучається до жодної сторони, не проявляє ані підтримки, ані схвалення;

3) групі потенційних захисників булінг не подобається, і вони вважають, що мають його спинити, але не роблять нічого;

4) група захисників жертви обурена знущанням та допомагає або намагається допомогти потерпілому.

Список використаних джерел

1.     http://www.childfund.org.ua/Uploads/Files/docs/Korol_from%20Bul1-2-09.pdf

2.     http://zineevich.blogspot.com/2015/12/blog-post_7.html

3.     http://www.edu.gov.on.ca/eng/multi/ukrainian/BullyingUK.pdf

ПАМ’ЯТКА «КРОКИ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГА З УЧНЕМ»

Крок 1.

Об’єктивний опис поведінки дитини

   Це означає уміння:

ü Збирати та точно формулювати факти.

ü Уникати суб’єктивних оцінок.

ü Складати конкретний, а не загальний опис того, де, коли, як часто та що конкретно робив учень. Слова: «завжди», «ніколи», «нічого», «весь час» не можуть фігурувати в об’єктивному описі поведінки.

Крок 2.

Розуміння мотиву «поганої» поведінки

      Порушник дисципліни не усвідомлює. Що за цим порушенням стоїть одна із чотирьох цілей:

·        привернення уваги;

·        бажання влади;

·        помста;

·        уникання невдачі.

      Привернення уваги – деякі учні обирають «погану поведінку», щоб отримати особливу увагу вчителя. Вони весь час хочуть бути у центрі уваги, тим самим не даючи учителю проводити урок, а дітям – розуміти вчителя.

         Бажання влади– деякі учні «погано» ведуть себе, тому що для них важливо бути головним. Вони намагаються встановити свою владу над учителем, над усім класом. Своєю поведінкою вони фактично кажуть: «Ти мені нічого не зробиш» та руйнують тим самим встановлений класний порядок.

          Помста. Для деяких учнів головною метою їх присутності у класі стає помста за реальну або надуману образу. Мститися вони можуть як учителеві, так і комусь із дітей або усьому світові.

         Уникання невдачі – деякі учні так бояться повторити свою поразку, невдачу, що обирають стратегію нічого не робити. Їм здається, що вони не відповідають вимогам учителів, батьків та своїм власним надмірно завищеним вимогам. Вони мріють, щоб всі залишили їх у спокої, та залишаються в ізоляції, неприступні та «непробивні» ніякими методичними хитрощами педагога.

Крок 3.

Вибір техніки педагогічного втручання для екстреного припинення  «витівки» на уроці

Обираючи те чи інше педагогічне втручання, пам’ятайте, що суть справжнього педагогічного впливу – не покарання. Педагогічний вплив переслідує дві мети: зупинити неприйнятну поведінку у той момент, коли вона має місце, та вплинути на вибір учнем більш прийнятної поведінки у майбутньому.

         Вплив повинен бути швидким (не означає імпульсивним, спонтанним, агресивним. Має зупинити проступок тут і зараз) та правильним (враховує справжню ціль «поганої» поведінки дитини див. Крок 2). Вплив повинен бути неминучим, обов’язковим. Це означає, що учитель повинен видавати відповідну реакцію щоразу, коли учень здійснив проступок.

Крок 4.

Розробка стратегії підтримки учня для підвищення його самооцінки

           Самоповага школяра формується, коли він:

•         відчуває свою здатність у навчальній діяльності (інтелектуальну);

•         вибудовує та підтримує прийнятні стосунки з учителем та однокласниками або має хоча б якісь стосунки;

•         привносить свій особистий вклад в життя класу то школи.

         Змінивши свою традиційну поведінку підтримкою, учитель змінює свою установку стосовно учня. Тепер він очікує від учня гарних вчинків та помічає його гарні вчинки. Оскільки відношення педагога до учня стає позитивним, змінюється і відношення учня до вчителя. Ріст його самоповаги приємно здивує вас; просто дитина почне отримувати те, що їй необхідно, нормальними прийнятними способами.

Джерело:https://yandex.ua/search/?lr=960&msid=1490778453.85076.22872.15922&text

Подписаться на: Сообщения (Atom)

Національна дитяча "гаряча" лінія

Обязательно поделитесь с друзьями

Этот блог на другом языке

!-- Gismeteo informer START -->

Погода в Энергодаре

Gismeteo Прогноз на 2 недели

Обо мне

u

Просмотреть профиль

Архив блога

• ▼  2020 (1)
  • ▼  мая (1)
    • Шановні колеги, пропонуємо Вам взяти участь у пров...

• ►  2019 (3)

• ►  2018 (10)

• ►  2017 (14)

• ►  2016 (11)

• ►  2015 (20)

Плейлист

Счетчик посещений

Радио

Тема "Венецианское окно". Технологии Blogger.

До уваги батьків: штраф за образу вчителя – 5100 грн!

       У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників» № 2279. Про це свідчать дані на парламентському інтернет-порталі.

З метою посилення законодавчого захисту педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від погроз, образ, переслідування, фізичного насильства пропонується внести зміни до ч. 1 ст. 54 та ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту», щоб передбачити додаткові гарантії поваги до особистості, честі та гідності, справедливого і шанобливого ставлення до педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників з боку учасників освітнього процесу та інших осіб.

     Також пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статтями:

       • ст. 173-5, якою передбачити адміністративну відповідальність за вчинення образи, тобто умисного приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі, переслідування, психічного чи фізичного насильства, а рівно погрози його застосування, стосовно педагогічного, науково-педагогічного або наукового працівника та передбачити покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,

       • ст. 179-1, якою передбачити адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у закладах освіти та передбачити покарання у вигляді накладення штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На замітку батькам та вчителям

Про ігрову залежність. Мультфільм Приклеєний

ДІЯ. ЦИФРОВА ОСВІТА. Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»

ДІЯ. ЦИФРОВА ОСВІТА. Серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»

https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

Дізнайтесь, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних Інтернет-спілок, сексуального насильства.

Категорія: Для новачків
Тривалість серії: 8-10 хвилин
Кількість серій: 11

День безпечного Інтернету 2020

Година спілкування «Безпечна мандрівка Інтернет-лісом» 2А, 3А, 3В класи (Шкворець Л.Д.).

   

Конкурс на платформі «Всеосвіта» «Основи кібербезпеки» учні 2В, 4Б, 4В класів (Марієнко Л.М., Шкворець Л.Д.)

Участь у роботі цифрової майстерні з інформаційної безпекив рамках заходу “Цифрова година” (Digital Homeroom), присвяченого Дню безпечного Інтернету (Марієнко Л.М., Шкворець Л.Д.)