Перша психологічна допомога. Алгоритм дій

 17 березня працівниками психологічної служби ліцею взято участь в онлайн вебінарі «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій», який проводився за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією «Ла Страда-Україна».

Зі вступним словом до учасників вебінару звернулася психологиня, кандидатка педагогічних наук, начальниця відділу наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти” Міністерства освіти і науки України – Ольга Флярковська.

Спікеркою заходу виступила Наталія Сабліна, кандидатка психологічних наук, психологиня, психотерапевтка, керівниця Тренінгового Центру Наталії Сабліної.

Під час вебінару були розглянуті наступні питання:

хто потребує та коли потрібно надавати першу психологічну допомогу;

де можна надавати першу психологічну допомогу;

етика надання першої психологічної допомоги;

принципи екстреної психологічної допомоги;

алгоритм надання першої психологічної допомоги;

актуальні питання у сфері надання першої психологічної допомоги, підтримки.

Матеріали вебінару

Через війну Росії проти України зростають ризики торгівлі людьми— МОМ

Жінки та діти, які змушені покинути Україну через військову агресію Росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми, застерігає Міжнародна організація з міграції (МОМ), Агентство ООН з питань міграції.

Згідно з даними ООН станом на 18 березня, понад 3 мільйони осіб були змушені виїхати з України до сусідніх держав, включно зі 162 000 громадян третіх країн. Принаймні 1,9 мільйона осіб зазнали переміщення всередині країни. Вони критично потребують гуманітарної допомоги та захисту.

У 2021 році Представництво МОМ в Україні ідентифікувало і надало допомогу понад тисячі постраждалих від торгівлі людьми — чоловікам, жінкам і дітям. Ця кількість — лише верхівка айсбергу, адже багатьох постраждалих від торгівлі людьми не вдається ідентифікувати, тож вони не отримують допомоги. За даними опитування, проведеного МОМ, у 2019–2021 роках від торгівлі людьми постраждало 46 000 українців. Минулого року 18% опитаних МОМ респондентів зазначили, що готові прийняти неофіційну і ризиковану пропозицію роботи за кордоном, а третина були готові зробити це в Україні.

«Ми знаємо, як швидко злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви. Ми закликаємо українців та громадян інших країн, що залишають Україну, бути пильними й поводитися обережно під час подорожі, у новому місці перебування та вдома», — зазначив Голова Представництва МОМ в Україні Ан Нгуєн.

Попри те, що випадки, пов’язані з торгівлею людьми, складно ідентифікувати під час масового переміщення людей, попередні повідомлення всередині України та за її межами свідчать про те, що торговці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну. МОМ також звертає увагу на зростання випадків роз’єднання сімей, появу дітей, які переміщуються без супроводу або зазнали роз’єднання з родичами, а також імовірність випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Усе це становить серйозні ризики у сфері захисту, що пов’язані з торгівлею людьми. Втрата роботи і доходу внаслідок війни, обмежені можливості забезпечити головні потреби внутрішньо переміщених осіб, біженців, і загалом постраждалого від війни населення призведуть до зростання ризиків.

У відповідь на це Представництво МОМ в Україні посилило роботу Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527, подовживши робочі години, а також подвоївши кількість консультантів. Лише з 24 лютого до 16 березня через гарячу лінію, на яку можна подзвонити всередині України, було надано понад 12 000 консультацій у відповідь на понад 2 400 звернень. Це на 60% перевищує показники за цей період торік.

Більше половини тих, хто звернувся на гарячу лінію, — особи, які нещодавно зазнали переміщення. Консультанти гарячої лінії надають достовірну інформацію про права та обов’язки, зокрема щодо процедур перетину кордонів, послуг, які надаються Україною та її сусідами, роботи пропускних пунктів, безпечних подорожей і протидії торгівлі людьми.

МОМ також активізувала роботу на місцях щодо протидії торгівлі людьми, розробляючи цільові інформаційні листівки та плакати з правилами безпечного пересування під час війни, у тому

числі для жінок і дівчат. Окрім широкого охоплення в Інтернеті, МОМ почала розповсюджувати понад 100 000 листівок, зокрема й у співпраці з партнерськими НУО, які надають послуги із захисту ВПО та постраждалого від конфлікту населення в десяти регіонах західної, південної та центральної України, у транспортних вузлах та приймальних центрах, а також у пунктах перетину кордону. Крім цього, інформацію щодо запобігання торгівлі людьми та роботу Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів 527 було поширено через офіційні соціальні мережі Міністерства соціальної політики та Кабінету Міністрів України, а також на місцевому рівні.

Оскільки ЗМІ відіграють ключову роль у запобіганні торгівлі людьми, МОМ заохочує медіа ділитися порадами щодо безпечних подорожей, доступними за посиланням: https://bit.ly/ЗагальніПравилаБезпеки 

Звернутися на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, що працює за підтримки МОМ, можна з 8:00 до 20:00 за номером 527 (безкоштовно з мобільних телефонів) або 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів). Особи, які перебувають за кордоном, можуть звернутися до консультантів гарячої лінії за електронною адресою 527.hotline@gmail.com.

За додатковою інформацією звертайтеся до Варвари Жлуктенко, Представництво МОМ в Україні, vzhluktenko@iom.int або за телефоном +38 067 447 97 92

За підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) щоденно з 08:00 до 20:00 працює Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон: 0-800-505-501 та 527 (https://www.527.org.ua).

Також діє безкоштовна гаряча лінія психологічної підтримки за номером 0-800-211-444, яка працює з 09:00 до 18:00 у будні та з 10:00 до 17:00 у вихідні.
Консультації надають кваліфіковані психологи.

Адаптація дітей на новому місці

Як покращити адаптацію дитини до іншого місця проживання під час вимушеного переселення 
 поясніть дитині, що відбувається та чому ви не можете повернутися додому;
 не ігноруйте питання дитини. Якщо дитина не чує відповідь, то її стан погіршується;
 обсудіть з дитиною чим вона може займатися, де може погратися, де спокійно посидіти;
 разом продовжуйте робити те чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека);
 дитина повинна взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути спеціалісти: психологи, арт-терапевти, соціальні працівники, волонтери, а можуть бути інші діти;
 частіше обіймайте дитину (не менше 12 раз в день);
 не приховуйте свої почуття (не обманюйте
та не відходьте від відповіді), надайте дитині безпечну інформацію про те, що вас турбує;
 дивіться дитині в очі, коли слухаєте її. Такий контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова допомогти» (таким чином ви заглядаєте в душу дитини);
 не знецінюйте почуття дитини (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись). Кажіть, що це природньо для такої ситуації;
 будьте уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини.

Автор: Олена Карнадуд

Інформаційна безпека під час війни: покрокова інструкція для дітей

 Інформаційний простір дозволяє бути на зв’язку з рідними, дізнаватись останні новини з фронту, хоч якось контролювати те, що відбувається навколо. Для дітей та підлітків інтернет залишається світом розваг та спілкування з друзями. Але важливо пам’ятати, що за відміткою геолокації на пості чи фотографії, веселим відео в соціальній мережі чи одним повідомленням може ховатись справжня небезпека. Особливо під час війни, коли інфопростір використовують окупанти для військових нападів на українські міста.

Як захистити себе та дітей в інформаційному просторі під час війни? Склали покрокову інструкцію для дітей.

Команда #stop_sexтинг виділяє такі актуальні правила поведінки в інформаційному просторі. Чого не робити у жодному разі:

·    Якщо хтось із користувачів у мережі просить приватну інформацію (особистий номер телефону чи номер батьків, де батьки працюють, де родина зараз перебуває, яка ситуація в місті, де розміщується військова техніка в місті чи військові об’єкти) — таку інформацію у жодному разі не можна передавати. Навіть, якщо це онлайн-друг, якого дитина знає в реальному житті. Адже зараз дуже часто особисті профілі зламують для отримання інформації, або створюють фейкові профілі.

·    Не можна знімати розміщення та пересування військової техніки та військових у місті, де перебуває дитина. Оскільки окупанти можуть переглядати відкриті профілі українців для визначення місця розташування військових для подальшого нападу. А також злочинці можуть намагатись вести листування з дитиною для шантажу чи примушування щодо отримання інформації про розміщення техніки в місті.

·    Не знімати місця вибухів та потрапляння снарядів, оскільки окупанти можуть використовувати фото та відео дані, які потрапили до мережі, для коригування подальшого нанесення вогню по місту.

·    Не переходити за невідомими посиланнями, які були надіслані у приватні повідомлення у будь-якій соціальній мережі чи месенджері. Адже за ними можуть ховатись хакерські атаки.

·    Якщо ви переглядаєте та обговорюєте новини з дитиною, варто переконатися у їхній правдивості. Усі новини, заяви високопосадовців та обмеження в містах краще повторно перевірити у офіційних каналах комунікації, на офіційних сайтах державних установ, у офіційних телеграм-каналах посадовців;

·    Якщо дитину автоматично додали до невідомих груп, то важливо відписатись від них та заблокувати їх. А також розповісти про це дорослим.

·    Якщо до дитини хтось пише з проханням допомоги або виконати спеціальне завдання, важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим. Разом зробити скріншот групи, повідомлень та через онлайн форму звернутись до кіберполіції — https://ticket.cyberpolice.gov.ua/

 Що варто зробити? Профіль дитини у соціальних мережах варто зробити закритими: щоб писати дитині, переглядати вміст її сторінки могли лише ті, кого дитина додасть у «друзі».

Пам’ятайте, що все, що ми пишемо та публікуємо в мережі, навіть у приватних повідомленнях, назавжди залишається в інтернеті. Тому перед публікацією ще раз оцініть, чи може будь-яким чином ця інформація нашкодити вам або вашим близьким? А під час війни — нашим містам та захисникам?

Поради психолога: 25 чудових занять з дітьми

Рене Джейн — сертифікований тренер особового зростання і магістр
в області прикладної позитивної психології, спеціалізується на розвитку навичок адаптації й стресостійкості дітей і дорослих. Вона перетворює науково обґрунтовані концепції в легко застосовні ігрові техніки.

Рене є автором унікальної терапії дитячої тривожності, які були реалізовані у форматі короткометражних мультфільмів. Вона об’єднала найдієвіші на її погляд адаптивні технології в одній статті. Деякі з них нам давно відомі, але забуті, якісь абсолютно нові, з розряду тих, які так і хочеться випробувати. Сподіваємося, ви знайдете в цьому списку те, що підійде саме вашій дитині.

1. Браслет своїми руками. Створення виробів своїми руками легко вводить дитину в стан «потоку», тобто повного занурення в зайняття. Ця концепція поширюється на шиття, в’язання, плетіння бісером і навіть складання білизни після прасування — будь-яка діяльність, займаючись якою дитина забуває про зовнішнє оточення.

2. Інверсія. Заспокійлива сила розташування голови нижче рівня серця, також відомою як інверсія. Будь то розслаблення в позі дитини або нахили до пальчиків ніг або стійка на голові — подібна зміна позиції тіла чинить загальнозміцнювальну дію на вегетативну нервову систему, яка контролює реакцію організму на стрес. Інша заспокійлива поза-вправа — «собака мордою вниз». Ця поза добра тим, що сприяє спалюванню зайвої глюкози, що вивільнилася через підвищення рівня адреналіну.

3. Замісіть хліб. Бабусі по всьому світу можуть підтвердити, що процес випічки хліба знімає стрес. Інтернет рясніє простими рецептами, по яких ваша дитина з радістю і з забрудненими руками м’ятиме і перевертатиме тісто. Краща частина полягає в тому, що врешті-решт у вас з’явиться домашній хліб, який наочно демонструє, що напругу можна сублімувати правильно і результативно.

4. Стрибай вище! Можна влаштувати змагання по стрибках у висоту, довжину, на швидкість. Це відмінний спосіб випустити пару. Можна пострибати зі скакалкою під музику, підтримуючи ритм, або пограти в класики.

5. М’яч для гольфу під ступнями. Катання м’яча для гольфу ступнями не лише поліпшить кровообіг, але і вплине на точки, що відповідають за розслаблення ніг. Для досягнення кращого результату катайте м’яч по усій поверхні ступні дитини, міняючи міру тиску.

6. На пробіжку! Доведено, що біг знижує стрес, і іноді може бути ефективнішим, ніж похід до психолога. 10-хвилинна пробіжка не лише вплине на настрій вашої дитини, але і продовжить стресостійкість на декілька годин.

7. Тенісний м’яч на спині. Старий прийом фізіотерапії — катання невеликого твердого м’яча по спині дитини — легкий масаж заспокійливої дії. Приділіть особливу увагу плечам, шиї, попереку — це типові місця скупчення напруги.

8. Велосипед. Велосипед відходить в минуле, і дуже даремно. З введенням велосипедних доріжок і мощених трас в містах їзда на велосипеді стала безпечніша, ніж коли-небудь, і може бути потужною заспокійливою технікою. Це зайняття не чинить надмірного тиску на суглоби, розвиває баланс, замінює фізкультуру і може проводитися усією сім’єю.

9. Назви свою емоцію. Коли переповнюють емоції, досить їх розпізнати, щоб почати заспокоюватися. Якщо дитина швидко заводиться, надається гніву, паніці або стає одержимою ідеальним виконанням завдання, попросите його назвати цю емоцію або стан. Придумайте спеціальні фрази, щоб допомогти дитині поговорити про це.

10. Штовхай стіну. Цей прийом допомагає позбавитися від гормонів стресу без необхідності виходити на вулицю або навіть з кімнати. Попросіть дитину спробувати штовхати стіну впродовж 10 секунд в 3 прийоми. Цей процес дозволяє м’язам скорочуватися, а потім розслабитися, внаслідок чого виробляються гормони щастя, як після спортивного навантаження.

11. Вдячність. Щоденник Вдячності схожий на звичайний особистий щоденник. Дослідження показали, що ведення такого щоденника робить позитивний вплив на успішність в школі й сприяє зниженню стресу в позакласній роботі. Краще завести окремий зошит, в якому дитина зможе записувати речі й події, за які він вдячний (які приносять йому радість), і зробити пару записів разом, щоб дитина зрозуміла концепцію.

12. Музика. Музика здатна впливати на настрій, сон, рівень стресу і тривоги. Експериментуйте зі стилями, стежте за ефектом. Дуже скоро ви дізнаєтеся, що саме впливає на вашу дитину якнайкраще. Використайте музику для створення настрою в будинку, в машині, в дитячій.

13. Пиши від душі. Для дітей трохи старше ведення щоденника з описом своїх почуттів — дієвий спосіб коригування стану, особливо якщо немає страху, що записи прочитають. Нехай у дитини буде зошит, який лежить в надійному місці, в якій вони зможуть написати про усі свої почуття. Важливо переконати дитину, що ви ніколи не візьмете його без його дозволу.

14. Танцюємо! Додайте компонент фізичної активності до ваших сеансів прослуховування музики. Влаштуйте танцювальну вечірку у вітальні й спостерігайте, як чадо міняє свій настрій.

15. Зворотний відлік з 100. Рахунок допомагає відволіктися від подразника, зворотний рахунок вимагає додаткової концентрації, але не перевантажує мозок.

16. Спів. Танцювати під улюблену мелодію — чисте задоволення. Але спів вголос, навіть тоді, коли він невлад, сприяє виробленню ендорфінів, що приносить почуття задоволення і спокою.

17. Спостереження за рибками. Ви коли-небудь ставили питання, чому в деяких зонах відпочинку є акваріум? В Університеті Ексетера у Великобританії виявили, що спостереження за рибками знижує кров’яний тиск і частоту сердечних скорочень. Чим більше акваріум, тим краще ефект. Щоб перевірити цю гіпотезу, візьміть дитину на озеро або в океанаріум.

18. Мильні бульбашки. Це зайняття пов’язане з попереднім, тому що ґрунтовано на регуляції дихання. Дитина швидко набуде контролю над своїм диханням, а значить і станом, якщо дутиме на вертушку або надуватиме мильні бульбашки.

19. Водні процедури. Заспокійливі ванни діють на дітей так само як і на дорослих. Використайте пару іграшок для ванни, щоб навчити малюка розслаблятися і відпускати турботи дня. Холодний душ робить на організм тонізуючий ефект. Прохолодна вода знижує напругу м’язів, покращує роботу серця і призводить до поліпшення настрою. Дослідження стану зимових плавців показало, що з регулярним зануренням у холодну воду знизилася напруга, втома і депресія.

20. Задуваємо свічку. Запаліть свічку і дайте дитині задути її. Запалюйте знову і знову, поміщаючи свічку все далі й далі від нього, щоб йому довелося вдихати все глибше, щоб задути її. Це відмінний спосіб перетворити практику глибокого дихання на гру.

21. Ковток води. Збезводнення зв’язують зі зниженням розумової діяльності. Налийте дитині склянку прохолодної води, нехай повільно вип’є. Спробуйте хоч раз — і побачите заспокійливий ефект, який робить ця процедура на нервову систему.

22. Дихай животом. Більшість дихає неправильно, особливо в стресовій ситуації. Нехай дитина уявить, що живіт — це кулька. Попросіть зробити глибокий вдих, щоб його надути, і видих — щоб здути. Відчуєте ефект вже на 5-й раз.

23. Візуалізація. Використовуючи картинки з журналів, дитина може зібрати на великому постері колаж своїх інтересів, фантазій і цілей. В процесі творчості вона зможе прийти до нових відкриттів про себе, і зосередження на позитивному вмить міняє настрій до кращого.

24. Первісний клич. Іноді емоцій стає надто багато, щоб тримати їх в собі. Нехай дитина встане з широко розставленими ногами й піднятими руками й відчує, як емоції киплять в пальцях ніг, піднімаються вище по ногах і усьому тілі й вириваються через рот. Не треба кричати слова або дотримуватися якоїсь програми, нехай робить це так, як йому зручно.

25. Малювання. Малювання не лише відволікає від джерела роздратування, але і розвиває стійкість до стресу в цілому. Зараз тюбики з фарбою — не єдиний допоміжний засіб, існують спеціальні інтерактивні дошки, ігрові застосування й інші помічники: наприклад, піна для гоління і фіранка у ванні.

Онлайн урок

 https://meet.google.com/iqj-ehvo-pod

Емоції під час війни

Сервіс кризової психологічної допомоги "Ми поруч"

 📢 Спеціально для дітей і батьків створено сервіс кризової психологічної допомоги "Ми поруч". 

60 дитячих психологів, відібраних центром психосоціальної реабілітації НаУКМА, готові провести консультацію у зручний для вас час. 

Вони допоможуть виговоритися, щоб легше переживати травму війни, невизначенність, розлуку з близькими та друзями.

Приймаємо на консультації дітей, підлітків, дорослих, а також батьків разом з дітьми.

Залишити заявку:

👉 в Telegram t.me/kidsMentalHelpBot (цілодобово)

👉 за гарячою лінією (з 8 до 22)

▪ +38 (096) 039-22-58

▪ +38 (099) 198-57-95

▪ +38 (063) 558-12-82

Більше інформації http://myporuch.org/

Подолання стресу. Самодопомога

 Сьогодні багато наших близьких боронять Україну від агресора. Ми чудово розуміємо, що у такій ситуації усі думки та тривоги зосереджені на захисницях та захисниках, але важливо слідкувати і за власним емоційним станом, розуміти свої почуття та вчасно реагувати на сигнали тіла та психіки.

У каруселі ми зібрали кілька порад від психологині Марини Сириці про те, як допомогти собі у цей непростий період, примиритися з негативними відчуттями та перемістити себе з переживань у реальність.

Як дітям навчатися дистанційно. Добірка онлайн-сервісів

Вторгнення Росії до України вплинуло на освітній процес — більшості шкіл довелося зачинилися.

Тому в Україні створюють все більше можливостей для дистанційного навчання, щоб школярі не відставали від освітньогго процесу:

Всеукраїнська школа онлайн: https://lms.e-school.net.ua/guide). Для зручності розроблено мобільний застосунок, а також YouTube-канал.

Всеукраїнський онлайн-розклад: https://mon.gov.ua/ua/vseukrayinskij-rozklad. Він містить посилання на матеріали з різних ресурсів.

На ТБ-платфомах MEGOGO, 1+1 video, Київстар ТБ, sweet.tv.

Для дошкільнят розпочав роботу дитячий онлайн-садок НУМО – платформа, на якій зібрані відеозаняття для дітей віком від 3 до 6 років. Перегляд доступний на YouTube-каналах МОН (https://bit.ly/3JqnY1P) та ЮНІСЕФ (https://bit.ly/3tpmAqN) і на платформі MEGOGO.

Нагадуємо і про освітні серіали для дітей будь-якого віку на платформі Дія.Цифрова освіта: https://osvita.diia.gov.ua/about.

Переглядати матеріали можна будь-де та будь-коли абсолютно безоплатно.

Забезпечуємо дітей доступом до навчання. Все буде Україна

7 порад, як підтримати дитину в дорозі

1. Розкажіть дитині про дорогу та причину поїздки. Проговоріть з дитиною, за можливості, куди ви їдете та чому, навіть якщо ви самі ще точно не знаєте (наприклад: «Ми їдемо шукати укриття і місце, де буде безпечніше. Ми будемо зупинятися, аби перепочити. Щойно ми знайдемо безпечне місце – ми повідомимо тобі про це»). Зазначте напрямок руху та озвучуйте станції під час дороги – це допоможе дитині відчути, що ситуація має визначеність та управління.

2. Надайте відчуття безпеки та зв’язаності. Запропонуйте дитині взяти в дорогу з собою улюблену іграшку, річ, предмет. Іграшка може відволікти дитину і улюблені речі надають відчуття зв’язку з домом та усього звичного. Дитина може обійняти іграшку, коли їй страшно або сумно – це допоможе їй заспокоїтись.

3. Проговоріть правила поведінки в дорозі. Заради безпеки важливо проговорити правила, як під час дороги діти можуть комунікувати з дорослими (особливо, якщо дорослий знаходиться за кермом). Коли ви зупинятиметеся на блокпостах, важливо поводитися тихо, не визирати з вікон і у жодному випадку не виходити з машини/автобусу.

4. Спостерігайте за станом дитини та реагуйте на її потреби. Важливо час від часу запитувати, чи хоче дитина їсти, пити, в туалет. Щоб перевірити реакцію дитини та підтримувати з нею контакт під час дороги, ви можете придумати кодове слово для своєрідної «переклички» (наприклад, з малюками: «Я тобі буду казати «Ту-Ту», а ти відповідай мені «Ш-ш-ш»).

5. Стабілізуйте емоційний стан. Проговорюючи стани та емоції, звуками та через тіло, можна допомогти дитині впоратися з рівнем емоційної напруги. Якщо вона злиться, то може витягнути руки, зтиснути кулачки, міцно заплющити очі, а потім розкрити долоні, струсити руки і відкрити очі (зробити декілька разів). Також і озвучування допомагає дитині впоратися з емоційним виснаженням. Запропонуйте дитині погиркати, як ведмідь, проспівати звук «Аааа» чи «Оооо», спільно співати пісень.

6. Допомагайте дитині справлятися з втомою. Дитина може швидко втомлюватись від довгої дороги, в неї можуть заніміти кінцівки тощо. Допомогти активізувати тіло, посилити кровообіг можна шляхом поплескування по всьому тілу. Це може робити і сама дитина, і доросла людина, яка знаходиться поруч. Щоб переключити увагу дитини, запропонуйте їй пограти в ігри: повигадувати та позагадувати одне одному загадки, пограти в «Їстівне – не їстівне», в слова тощо.

7. Дбайте про себе. Турбота про себе – це турбота і про ваших дітей. Відслідковуйте втому, слідкуйте за вашим диханням та потребами організму. Намагайтеся так само давати собі перепочинок. Для зняття напруги та втоми ви можете за можливості масувати мочки вуха, пити воду повільними ковтками тощо.

Джерело ЮНІСЕФ : https://www.unicef.org/.../how-to-support-a-child-on-the... 

Як провести урок під час війни?

Як підтримати свого підлітка?

Підлітки є особливо вразливими зараз, адже вони вже достатньо дорослі, аби розуміти

все, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, аби впоратися зі своїми емоціями та почуттями.

Якщо ваша дитина каже, що вона в порядку, це не завжди так. Важливо вчасно розпізнати ознаки стресу у своєї дитини, аби відреагувати на них, підтримати дитину та забезпечити її психологічний комфорт.

Ознаки стресу різняться, залежно від віку. Для підлітків характерними є такі:

соматичні (тілесні) реакції на критичні події, які проявляються у фізичних симптомах (біль у животі, головні болі, млявість тощо)

підвищена збудливість або навпаки – апатія

незібраність (розсіяність уваги), погіршення пам’яті, забудькуватість

намотування волосся на палець, кусання нігтів, покашлювання, тремтіння рук (так звані компульсивні прояви)

спроба віддалитися від батьків, уникнення спілкування, замкненість

поганий сон та кошмари, а від того сонливість у денний час та втрата сил

небезпечна для здоров’я та життя поведінка (наприклад, спроби запису у територіальну оборону; знецінювання спроб дорослих забезпечити безпеку, зокрема відмова евакуюватися, йти у сховище; прогулянки у небезпечних місцях тощо)

нехтування своїми звичними обов’язками

спалахи гніву, агресивна поведінка, зокрема щодо близьких дорослих

відмова від їжі

Отож, декілька порад психологів як підтримати та надати дитині почуття безпеки і захищеності:

Говоріть і слухайте.

Знаходьте час, стишуйте себе та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть дітям відомі вам факти та надавайте їм правдиву інформацію (із врахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша громада зокрема.

Дозвольте емоціям бути.

Розповідайте про свої почуття та нормалізуйте те, що відчуває дитина. Боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте далі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

Плануйте майбутнє.

Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують.

Обіймайтеся.

Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше восьми разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

Подивіться разом улюблені фільми.

Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєстверджуючі фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

Читайте вголос.

Батьки читають малюкам, це заспокоює та нормалізує. Але підліткам у стресових ситуаціях теж важливо відчути себе захищеними. Спільне читання вголос дає такі відчуття. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

Заохочуйте спілкування дитини з однолітками.

Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте такому спілкуванню, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

Долучайте підлітків до допомоги іншим.

Але робіть це за умов максимальної безпеки. Переважно підлітки хочуть і готові допомогами іншим людям у складних ситуаціях. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

«Гарячі лінії» підтримки:

Київстар

+380675679845

+380969905450

Lifecell

+380636614252

+380633994592

Vodafonе

+380953271521

Ви – незамінна людина в житті дитини. Ви забезпечуєте їй опору та даєте стишення. Ви пояснюєте та керуєте. Ви захищаєте і забезпечуєте безпеку. Бути такою людиною можливо лише за умови власного стишення, бо лише стабілізувавши свій стан, ви можете стабілізувати свою дитину.

Матеріали підготовлені спільно з UNICEF Ukraine

Дякуємо за підготовку тексту Natalia Stroeva