Неважливо, хто торкається

 Для третьокласників соціальний педагог Шкворець Л.Д. провела годину спілкування "Неважливо, хто торкається" з циклу "Попередження, виявлення та реагування у випадку сексуального насильства над дітьми".

Учні пригадали матеріали попередньої години спілкування, вивчені правила «Безпечний дотик, небезпечний дотик», «Кричи. Біжи. Розкажи».

Познайомилися з новим правилом "Неважливо, хто торкається" переглянувши мультфільми.

  Виготовили книжечку з нагадуванням для дітей про правила безпеки, яких слід дотримуватись вдома, в ліцеї та у громадських місцях.  

 

 

Соціальний педагог акцентувала, що неважливо, хто саме до вас торкається у недозволений спосіб. Чи це старший підліток, близький родич, незнайомець чи друг. Якщо через дотики чи вчинки цієї людини ви відчуваєте себе у небезпеці, не бійтеся втекти та розказати про це дорослим, яким ви довіряєте.

 

 

 

 

  

 

Учні вчилися самостійно добирати різні варіанти відмови у разі небезпечних ситуацій програючи небезпечні ситуації. 

Діти зрозуміли, що вони зможуть сказати «Ні» у ситуаціях, де  відчувають себе у небезпеці.

Діти теж вигорають під час дистанційки. Як їм допомогти?

 Дорогі батьки дітей на карантині, ми знаємо, як складно вам влаштувати вдома і свій робочий день, і навчальний графік дитини. Саме тому ми попросили методистку Новопечерської школи та експертку «Освіторії» Інну Большакову поділитися дієвими лайфхаками тайм-менеджменту для дітей. 

Ми дуже добре запам’ятовуємо через образи: якщо метафора влучна і зручна для нас, ми одразу розуміємо суть речей. Образи також підключають наші емоції — а це задоволення, дофамін, тож ми прагнемо повторити цей стан. Саме тому для інструментів тайм-менеджменту експерти підбирають такі яскраві аналогії.

Принцип швейцарського сиру

Про цей простий і ефективний інструмент тайм-менеджменту пише Алан Лакейн у книжці «How to get control of your time and your life». Уявіть велику головку швейцарського сиру, а ви — миша, яка дуже хоче ним поласувати. Але миша не може проковтнути весь шмат за раз. Вона прогризатиме маленькі дірочки з різних боків головки, аж поки не з’їсть усю.

Сир — це велике завдання: важливе і складне настільки, що ви не знаєте, як до нього підступитися, не розумієте послідовності виконання дій. Тому почніть його вирішувати, прогризаючи дірку з будь-якого боку. Не важливо, звідки ви почнете гризти, тут треба просто із чогось почати. Після кількох таких дірок ви вже краще розумієте суть завдання і можете спланувати послідовність дій для його виконання.

Дійте, як миша: огляньте весь шмат сиру і оберіть, де можете прогризти дірку просто зараз. Іншими словами, оцініть обсяг завдання і почніть з будь-якої простої дії. Виконайте її — це буде ваша перша дірочка в сирі, тож можна себе похвалити. Повертайтеся до сиру, щойно матимете час, і прогризайте наступні дірки. Важливо дотримуватися таких правил:

·         не повертайтеся до дірочки, яку вже прогризли, щоразу робіть нову: починайте виконувати завдання кожен раз з іншого боку;

·         гризіть сир навіть тоді, коли маєте дуже мало часу: навіть за 5 хвилин можна зробити маленьку, але потрібну роботу: виписати невідомі слова з тексту, прочитати кілька абзаців, вивчити одне правило.

З’їсти жабу

Канадсько-американський експерт з успішності Браян Трейсі описав цей інструмент у своїй книзі-бестселері «Eat that frog: 21 great ways to stop procrastinating and get more done in less time». Виявляється, традиція їсти жаб у французькій кухні виникла дуже давно з необхідності виживати у часи війни та голоду. Саме тому в більшості з нас жаба асоціюється із чимось бридким і неприємним. Отже, жаба — це найбільш неприємна справа, те, що нам зовсім не подобається. У навчанні жабою буде найбільш неулюблений урок — от з нього і треба починати. Нам зазвичай неприємне те, що ми погано робимо, те, що нам не вдається. А не вдається нам якась справа тому, що ми мало тренувалися це робити. Якщо починаємо цю жабу їсти — тренуємо свої слабкі навички, то й сама справа стає простішою. Регулярне поїдання жаби може перетворити її на прекрасну принцесу: в якийсь момент дитина може усвідомити, що той, колись неприємний, предмет став значно зрозумілішим, простішим і вже не є жабою.

Нарізати ковбасу

Ми схильні відкладати неприємну для себе діяльність на потім. Ці невиконані завдання накопичуються, і жаба стає велетенською. Якщо так сталося, час приєднати інструмент «нарізати ковбасу»: дитина може уявити весь обсяг великого домашнього завдання як одну довгу ковбаску. Але ж ми не можемо проковтнути її за один раз. Щоб з’їсти ковбасу, спершу її треба нарізати на маленькі скибочки. Так само дитина може розділити це завдання на малі частини і робити їх поступово. Образ ковбаси дуже зручний для того, щоб дитина усвідомила, що є результатом її роботи: це візуалізація завдання, його частин і результату навчання.

Додайте помідорів

Італієць Франческо Чірілло колись мав проблеми з навчальною успішністю. Після кількох експериментів над собою він наприкінці 1980-х років запропонував свій секрет тайм-менеджменту — метод помідора. Його описують у багатьох книгах про управління часом. Суть методу: розбити завдання на день на шматки, кожен з яких можна виконати за 25 хвилин, встановити таймер на цей час і працювати максимально зосереджено протягом цього часу. Після сесії роботи зробити перерву 4 хвилини, і знову працювати 25 хвилин. Після 4 таких робочих сесій зробити довшу перерву — 20 хвилин.

Таймер потрібен обов’язково, адже він контролює час і сповіщає момент перерви. Працюючи за цим методом, дуже важливо записувати, скільки помідорів ви з’їли за день: наприкінці дня вас приємно здивує те, скільки завдань ви виконали.

Метод помідора можна пропонувати дітям з початкової школи: тоді проміжки концентрованого навчання триватимуть по 10 хвилин. Більшість дітей цього віку здатна зосереджувати увагу на такий період, однак є діти, які добре працюють і 15 хвилин.

Загалом, експерти радять учням зосереджено працювати протягом 20 хвилин. Проте бувають індивідуальні особливості: комусь краще, щоб це було 15 хвилин, комусь — 25 хвилин. Тривалість помідора може залежати і від предмета: фізику хочеться вчити по 15 хвилин, а інший урок — по 25. Однак збільшувати проміжки відпочинку не варто — довша (ніж 5 хвилин) перерва призведе до того, що дитина «випаде» з теми, і їй буде складно повернутися до навчання. Тоді як трішки затягнути сесію навчання можна: якщо дитина працює вже 20 хвилин, але їй лишилося дописати одне речення, то краще вже закінчити, а тоді робити перерву. Ваше завдання — спостерігати за дитиною і допомогти їй зрозуміти, як і коли вона найкраще навчається. Коли учень чи студент зрозуміли свої особливості навчання, то можуть налаштувати під себе кожен з інструментів тайм-менеджменту.

Тайм-менеджмент — це звичка

Тайм-менеджмент працює тільки тоді, коли це закріплена звичка. Тож дитина має виробити підходи до виконання різних завдань: зрозумілі завдання опрацьовувати за методом ковбаси і помідора, незрозумілі — за методом сиру і помідора.

Залежно від того, скільки нашому мозку потрібно часу для побудови стійких нейронних зв’язків, засвоєння нової звички може зайняти навіть більше, ніж 21 день. Для когось вироблення звички тайм-менеджменту триватиме місяць або два. Не намагайтеся, щоб дитина опанувала одразу всі інструменти тайм-менеджменту: починайте з одного, а коли він перейде у стійку звичку, можна додати другий, потім третій.

У вашої дитини може бути такий сценарій виконання домашніх завдань на карантині:

·         Обрати жабу — найбільш неприємний для себе предмет чи завдання.

·         Уявити цю жабу у вигляді ковбаси, яку можна розрізати на шматочки: наприклад, 5 прикладів і 2 задачі.

·         З’їсти цю жабу по скибочці за раз, використовуючи метод помідора: чергуючи зосереджені сесії навчання і короткі проміжки відпочинку.

·         Якщо дитина читає задачу і розуміє, що геть не знає, як її вирішувати, то підключає метод «швейцарського сиру»: починає прогризати дірочку — наприклад, може виписати умову задачі, що в ній відомо, а що ні.

·         Якщо завдання зрозуміле, то дитина може самостійно розбити його на частини — шматочки ковбаси і визначити, скільки часу витратить на поїдання кожної скибочки.

·         Планування часу за методом помідора з дитинства прибирає страх перед завданням: дитина уявляє, що для виконання завдання у неї буде 2–3 блоки по 20 хвилин роботи з короткими перервами.

·         Обов’язково придумайте винагороди за помідори, жаби і ковбаски, які дитині вдалося з’їсти за день.

Комунікація в онлайн-просторі: як не потрапити в халепу. Безпечний інтернет для учнів та освітян

Дистанційне навчання перевело формат стосунків між учителем та учнями у площину онлайн-комунікацій.

Спілкування вчителів та учнів у режимі онлайн уже стало нормою. Та чи всі учні завжди відповідальні та дисципліновані? На жаль, стандартною є ситуація, коли хтось із них:

*навмисно вимикає камеру та вмикає звук;

*маніпулює тим, що у нього відсутній Інтернет;

*байдикує чи розважається.

А якщо учні зірвали дистанційний урок? Слід розібратися – це пустощі чи навмисний задум? Одна справа, коли учням нудно та вони бажають повеселитися, наприклад, розмалювавши презентацію вчителя. А зовсім інша – якщо вони маніпулюють та запрошують на зум-сесію сторонніх осіб. Із цією метою деякі школярі створюють групи, запрошують до них незнайомців та публікують посилання на конференцію з пропозицією зірвати урок.

До речі, підступність пранкерів не має меж: вони можуть хамити, голосити, вмикати гучну музику, керувати конференцією, демонструвати непристойні зображення чи навіть рекламувати дитячі товари.

Як навчитися дбати про безпеку та реагувати на такі ситуації?

Є декілька простих правил:

 Встановіть пароль на конференцію, а краще – на кожну подію. Надсилайте учасникам пароль для входу в конференцію заздалегідь та міняйте його для кожного сеансу.

 Не пускайте сторонніх осіб. На публікуйте посилання на конференцію у вільному доступі, надсилайте його лише учасникам і зареєстрованим користувачам. Розкажіть учням, до чого може призвести передача посилання третім особам.

 Першим заходить ведучий. Саме ведучий відповідає за те, щоб на конференцію не потрапили сторонні особи. Тому не дозволяйте вашим учням приєднуватися раніше.

 Використовуйте «кімнату очікування». Це дасть вам змогу переглядати учасників, перш ніж додати їх до уроку. Адже під час підтвердження легко виявити зайвих осіб.

 «Зачиніть двері», коли всі на місці. Як тільки-но з’являться всі учасники, яких ви чекали, заблокуйте доступ до сесії.

 Вимкніть загальний доступ до екранів учасників. Для того, щоб учасники не могли продемонструвати небажаний контент решті, відключить можливість ділитися змістом своїх екранів.

 Ви маєте змогу видаляти порушників. Звісно, цією функцією слід скористатися лише в екстреному випадку. Наприклад, коли онлайн-заняття заважають вести брати, сестри чи навіть батьки учнів.

Джерело:НаУрок

Дозвольте дітям вам “заважати”. 10 заповідей для батьків

 1. Не чекайте, що ваша дитина буде такою самою, як ви. Або – як ви хочете. Виховання має допомогти дитині стати не вами, а собою.

2. Не вимагайте від дитини плати за все, що ви робите для неї. Ви дали своїй дитині життя, як вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншій людині, та – наступній: це і є нескінченний закон вдячності.

3. У процесі виховання дитини не зганяйте на дитині свій поганий настрій, щоб у старості не їсти гіркий хліб, бо що посієш, те й пожнеш.

4. Не ставтеся до проблем вашої дитини зверхньо: для дитини її проблеми не менш тяжкі ніж вам ваші. 

5. Не принижуйте в процесі виховання.

6. Не мучте себе, якщо не можете дати щось своїй дитині; мучте, якщо можете і не даєте.

7. Вмійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, чого б не хотіли б, щоб інші зробили вашій. Не забувайте ваша дитина також стежить за вами – і бере приклад як ставитися до інших.

8. Дозвольте дитині “заважати”!

9. Будьте ближчі до природи.

10. Любіть свою дитину будь-яку: неталановиту, невдачливу, неуважну; спілкуючись з нею, радійте, бо дитина – це свято, яке поки що з вами.

Для того, щоб зробити свою дитину кращою, батькам необхідно зробити кращими себе. Це основний постулат виховання дитини!

Моя дитина

6 ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВЧИТЕЛЮ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ

 Незнання посадової інструкції дуже часто призводить до серйозних конфліктних ситуацій на робочому місці.

Нерідко у рідних освітніх закладах педагоги стикаються з такими явищами як мобінг чи булінг, а що вже казати про наднормове навантаження. Юлія Пилипко, засновниця проєкту Pro.Школу, проаналізувала випадки, коли вчитель залишається один на один зі своєю проблемою, не знаючи, до кого звернутись і з яких джерел отримати відповідь.

Наприклад, в одній з українських шкіл молода вчителька примусово виконувала роль педагога-організатора, в учительській навіть не мала власного стола, щоб спокійно перевірити контрольні та домашні роботи, а крім цього, їй віддавали години колег на заміну. Ситуація повторювалася й тоді, коли робочий день вже закінчився.   

Таких історій є безліч, і пані Пилипко наголошує: конфліктні ситуації трапляються через відсутність посадової інструкції.

Учителю важливо не просто на словах обговорити умови праці, а вичитати їх, ретельно ознайомитися та розуміти, де ставити свій підпис.

Ґрунтовний підхід до безпосередньо впливає на формування умов праці, адже саме від них залежить, наскільки комфортно педагог почуватиметься на роботі.

Я лише підписала документ, що ознайомлена зі своїм навантаженням. Але, як виявилося, мені поставили меншу кількість годин, ніж 18 – і тепер мотивують усе тим, що я ж підписала наказ, – розповідає Ірина, учителька географії в загальноосвітній школі.

Необхідно пам’ятати, що навантаження менше за 18 годин може бути лише в тому разі, якщо педагог дав на це письмову згоду. В усіх інших випадках ніхто не має права забирати робочі години.  

Пропонуємо список документів, які завжди стануть у пригоді у проблемних ситуаціях.

 6 документів для вчителя 

 1.  Посадова інструкція. Її потрібно обов’язково вивчити, переконатись в її актуальності (і не завадило б взагалі перевірити наявність документа).  

 2.  Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.Окремі пункти роз’яснять питання щодо зарплатні, наприклад, яку суму мають додати за класне керівництво, заміну колег та перевірку робіт.

 3.  Типове положення про атестацію педагогічних працівників. Цей документ містить інформацію про позачергову атестацію, терміни подання заяви та вичерпно пояснює, коли її можна проходити.

4.  Статут школи. Щоб не наразитися на неприємні сюрпризи, краще попросити Статут в адміністрації та детально з ним ознайомитись. Існує певний ряд питань, які можуть вирішуватись лише на рівні конкретного освітнього закладу, тож педагог має бути до цього підготовлений.  

 5.  Положення про класного керівника.Цей документ знадобиться вам, якщо вчитель взяв на себе обв’язки класного керівника і потребує дізнатись більше про власні права.

 6.  Закон «Про охорону праці». Він проінформує щодо різноманітних «гострих» ситуацій, наприклад щодо того, чи можна педагогу мати додаткові години роботи, якщо є ставка та півставки зверху.

Закон: https://vse.ee/st

Поради для батьків з підготовці до ЗНО

 #ЗНО-2021

#підготовка

#поради батькам

Важливо врахувати цьогорічну специфіку складання ЗНО та максимально проявити підтрумку родини випускникам

1. Додатково замотивуйте свого випускника

Докори, що дитина лінива, інфантильна чи погано самостійно займалася, лише погіршать ситуацію. Залякування на кшталт «Цього року лише відмінники до університетів потраплять, це спеціально так зробили» не підвищують, а підривають мотивацію.

Перше, чим можуть допомогти тати й мами, — спокійно поговорити про те, що чимало випускників втратили орієнтири, та запитати підлітка, чим можна допомогти йому мобілізувати сили.

Добре своїми силами підвести межу шкільним рокам. Наприклад, обіцянку бажаної подорожі після успішного завершення ЗНО або придбання якоїсь речі для дорослого життя (наприклад, потужніший ноутбук, планшет чи смартфон для нових студентських потреб). Хоча це може виглядати як підкуп матеріальними речами, акцент варто робити не на цьому, а на початку нового етапу життя.

Є й інші способи зробити це: виділити гроші на приємні пам’ятні подарунки колишнім однокласникам, урочисто позбутися шкільних атрибутів, які не знадобляться надалі, влаштувати прогулянку містом зі стрічкою "Випуск 2021". Розкажіть щось цікаве про ваші студентські роки (незалежно від того, в університеті чи коледжі).

2. Нагадайте, що складати тести все одно доведеться

Деякі старшокласники й досі щиро вважають, що ЗНО — не для них, адже вони не хочуть вступати до університетів. Проте цього року знання з трьох предметів державної підсумкової атестації (ДПА) будуть перевірені у формі ЗНО.

Усі три тестування — обов’язкові: і якщо підліток завершує навчання у школі, і якщо у професійно-технічному закладі.

Що робити: питання до тієї самої мотивації. Налаштовуйте підлітка на підготовку і на те, що він має показати все, що вміє та знає. Адже часом і батьки кажуть: «Просто сходи та щось напиши, все одно до ПТУ йдеш».

ЗНО — цінний досвід у будь-якому разі. Вміти довести свої знання та вміння, прикласти їх до конкретних завдань, не розгубитися в нових умовах, порівняти з компетентністю однолітків — усе це корисно кожній людині. Тож пояснюйте саме це, мотивуйте, незалежно від планів щодо вищої освіти.

3. Підключайтеся більше, ніж зазвичай

Якщо підліток контролював навчальний процес самостійно і впорався із цим, це чудовий досвід, який допоможе на тестуванні. Якщо ж окрім дистанційного навчання він звертався за роз’ясненнями до батьків чи їм довелося керувати навчанням вдома, нині не варто розривати цей зв’язок, як би не втомилися дорослі, як би їм не було важко. Якщо родина планує якісь інтенсиви щодо ЗНО чи запросити на цей місяць репетитора, не завадить і допомога батьків. Вони вже краще знають, які слабкі місця в тінейджера (маються на увазі не знання, а сам процес навчання), коли він втомлюється. Там, де дистанційне навчання завдяки підтримці тат і мам пройшло найбільш ефективно, вони вже напрактикувалися знаходити зрозумілі слова.

4. Зверніться до віртуальних можливостей

У досвіді самоізоляції є і значні плюси. Скажімо, багатьом підліткам сподобалося проходити тестування, грати в навчальні ігри, шукати або навіть робити тематичні відео, створювати сучасні презентації. Дистанційна освіта привчила батьків і вчителів до думки, що інтернет — друг школяра, а не ворог. Тінейджери відчули, що їх нібито допустили у віртуальне освітнє поле, дозволили проявити свої діджитал-здібності, які раніше дехто міг реалізувати лише в комп’ютерних іграх.

Що робити: чимало старшокласників нині більше налаштовані на підготовку онлайн, ніж на читання підручників по-старому. Тож варто і надалі використовувати інтернет-можливості. Пошукайте, що може стати в пригоді вашим випускникам: короткі курси, навчальні відео, онлайн-тестування або цілі освітні онлайн-платформи.

Скажімо, безкоштовна онлайн-платформа iLearn якраз спрямована на те, щоб старшокласник якісно самостійно підготувався до ЗНО.

5. Зверніть особливу увагу на питання за квітень-травень

Звісно, ті знання, які отримували у формі дистанційної освіти, можуть бути не такими глибокими, як решта, хоча б тому, що ця форма була новою і для вчителів, і для учнів. Тому доведеться їх освіжити в пам’яті. Адже учні випускних класів почуваються невпевнено через ці теми, яких навчалися вдома.

6. Потренуйтеся працювати в масці

Це звучить смішно, але краще потренуватися, ніж розгубитися на ЗНО. Адже в приміщення, де проходитиме тестування, пропускатимуть лише в масках. Ту маску, в якій учень приїде, треба буде викинути й надягти на місці нову. Інструктори стежитимуть, щоб їх не знімали, маски повністю закривали рот і ніс. Це — лише один із запобіжних заходів під час пандемії.

Учням доведеться на тестуванні працювати в масці три години, коли, швидше за все, буде жарко. Це може знизити ефективність. Спробуйте звикати до цього вже нині: запропонуйте пограти в комп’ютерні ігри в масці, а коли підліток звикне — пройти в масці онлайн-тестування чи попрацювати в зошиті. Також можна пошукати та підготувати заздалегідь якісний респіратор, в якому дихати легше. Респіратори можна буде використовувати протягом усього тестування, захисні маски доведеться змінювати кожні три години.

7. Підготуйте довідку, якщо є хронічне підвищення температури

Тих учасників ЗНО, у кого температура буде вищою за 37,2, на тестування не допустять. Це цілком зрозуміло, але може стати перепоною для хлопців і дівчат із хронічним підвищенням температури. Це трапляється при захворюваннях щитоподібної залози, автоімунних розладах, хворобах крові, онкозахворюваннях, ЛОР-недугах, певних хворобах нирок, органів травлення.

Автор Марія Гончаренко

Як говорити з дітьми?

Ви часто говорите:

«Ти погано себе поводиш» або

"Гарні діти себе так не поводять".

⠀

Що може почути дитина:

«Ти поганий/погана».

⠀

Скажіть трохи краще:

«Я розумію, що зараз ти злишся, але такий вчинок неприйтятний в нашій сім'ї». (Це означає, що поганий вчинок не означає, що погана дитина, це суттєва різниця).

⠀

Ви часто говорите:

«Увесь час ти потравляєш у неприємності».

⠀

Що може почути дитина:

«Ти недолугий/недолуга, ти якийсь/якась не такий/така».

⠀

Скажіть трохи краще:

«Я люблю тебе і хвилююсь, будь обережним/обережною».

⠀

Ви часто говорите:

«Не так швидко; не такий високо; не так далеко."

⠀

Що дитина може почути:

«Живи життям тільки на 60 відсотків».

⠀

Скажіть це трохи краще:

«Тримайся, щоб бути в безпеці». (Дітям необхідно експерементувати, дорослі повинні бути поруч та допомогати, а не зупиняти будь-який інтерес).

⠀

Ви часто говорите:

«Давай скоріше!»

⠀

Що може почути дитина:

«Залиш свої бажання заради моїх».

⠀

Скажіть трохи краще:

«Зараз в мене важливі справи, через 10 хвилин ми повинні вийти. А ввечері погуляємо і не будемо поспішати».

⠀

Ви часто говорите:

«Не плач; не будь маленьким».

⠀

Що може почути дитина:

«Не висловлюй свої емоції».

⠀

Скажіть трохи краще:

«Плакати - це нормально, я розумію, що зараз тобі сумно/боляче».

⠀

Ви часто говорите:

«Перестань нити».

⠀

Що може почути дитина:

«Не проси того, чого хочеш».

⠀

Скажіть це трохи краще:

«Скажи словами, що ти хочеш, щоб ми могли разом вирішити твою проблему».

⠀

Ви часто говорите:

«Дай, я зроблю це швидше/краще/сам/сама».

⠀

Що може почути дитина:

«Я не вірю, що ти зможеш це зробити».

⠀

Скажіть трохи краще:

«Ти впораєшся! Тобі потрібна допомога?"

⠀

Важливо говорити мовою любові, підтримки та віри у своїх дітей

⠀#НДМГЛ #childhotline #116111UA #національнагарячалінія #гарячалініядопомоги #гарячалініяпідтримки #ХлібДляСвіту #Breadfortheworld #BfW